«Гул мотоциклів — це диверсія»: поговорили з командиром ППО про те, чого не варто робити під час повітряних атак

9.07.2025, 15:12 Переглядів: 4 552 Коментарів: 1

За кошти, зібрані містянами, волонтерський центр «Кременчуцького Телеграфа» придбав розкладачки бійцям мобільної вогневої групи одного з підрозділів протиповітряної оборони ЗСУ та два планшети з лазерною указівкою, які передав підрозділу ППО полку Нацгвардії, що боронить небо над Кременчуком

У п’ятницю, 4 липня, до керівника волонтерського центру «Кременчуцького Телеграфа» Сергія Кулясова звернулися військовослужбовці однієї із мобільних вогневих груп Збройних Сил України, які боронять небо над Кременчуком. Їм були потрібні три розкладачки для відпочинку після нічних чергувань. «Кременчуцький Телеграф» оголосив терміновий збір коштів. На придбання розкладачок потрібно було 8100 грн.

За три дні містяни зібрали для своїх захисників у чотири рази більше — 33 535 грн!

Про це повідомив у своєму Facebook Сергій Кулясов, наголосивши, що збір закритий. Розкладачки придбали та передали бійцям ЗСУ. Він також звітував, куди використав залишки зібраних грошей.

— Звернулись на вихідних до одного з командирів ППО, шо служать в нашому місті. Потужна лазерна «пушка» для кріплення на кулемет — 1.399 грн, два планшети Samsung для бойової роботи — 21.598 грн. З вашого дозволу на залишок ваших грошей я придбаю 4-тактне масло для генераторів кременчуцьким дроноводам — дуже просять. Дякую від ЗСУ та Нацгвардії всім, хто взяв участь у зборі, — написав Сергій Кулясов.

Під час передачі планшетів та лазерної указівки офіцеру, відповідальному за напрямок протиповітряної оборони (ППО) полку охорони громадського порядку (військова частина 3059) Національної гвардії України Віталію Л., ми попросили його відповісти на питання, які цікавлять наших читачів на тлі чисельних повітряних атак Росії по Кременчуку та Полтавщині.

Офіцер ППО — колишній приватний підприємець

Як з’ясувалося, до повномасштабного вторгнення Віталій був звичайним приватним підприємцем. На захист України він став з першого дня війни, бо розумів, що країну треба захищати від рашистської навали.

— Я мав певний військовий досвід — у 1996 році проходив строкову службу в морській піхоті. У розвідувально-диверсійному підрозділі. Проте, на початку війни моїм фахом у ТЦК не надто цікавилися й тому пішов туди, де були потрібні люди. Довелося освоювати нову військову спеціальність — протиповітряну оборону, — розповів офіцер.

Наразі його підрозділ відповідальний за протиповітряну оборону всієї Полтавської області, зокрема прикриття меж Полтавщини із прифронтовими Сумською та Харківською областями.У його підпорядкуванні десятки мобільних вогневих груп (МВГ).

— На нову посаду за напрямком ППО був призначений у травні. До того командував окремим взводом прикриття повітряного простору, який сам і сформував. Добре знаю працю кулеметника, навідника, водія. Два роки жив і зараз живу разом зі своїми бійцями, — додав Віталій Л.

Мобільні вогневі групи НГУ — одні з кращих в регіоні

Офіцер розповів, що два роки тому виникла нагальна потреба створити мобільні вогневі групи для знищення повітряних цілей. І йому запропонували очолити цей напрямок — сформувати в частині НГУ окремий взвод прикриття повітряного простору.

— Починаючи з 2025 року наші мобільні вогневі групи були одними з кращих в регіоні. Мої бійці безпосередньо в Кременчуцькому районі за три місяці знищили 13 повітряних цілей. Враховуючи кількість мобільних вогневих груп, це досить гарний результат, — зауважив Віталій Л.

Він також пояснив, що мобільні вогневі групи НГУ відповідають переважно за прикриття повітряного простору над об'єктами критичної інфраструктури та інших важливих державних об'єктів.

