Коли газовий рахунок кусається: борг — зростав, коли лічильник «відпочивав»

Життя відірване від реальності

У століття штучного інтелекту, цифрової держави та банків без черг ти все ще можеш опинитися заручником газового рахунку, навіть не користуючись ним фізично. Мій знайомий — типовий міський житель із типовою сільською нерухомістю. Будинок у селі Кіндрівка пустував, газовий кран закритий, показники лічильника не змінювалися роками. Як він сам зізнався, передавати їх він забував — тут його ґава. Але за бюрократичною магією, він заборгував п’ятизначну суму за неіснуюче споживання. Як жартує мій кум: «Ото вже ж талант — користуватися повітрям за тарифом!»

Як працює «газова математика»

Автоматичне нарахування боргу — це така собі українська математика: якщо не подаєш показники, то паливо «горить» у твоєму домі безперервно, незалежно від того, чи горить у тобі бажання платити за це.  За чинним законодавством, якщо лічильник «мовчить», «Нафтогаз» нараховує споживання за нормами, ніби лічильника взагалі немає (Закон України «Про ринок природного газу»). Це як платити за Netflix, який ти не дивишся, але за максимальним тарифом. Результат? «Нафтогаз» подав позов до суду, справа розглядалася у спрощеному порядку без повідомлення сторін, і мій знайомий став офіційним боржником, навіть не знаючи про суд (Спрощені судові процедури). Судове рішення, яке він фізично не міг оскаржити вчасно, відкрило двері до виконавчого провадження, арешту рахунків і стягнення боргу із зарплати.

Бюрократичний лабіринт

Прокинувшись від удару виконавчого провадження, чоловік кинувся виправляти ситуацію. Перший крок — вимога перерахунку за реальними показами лічильника. «Нафтогаз» із філософським спокоєм відправив його до «Кременчукгазу».

Власник подав заяву до «Кременчукгазу» про фіксацію показів лічильника для їх подальшої передачі до «Нафтогаз». Лічильник навіть зняли на повірку — і він виявився цілим та справним.

Наступний етап — звернення до суду для відновлення пропущеного строку на оскарження судового наказу. Це тривалий і затратний процес, який вимагає юридичної вправності та терпіння. Поки що мій знайомий застряг у цьому лабіринті, де кожен крок — це новий рівень абсурду.

Системний характер проблеми

Ця історія — не виняток. У Харкові та Львові фіксували схожі випадки:

• Харків, 2023: Сім’я, яка два роки перебувала за кордоном, отримала борг за газ на 80 тис. грн. Судовий наказ винесли без їхньої участі, хоча показники лічильника можна було передати онлайн (Джерело).
• Львів, 2024: Пенсіонерка, яка переїхала до дочки, виявила борг за «нормативом» через несправний лічильник. Компанія відмовилася перерахувати суму, посилаючись на закон.

Ці приклади підкреслюють системну проблему: автоматичне нарахування боргів без перевірки реального споживання та судові процедури без повідомлення сторін ставлять споживачів у вразливе становище.

Епілог

Ситуація мого знайомого — це не просто про борг за газ, а про те, як система може перемолоти здоровий глузд. У 2025 році, коли ми мріємо про цифрову державу, автоматичні нарахування та суди без повідомлення нагадують нам, що бюрократія — це наш національний екстремальний спорт. «Нафтогазу» варто переглянути підходи до нарахувань, судам — покращити повідомлення сторін. Інакше кожен із нас ризикує отримати рахунок за повітря, яким «мав би» дихати його порожній балкон. А дотепність тут, на жаль, закінчується.

Ця історія — дзвіночок для всіх нас. Контролюйте свої комунальні рахунки, бо в Україні «не бачу» не означає «не винен», а швидше «плати»!