«Мені наснився дивний сон. А може віщий?»
Мені наснився дивний сон. Нібито на величезній гілці могутнього дерева сидить багато людей, які голосно лаються одне з одним переважно українською. А під деревом ходить зграя голодних вовків. На зовнішність нібито й вовки, але чомусь з трикольоровими нашийниками. Вони хижо споглядають на людей та при зручній нагоді стрибають у гору, намагаючись дістатись до гілки та вихопити когось. Навколо цієї зграї здичавілих вовкособак бігає кілька шакалів, сподіваючись на те, що їм може щось перепасти від здобичі вовчої зграї.
Із сусіднього пагорба за усім цим з удаваною байдужістю спостерігає величезний смугастий тигр. А з іншого боку на гілці величезного дерева сидить могутня птиця — чи то орел, чи то кондор, та ляскає крилами, зриваючи з дерева навколо себе пожовклі кленові листочки.
Люди ж на гілці поводяться по-різному. Хтось палицями відбивається від оскаженілих вовкособак. Інші махають руками орлу, закликаючи його на допомогу. Але більшість продовжує сваритися одне з одним, голосно висловлювати незадоволення умовами перебування на гілці та наполегливо її пиляють кожен своїм інструментом — хтось величезною пилкою, інші маленькою чи звичайним ножичком. На питання тих, хто відбивається від вовків, навіщо вони це роблять, пильщики кажуть, що гілка дуже крива, не зовсім зручна та місцями трухлява. А нова гілка, яка виросте замість цієї, буде рівненькою, красивою та зручнішою. І на ній буде багато зелені та плодів. Й тому потрібно якомога скоріше допиляти стару, щоб дати можливість вирости новій. І самовпевнено та завзято продовжують свою пильну справу.
А дерево дивне ще й тим, що на ньому залишилася лише одна гілка — інші вже хтось давно спиляв й тому людям перейти нікуди. Чи то вони цього не зовсім розуміють, чи то у них бракує часу на роздуми за наполегливим пилянням. А може просто не хочуть про це думати, оповиті мріями про кращу долю на новій гілці, яка невдовзі має вирости.
Люди вихваляються своєю завзятістю, показуючи пальцями лайки тим, хто більш вправний у цій справі, та переконують одне одного у тому, що причиною усіх їх негараздів є кривина, незручність та недосконалість гілки. А знизу вовкособаки їм у цьому підгавкують. Тигр повільно виляє хвостом та очікує, не відводячи очей від зграї, а кондор продовжує махати крилами, вдаючи, що нібито злітає.
Чи допиляли вони гілку та чим усе це дійство закінчилося не знаю, бо задзвонив будильник і я прокинувся.