— Хочу зауважити, що мій особовий склад під час виконання бойових завдань на відміну від суміжних мобільних вогневих груп ЗСУ, знаходяться в безпосередній близькості до цих об'єктів. І під час масованих атак ворога на ці об'єкти жоден з моїх хлопців не кинув зброю. Усі вони максимально сконцентровані на знищенні повітряних цілей, попри влучання, вибухи, збиті ракети та БпЛА, що падають біля них… Я з гордістю говорю, що в мене є такі підлеглі, які так мужньо та самовіддано виконують свої обов’язки, — заявив офіцер ППО.

Він додав, що серед його бійців є й той, хто на першому році повномасштабної війни за допомогою ПЗРК «Стріла-3» збив під Кременчуком крилату ракету ворога.

Російська армія використовує нову тактику повітряних атак

Відповідаючи на питання щодо зміни тактики дронових атак ворога Віталій Л. зауважив, що вже два місяці як росіяни почали застосовувати нову тактику ударів БПЛА типу «Шахед» та «Герань-136». Зокрема, до 40% повітряних цілей є дронами-обманками, які відвертатиють увагу сил ППО та змушують їх витрачати боєприпаси.

— Крім того, збільшилася висота польоту дронів. Щоб збити з кулемета БпЛА на висоті 2000, а іноді й 3000 метрів, треба мати дуже фахову підготовку. Проводяться масовані атаки — до 30-50 дронів, які заходять з різних напрямків, обходячи системи ППО. Російська армія досить швидко вдосконалює свою тактику та зброю. Відповідно і ми вдосконалюємо свої можливості, зокрема у розвитку безпілотних літальних апаратів. А думаю, що наша бойова робота надалі все більше буде залежати не від стрілецької зброї, а від застосування дронів-перехоплювачів та систем радіоелектронної боротьби, — пояснив військовий.

Російська армія атакує Україну новим ти пом дронів: замість вибухівки вони несуть спеціальну лінзу

Росія намагається підірвати Україну зсередини

Віталій Л. поділився своїми думками щодо останніх ударів російської армії по будівлям ТЦК.

— Ворог атакує ТЦК та різні цивільні об'єкти. І все це не вночі, а вдень. Для чого? Думаю, що це робиться, щоб максимально привернути увагу цивільного населення, посіяти серед українців зневіру, розбрат, підірвати моральний дух. Це психологічна атака, намагання видати себе за «спасителів» українських чоловіків від мобілізації. І ця російська ІПСО інколи знаходить позитивний відгук у деяких українців, які де-факто цим допомагають ворогу, — зауважив офіцер.

Він нагадав, що усі відгуки у соцмережах, фото та відеоматеріали з місця влучання російських БпЛА у будівлі ТЦК та інших державних органів, читають не тільки пересічні українці, а знімають інформацію і російські спецслужби та російська армія. Завдяки такому «зворотному зв’язку», Росія вдосконалює не тільки методи ведення психологічної війни, а й оперативно коригує свої ракетно-дронові атаки.

— Вони це все читають і все бачать завдяки деяким нашим несвідомим громадянам, які знімають відео, фото та моментально викладають все це в інтернеті. Зокрема і роботу нашої ППО. І росіяни використовують цю інформацію для обходу наших систем ППО, а фото та відео показують на своїх телевізійних каналах — як вони влучно завдають ударів, та як цим ударам «радіє населення». Це справжня інформаційна війна. А той, хто де-факто допомагає ворогу в її веденні, можна сказати, що заохочує росіян до продовження таких атак, — пояснив Віталій Л.

Українські спецслужби ідентифікували осіб, які передавали дані для ударів по ТЦК

Він зауважив, що будівлі ТЦК, як правило, розміщені у центральних районах міст, де багато людей, автомобілів, магазинів, офісів, підприємств.

— Згадаємо атаку по ТЦК у Полтаві — поруч автомобільна дорога з великим трафіком. І вранці у всіх на очах йдуть прямі влучання. Люди гинуть, але є такі, що радіють. Тому, що це ТЦК… Тому, що принесли повістку йти туди, куди прилетіло і йти нема куди. Це зрив мобілізації. І такі удари будуть продовжуватися, - додав офіцер ППО.

Сухопутні війська: Росія б’є по ТЦК, щоб зірвати мобілізацію в Україні

Щодо мотивації мобілізованих

На думку військового, мобілізація вкрай потрібна й важлива, бо це поповнення армії. Втім, коли немотивований мобілізований потрапляє у військовий підрозділ, то це стає проблемою, як для командира, так і для всього військового колективу.

— Ця людина зазвичай не буде відповідально ставитися до своїх обов’язків по службі… Усі знають про загрози життю та страждання, які відбуваються на війні й хочуть їх уникнути. Кожна людина переживає, у неї спрацьовує інстинкт самозбереження, і не дуже хочеться йти до війська. І я, чесно кажучи, теж хочу додому, щоб займатися своєю справою — тим, чим займався до лютого 2022 року. Але Україну потрібно комусь захищати. Це обов’язок кожного свідомого громадянина, — резюмував Віталій Л.

Про точність влучення БпЛА

За словами офіцера ППО, російські «Шахеди» не є високоточною зброєю і можуть суттєво відхилятися від завданої цілі. Ще пів року тому це відхилення складало від 20 до 50 метрів та більше. Проте, Росія вдосконалює свою зброю.

— Зараз наші фахівці, які вивчають рештки «Шахедів» та інших БпЛА бачать, що росіяни почали використовувати найсучасніші методи навігації. У безпілотних літальних апаратах може бути до 16 GPS-модулів, які одночасно керують БпЛА. Тобто, якщо його не глушити засобами РЕБ, то він може влучити точно в ціль. А якщо глушити, то все одно якийсь із цих модулів залишиться не заглушеним і вестиме літальний апарат до цілі, хоча й з меншою точністю, — пояснив військовий.

Він додав, що окрім мобільних вогневих груп полку НГУ повітряний простір над Полтавщиною захищають мобільні вогневі групи та інші засоби ППО Збройних Сил України. Між ними налагоджені комунікація та взаємодія.

Чому потрібно перебувати в укриттях під час роботи МВГ

Віталій Л. розповів, що зазвичай мобільна вогнева група (МВГ) складається із трьох військовослужбовців, пересувається на автівці та озброєна великокаліберним кулеметом. Це може бути як вітчизняна, так і західна зброя. При цьому друга більш сучасна та ефективна. Суміжні підрозділи ППО від ЗСУ можуть мати на озброєнні більш потужні засоби протиповітряної оборони. Саме їх роботу останнього часу кременчуківці чують під час повітряної тривоги.

— Це вже таке потужне озброєння, якого ми не маємо за штатом, — пояснив офіцер ППО.

На питання, наскільки небезпечно перебувати на вулиці під час роботи ППО, військовий відповів, що коли лунає повітряна тривога, усі, хто не задіяний у відбитті повітряних атак, мусять знаходитися в укритті. Це стосується як військових, так і цивільних.

— Стояти на балконах, біля вікон та спостерігати за працею ППО вкрай нерозсудливо та небезпечно, — зауважив військовий.

Він розповів, як одного разу перебував у багатоповерхівці Кременчука під час початку масованої атаки БпЛА.

— Я одразу почав працювати через застосунки смартфона та планшет: проходить купа інформації про цілі, про перші влучання. Виходжу на балкон, щоб зрозуміти для себе акустично, куди приходять влучання. І бачу, що на усіх шести поверхах на балконах стоять спостерігачі, і як на футболі, майже з пивом, щось коментують та обговорюють атаку у соцмережах — куди і що прилетіло. Скажу правду — мені це дещо полегшило роботу. Але ж ворог не спить і також знімає усю інформацію з соцмереж, завдяки чому отримує можливість моментально коригувати прильоти. Ну і по-друге, люди самі себе наражають на небезпеку. Той же кулеметник під час обстрілу повітряної цілі може десь не туди повернуто ствол, — розповів Віталій Л.

Військові роблять усе можливе, щоб не завдати шкоди цивільним

Офіцер пояснив, як військові запобігають можливості нашкодити цивільному населенню під час відбиття повітряних атак.

— Усі мої мобільні вогневі групи мають сектор обстрілу повітряної цілі, яку складає командир підрозділу. І вогонь ведеться тільки в межах цього сектору. При визначенні сектору обстрілу вимірюється відстань до найближчих житлових будинків та враховується ТТХ озброєння, щоб при веденні вогню випадково не завдати шкоди цивільному населенню. У нас заборонено розвертати зброю у бік, де не визначений сектор обстрілу. Тобто, жодна вогнева група не може вражати повітряну ціль, якщо вона вже вийшла з сектору обстрілу. Вона вимушена її лише спостерігати, повідомляючи іншим МВГ, але не може обстріляти ціль, наприклад, в напрямку міста. У мене жодна мобільна вогнева група не розверне кулемет в той бік, куди їм заборонено, — пояснив командир.

Він додав, що така вимушена обережність військових пояснюється тим, що кулі великокаліберного кулемета можуть пробити навіть стіну. А до того ж вони падають на землю після стрільби по повітряним цілям. А це теж дуже небезпечно — кулі самі по собі досить великі і становлять небезпеку навіть під час простого падіння з висоти.

»Сталево-свинцевий дощ» випав у «Міському саду»: під нього можна потрапити, якщо перебувати на вулиці під час роботи ППО

Про «Кременчуцького Миколая»

Під час бесіди з офіцером ППО журналісти запитали чи знає він про телеграм-канал «Кременчуцький Миколай», який попереджає про повітряні тривоги та повідомляє про напрямки руху крилатих ракет та БпЛА, та чи не ведуть його самі військові?

Віталій Л. заявив, що цей канал ведуть точно не його підлеглі, але зауважив, що інформація, яка ним розповсюджується, є корисною.

— Канал працює. Вести цей канал, я так розумію, це основна робота його адміністратора. Вважаю, що це досить гарна справа — розповідати цивільному населенню куди й що летить. Щоб люди своєчасно реагували. Хто веде цей канал та чи є він військовослужбовцем, я не знаю, — відповів він.

Офіцер також розповів, що у підрозділах ППО використовуються спеціальні застосунки, в яких відображається куди летять повітряні цілі, що це за цілі та дається певний аналіз щодо можливості їх ураження.

Чи врятує підвал від «Шахеда»

На питання, чи врятує перебування у підвалі житлового будинку від враження БпЛА типу «Шахед» Віталій Л. відповів, що «дуже гарно рятує».

— Якщо це будівля, квартира і «Шахед» влучив у стіну, то стіна не врятує. А підвал врятує. Взагалі, любе укриття, будь-який окоп, траншея рятує від уламків та вибухової хвилі. Раджу усім під час вибухів займати горизонтальне положення. Якщо бачите прольот над собою «Шахедів», не варто їх знімати та показувати пальцями, а треба швидко знайти якесь укриття або ж просто лягти на землю. Від пожежі не врятує нічого, тому що вибух — це процес миттєвого горіння вибухівки, під час якого виникає дуже висока температура — загорається усе, що може горіти, — відповів військовий.

Чому БпЛА летять вздовж русла річок

Віталій Л. також пояснив, чому БпЛА часто летять вздовж русла річок.

— Русло завжди нижче поверхні землі. Тож і безпілотник летить нижче і через це його радіолокаційно важче відстежити. А по-друге, розмістити вогневу групу на воді або в плавнях — це досить складно. Хоча у суміжників є підрозділи, які ведуть вогонь по БпЛА з плавзасобів, — розповів військовий.

Чи мобілізують до НГУ та, чи є в частинах жінки

Офіцер також розповів про шляхи поповнення його військової частини — полку охорони громадського порядку НГУ, та строки підготовки новобранців.

— Ми дуже потребуємо мотивованих громадян, які можуть обрати у нас в полку собі посаду та укласти контакт на проходження військової служби. Для цього потрібно пройти співбесіду, обрати військову спеціальність та посаду, пройти медичне обстеження. І не треба боятися — ми нікого за руку не хапаємо і насильно не затягуємо. Після співбесіди кожен вирішує сам, чи йти йому на військову службу, — заявив Віталій Л.

Він розповів, що після підписання контракту новобранець стає рекрутом і проходить базову військову підготовку протягом 1,5 місяця. Її можна проходити у навчальному центрі НГУ, або за кордоном. Після проходження базового вишколу рекрут стає військовослужбовцем і займає ту посаду, яку обрав для себе під час проходження співбесіди.

Поповнення особового складу військової частини НГУ примусово мобілізованими практично не проводиться, хоча це також можливо. Якщо вони відповідають потрібним для НГУ критеріям.

Віталій додав, що у полку охорони громадського порядку, як і в усіх інших частинах НГУ, є зведений підрозділ, який виконує бойові завдання на лінії зіткнення. З особовим складом цього підрозділу постійно проводяться ротації. Усе проходить злагоджено та професійно.

Отже, Національна гвардія, особливо частини оперативного призначення, такі як «Азов» та інші, воюють на фронті разом з підрозділами ЗСУ. І, навіть полки та батальйони охорони громадського порядку НГУ також залучаються до виконання бойових завдань на лінії зіткнення.

У кременчуцькому полку НГУ також служать чимало жінок.

— Нам потрібні медичні працівники, які за бажання можуть стати бойовими медиками. Також потрібні зв’язківці, фахівці фінансові служби, діловоди. Для жінок є доволі багато різних посад і ми готові їх брати на службу, — пояснив військовий.

Яка зброя в НГУ та чи вистачає боєприпасів

Віталій Л. розповів, що на озброєнні його частини є як вітчизняне, переважно радянське озброєння, так і західна зброя. Щодо конкретних видів та зразків зброї він розповідати не став.

— Це може бути стара зброя, але вона працює. Звісно, що сучасніша зброя працює ефективніше. А щодо боєприпасів, то у моїх підрозділах їх достатньо. Для усіх видів зброї. Наше завдання не економити боєприпаси, а працювати максимально, щоб збити повітряну ціль, — сказав офіцер, що займається протиповітряною обороною.

Він також розповів про забезпечення та систему підготовки особового складу мобільних вогневих груп.

— Їм потрібно дати відпочити після бойового чергування. Потім виділити час на навчання, чистку зброї, харчування, гігієну. Це все повсякденна робота командира, — зауважив командир.

Фахівець ППО детально розповів про симулятор зенітного кулемета на станині, який імітує стрільбу з кулемета на пікапі.

— Симулятор під'єднаний до комп’ютера. Кулеметник одягає окуляри FPV і бачить нічну обстановку, де летять «Шахеди», крилаті ракети тощо. І він за допомогою цього симулятора отримує певні навички щодо обстрілу цілі з урахуванням випередження їх руху, розуміння оперативної обстановки, звідки, та в якому напрямку все пролітає, яка швидкість. Симулятор досить реалістичний. Краще за цей тренажер може бути тільки бойова практика. Але на бойовому чергуванні ми повинні максимально працювати на враження цілей, а симулятор — це той засіб, який нам допомагає це робити більш ефективно, — роз’яснив офіцер ППО.

Про «експертів ППО» із соцмереж

Мобільні вогневі групи на Полтавщині працюють по графіку, який складає відповідний начальник ППО. За його словами, до цього процесу залучається відділ бойової підготовки, де працюють найкращі фахівці-інструктори.

Віталій Л. зауважив, що вже звик до різних, подекуди дуже дивних, коментарів у соцмережах від цивільних громадян, які вважають себе великими «експертами» у справі протиповітряної оборони.

— У коментарях деякі цивільні видають себе за великих ППОшників. У них то Кременчук не має достатньо ППО, то Полтава. Але людина, яка це пише, навіть не уявляє собі, скільки вже у цьому плані відпрацьовано та скільки і чого зроблено. І скільки робиться щодня, щоб знищити кожну повітряну ціль. Хотів би, щоб наші громадяни з більшою повагою відносилися до військових, до тих, хто їх захищає. Ніхто не спить і ніхто навмисно не пропускає ціль. При будь-якій можливості повітряну ціль знищують, — пояснив офіцер, що займається протиповітряною обороною.

Люди не безсмертні й тому на повітряну тривогу варто реагувати

Він додав, що інколи цивільне населення своїми діями заважає роботі мобільних вогневих груп.

— Про те, що фотографувати звідки ведеться стрільба засобів ППО не можна, сподіваюся усі знають. Коли звучить повітряна тривога цивільне населення повинно знайти собі якесь укриття, а не продовжувати гуляти по вулицям, як це зазвичай буває у нас. Тому що ми не знаємо, яка повітряна ціль та які засоби ураження будуть використані проти неї. І чи не впаде цей засіб повітряного нападу по інерції на вулицю, або уламок від неї. Хоча військові це все намагаються врахувати, щоб максимально знизити ризик для цивільного населення, але на війні врахувати абсолютно все практично не можливо. А у нас сирена нікому не заважає — люди спокійно ходять вулицею, вважаючи себе безсмертними, — зауважив Віталій Л.

Він розповів про випадок, коли мобільні вогневі групи вели вогонь по повітряній цілі біля дороги, а автівки у цей час просто проїжджали через лінію ведення вогню по автотрасі, нібито нічого не відбувається і їх це не стосується.

— Не те щоб зупинитися, дати хлопцям відпрацювати, не заважати, хоча б просто не мелькотіти фарами в очах. Але і для себе люди наражаються на небезпеку, — обурився офіцер.

Чому гуркіт мотоциклів під час повітряної тривоги — це диверсія

Віталій Л. розповів, що використання вночі транспортних засобів, особливо таких, як мопеди, мотоцикли та моторні човни, дуже заважають бійцям мобільних вогневих груп відслідковувати цілі.

— Це велике зло. Потрібно на рівні поліції жорсткіше на це реагувати та притягувати порушників до відповідальності. Тому що це веде до зриву бойової роботи. Я, навіть, можу назвати це диверсією… Був випадок — їде якийсь дядько із села на мопеді у друге село, у нього навіть світло не включене. І я чую розмови моїх хлопців, як вони вже готові працювати по цілі, а потім виявляється, що це просто дирчик на дорозі, — згадав офіцер випадок з бойового чергування.

Нагадаємо, сьогодні ми писали про новий антирекорд — уночі російська армія атакувала Україну 13 ракетами та 728 ударними дронами. Сили ППО знешкодили 718 повітряних цілей.

У неділю, 6 липня, російські дрони влучили в ТЦК у Кременчуці. Окрім приміщення ТЦК, внаслідок атаки зазнали пошкоджень понад десяток будинків, двоє людей дістали травми. «Кременчуцький Телеграф» побував на місці події та поспілкувався з очевидцями.

У ніч на 29 червня у Кременчуцькій громаді було чутно звуки вибухів. Внаслідок чергової масованої комбінованої атаки ворога у Кременчуцькому районі під удар потрапило одне із підприємств.

У ніч на 21 червня у Кременчуці лунала серія вибухів — понад 40. Війська РФ атакували Полтавщину ракетами та безпілотниками. У Кременчуцькому районі зафіксували прямі влучання та падіння уламків на обʼєктах енергетичної інфраструктури та на відкритих територіях. Одна людина отримала травми.

У ніч на 15 червня у Кременчуці також було чутно вибухи: під комбінований удар російських ракет та БпЛА потрапила енергетика та сільськогосподарська інфраструктура.

У ніч на 6 червня у Кременчуці також чули звуки вибухів. Внаслідок атаки російської армії у Кременчуцькому районі постраждало троє людей. Також було пошкоджено адмінбудівлі, приватне господарство, складські приміщення та кафе. На місці обстрілів виникли пожежі. Журналісти «Кременчуцького Телеграфа» побували на місці обстрілу та сфотографували його наслідки.

Раніше «Кременчуцький Телеграф» робив репортаж з військово-історичного музею Кременчука, що працює на базі Вищого професійного училища № 7. У музеї є «артефакти» — підбиті українськими захисниками безпілотники. Керівник музею Володимир Поляков наголосив, що це «не маленька «пташка», і вона вбиває».

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Автор: Віктор Крук Джерело фото: НГУ, Повітряні сили ЗСУ

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 1

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

Читайте також:

Популярні Коментовані

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ: