Будівництво фортифікацій від ОВА і деклараційні скандали: топ антикорупційних справ Полтавщини

Цьогоріч Полтавщина опинилася у фокусі уваги антикорупційних органів. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили низку гучних схем за участі місцевих чиновників, топпосадовців та представників бізнесу. Ці розслідування стосуються ключових для регіону сфер — інфраструктури, енергетики, землі тощо.

Водночас 2025 рік став показовим для антикорупційної системи і з політичного боку. У Верховній Раді підтримали законопроєкт, які, за оцінками експертів і громадських організацій, могли суттєво послабити незалежність НАБУ та САП та обмежити їхні повноваження.

Попри політичний тиск і спроби змінити правила роботи антикорупційних органів, розслідування на Полтавщині тривають. 

Окрему роль у виявленні корупційних ризиків відіграє й НАЗК. Агентство фіксує порушення у деклараціях, потенційні конфлікти інтересів та невідповідність способу життя посадовців їхнім офіційним доходам. Саме матеріали НАЗК у низці випадків стають підставою для подальших перевірок і розслідувань з боку правоохоронних органів.

У цьому матеріалі ми зібрали топ розслідування НАБУ і САП, а також звернемо увагу на висновки й перевірки НАЗК, які доповнюють загальну картину антикорупційної боротьби на Полтавщині.

НАБУ розслідує будівництво укріплень, замовником яких була Полтавська ОВА

Національне антикорупційне бюро веде кілька кримінальних проваджень, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд, яке замовляла Полтавська обласна військова адміністрація. 

За словами директора бюро Семена Кривоноса, детективи встановлюють коло причетних до можливих зловживань. У межах розслідування вже провели низку слідчих дій та аналізують роль кожного посадовця, зокрема керівництва адміністрації на той час.

Додамо, що на початку вересня народний депутат України Ярослав Железняк оприлюднив розслідування щодо можливих привласнень 200 млн грн на будівництві Полтавською обласною військовою адміністрацією фортифікацій на Донеччині. Железняк вказує, зокрема, на зв’язок кременчуцького підрядника «Енкі констракшн», що опікувалось будівництвом конструкцій з екскерівництвом обласної адміністрації — «настільки тісні, що оформлювати липові документи чиновникам Полтавської ОВА допомагає сам засновник фірми, яку найняли будувати фортифікації».

У розслідуванні описали роботу фірми-прокладки «Прімум Актив», у якої купувались будматеріали, і можливі переплати на кілька десятків мільйонів гривень, а також про оформлення необґрунтованих додаткових і фіктивних послуг та матеріалів. У відео також вказали на стан захисних споруд і недоліки будівництва.

У коментарі «Кременчуцькому Телеграфу» Філіп Пронін заявив, що:

«Усі наведені Железняком твердження є безпідставними. Для Полтавської ОВА питання будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області було і залишається справою репутації та відповідальності перед військовими».

Він також зазначив, що «усі кошториси проходили ретельну перевірку незалежними експертами, які не виявили порушень. додатково була проведена експертиза Харківського науково-дослідного інституту ім. Бокаріуса, яка підтвердила правильність виконаних робіт».

Зазначимо, що мова йде про 16 закупівель Полтавської ОВА на будівництво фортифікаційних споруд у Донецькій області. У період з лютого по березень 2024 року обласний департамент оприлюднив тендери на будівництво фортифікаційних споруд на загальну суму понад 372 млн гривень. З державного бюджету для Полтавської області на будівництво захисних споруд виділили 221 млн 626 тисяч гривень.

Наприкінці 2024-го стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідувало можливе розкрадання бюджетних коштів, що виділялись на будівництво фортифікаційних споруд у Донецькій області. Як було вказано в ухвалі суду, чиновники департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації завдали збитків бюджету, ймовірно, на понад 3 млн гривень.

Компанія «Енкі Констракшн», яка будувала фортифікації на Донеччині, опікувалась підвищенням енергоефективності будівель у Кременчуці.

У вересні «Кременчуцький Телеграф» побував на місці будівництва фортифікацій, які фігурують у справі.

У жовтні Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт техніки, вилученої під час обшуку у фігуранта кримінального провадження, що стосується будівництва фортифікацій.

В ухвалі вказано, що у 2024–2025 роках посадовці Полтавської обласної військової адміністрації нібито діяли за попередньою змовою з представниками ТОВ «Енкі Констракшн» та кількох пов’язаних компаній — «Домком» і «Прімум Актив».

Слідство вважає, що чиновники та підприємці привласнили понад 17 млн грн, які держава сплачувала підряднику за будівництво військових опорних пунктів. За даними детективів, вартість матеріалів і робіт навмисно завищували, а до кошторисів включали послуги, яких фактично не було.

Роботи, як вказано в ухвалі ВАКС, виконували фізичні особи та працівники комунальних підприємств, яким платили готівкою — тобто поза офіційним обліком.

Слідство також встановило, що посадовці Полтавської ОВА отримали від представників «Енкі Констракшн» щонайменше 4 млн грн хабаря, а працівники департаменту будівництва та ЖКГ — автомобіль BMW X7 вартістю понад 3,5 млн грн. За це вони нібито забезпечували погодження договорів, прийняття робіт і оплату за ними з обласного бюджету.

Окремо правоохоронці досліджують договір на реконструкцію корпусу Полтавського обласного кардіоваскулярного центру на понад 109 млн грн. Слідство вважає, що чиновники ОВА разом із керівництвом медзакладу і представниками «Енкі Констракшн» завищили кошторис і використовували неякісні матеріали.

У 2025 році, вказано в ухвалі ВАКС, за погодженням «нового кошторису» чиновники також отримали неправомірну вигоду, а факти будівельних порушень приховували.

Ще один епізод стосується ухилення від мобілізації. За версією слідства, представники компанії «Енкі Констракшн» працевлаштовували військовозобов’язаних фіктивно — за грошову винагороду, щоб ті отримували статус «заброньованих» без фактичної роботи. Такі дії кваліфіковані як перешкоджання діяльності Збройних сил України (ст. 114-1 ККУ).

В ухвалі ВАКС зазначено, що після призначення окремих представників Полтавської ОВА до Державної служби фінансового моніторингу України, вони зберегли вплив на обласних чиновників.

Слідство встановило, що ці посадовці отримували неправомірну вигоду у вигляді оплати послуг особистого водія, який фактично працював на одного з них, але був оформлений у «Енкі Констракшн». Зарплату йому виплачували коштом компанії, а сам працівник мав «бронювання» від мобілізації. Саме у цього водія і вилучили техніку, яку арештував суд.

За версією детективів, колишній перший заступник голови Полтавської ОВА, а згодом — перший заступник голови Держфінмоніторингу, координував укладання договорів із «Енкі Констракшн», сприяв компанії у тендерах та передавав їй службову інформацію про державні закупівлі. За ці дії він отримував «подяку» у вигляді оплаченого водія, якого оформило підприємство.

Конвертаційний центр з обігом 15 млрд грн: у справі фігурує ексзаступниця керівника «податкової» Полтавщини

Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро викрили конвертаційний центр, який функціонував за участі, зокрема, колишньої заступниці начальника Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області. 

Як встановило розслідування, особа, яка на час проведення оборудок перебувала на керівних посадах Державної податкової служби України, зокрема у 2021 році (була в. о. голови структури), сприяла безперешкодній діяльності конвертаційного центру. При цьому ексзаступниця начальника Головного управління ДПС у Полтавській області, яка очолювала комісію з питань зупинення реєстрації податкових накладних, забезпечувала ухвалення рішень на користь «потрібних» компаній.

За матеріалами справи, ці фігуранти діяли в інтересах злочинної організації.

За даними слідства, «схема» полягала у тому, що учасники злочинної організації створили конвертаційний центр та залучили понад 200 підконтрольних компаній для махінацій з податковими платежами.

За мільйонні зловживання судитимуть ексдиректора комунального підприємства на Полтавщині

Цьогоріч НАБУ і САП завершили розслідування та передали до суду справу проти колишнього в. о. директора комунального підприємства на Полтавщині, обвинуваченого у зловживанні службовим становищем, що спричинило збитки територіальній громаді на 12,7 млн грн. 

Ексочільниця «Слуги народу» на Полтавщині отримала підозру від НАБУ

Колишня очільниця обласної організації партії «Слуга народу» та народна депутатка Ольга Савченко отримала підозру від Національного антикорупційного бюро України, пише УП з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

Відомо, що розслідування НАБУ стосується викриття організованої злочинної групи, до якої входили чинні народні депутати України. Слідство вважає, що учасники групи отримували хабарі за голосування у Верховній Раді.

На Полтавщині керівник держпідприємства продав зерно за заниженими цінами: збитки склали 13,4 млн грн

На Полтавщині колишній керівник держпідприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» занизив ціну під час продажу зерна й наніс підприємству 13,4 мільйона гривень збитків. 

За даними правоохоронців, на початку 2020 року посадовець уклав із приватними компаніями договори на постачання зерна. Проте згодом сторони умисно внесли зміни до цих договорів — скасували пункт про вимогу враховувати ринкові ціни на момент постачання товару. Як наслідок, зерно продали за ціною майже вдвічі меншою за ринкову, а держава зазнала 13,4 мільйона гривень збитків. 

Дії експосадовця кваліфікують як зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 363 Кримінального кодексу України).

Резонансний закон про НАБУ і САП

Варто також згадати і скандальний закон, що стосується повноважень НАБУ і САП. У липні цьогоріч Верховна Рада в цілому підтримала законопроєкт № 12414, який, за оцінками НАБУ та САП, фактично ліквідовує їхню незалежність і підпорядковує антикорупційні органи Офісу генерального прокурора. За документ проголосували 263 народні депутати, проти виступили 13, ще 13 утрималися. Народний депутат від Кременчука Юрій Шаповалов (фракція «За майбутнє») проголосував «за», представник Кременчуцького району Олексій Мовчан (фракція «Слуга народу») був відсутній під час голосування. Резонанс навколо законопроєкту виник через правки, які надають Генпрокурору широкі повноваження щодо справ НАБУ та САП, що, за заявами антикорупційних органів, ставить під загрозу всю систему боротьби з топкорупцією, вибудувану з 2015 року.

НАЗК виявило у декларації депутата Полтавської облради розбіжності на понад 30 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації за 2024 рік депутата Полтавської обласної ради Руслана Телятника. Перевірку проводили з 6 червня до 2 жовтня 2025 року. За даними агентства, розбіжності між задекларованими даними та фактичними становлять понад 30,9 млн грн.

Найбільше питань у НАЗК виникло щодо готівкових коштів. Телятник задекларував понад 30,8 млн грн готівкою, зокрема 520 тис. євро та 110 тис. доларів. Він пояснив, що частину суми отримав у подарунок — 20 млн грн у 2023 році. Однак жодних документів на підтвердження цього подарунка депутат не надав.

Фактичні доходи Телятника за рік становили 7,45 млн грн. Накопичення та витрати, які можна підтвердити документально, сягнули лише 3,69 млн грн. Водночас сім’я депутата за рік придбала майна на понад 9,2 млн грн.

Колишній кременчуцький прокурор не задекларував криптовалюту на 18,7 млн грн — НАЗК

У вересні Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. У топ-5 порушників потрапив колишній прокурор Кременчуцької окружної прокуратури. Мова йде про Дмитра Задирієнка. 

Згідно з висновками агентства, посадовець не задекларував відомості на понад 18,7 млн грн у деклараціях за 2022, 2023 і 2024 роки. Зокрема, йдеться про:

• неправдиву інформацію про криптовалюту, що належить йому та його дружині;
• незадекларований дохід від продажу криптовалюти:
• понад 6,7 млн грн у 2022 році;
• понад 10,1 млн грн у 2023 році;
• майже 1 млн грн у 2024 році.

НАЗК передало обґрунтовані висновки до Державного бюро розслідувань.

Водночас сам експрокурор наприкінці грудня звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії НАЗК та скасувати обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення стосовно нього. 

Суд прийняв позовну заяву. 

Квартири за кордоном та мільйонні витрати: депутатка облради Аранчій потрапила у топ порушників від НАЗК

Депутатка Полтавської обласної ради та перша проректорка Полтавського аграрного університету Валентина Аранчій потрапила у топ порушників за результатами перевірки декларацій від Національного агенства з питань запобігання корупції. За цим фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. 

Повна перевірка декларації чиновниці за 2023 рік тривала з 20 січня по 10 липня 2025 року. У результаті перевірки аналітики НАЗК встановили:

• не вказану вартість об’єктів нерухомості та подарованої від матері квартири за 5,16 млн грн, яку потім продали;
• розбіжність між задекларованими заощадженнями (8,2 млн грн) та сумою, підтвердженою перевіркою, — майже 5 млн грн;
• підозрілі операції з продажу трьох квартир у Полтаві на загальну суму 19,69 млн грн, серед них — угода за 12 млн грн, що вдвічі перевищує ринкову ціну.

За даними агентства, покупці квартир не мали достатніх офіційних доходів: один заробив за життя 2,87 млн грн, інший — лише 62 грн. У НАЗК вважають, що ці угоди на продаж квартир могли мати фіктивний характер і бути частиною схеми з відмивання коштів.

Отримані від продажу квартир гроші, ймовірно, використали для придбання трьох квартир у Варшаві на суму понад 15,2 млн грн. Загальні втрати Валентини Аранчій у 2023 році оцінили щонайменше у 17 млн грн.

Втім Київський окружний адміністративний суд визнав протиправною та скасував довідку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про результати повної перевірки декларації першої проректорки Полтавського державного аграрного університету за 2023 рік.

Відповідне рішення суд ухвалив 6 листопада. 

Водночас НАЗК оскаржує рішення суду щодо декларації проректорки Полтавського аграрного університету. Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за скаргою агентства на рішення Київського окружного адміністративного суду.

Відповідну ухвалу суд постановив 16 грудня 2025 року.

Кошти, які депутат з Горішніх Плавнів називав благодійними, пішли на його особисті витрати — НАЗК

Агентство встановило, що депутат Горішньоплавнівської міськради Андрій Павленко витратив понад 1 млн грн, які він називав «переказами для допомоги іншим», на власні потреби.

Вказано, протягом року на рахунки депутата надійшло 1 млн 56 тис. 617 грн від фізичних осіб. Павленко пояснив, що це були кошти «на постійну фінансову допомогу тим, хто потребує підтримки», і що він нібито не використовував їх як власний дохід.

Однак під час повної перевірки НАЗК встановило, що 1 млн 38 тис. 223 грн із цих надходжень депутат витратив на загальножиттєві потреби — оплату в магазинах, ресторанах, АЗС, цифрових сервісах, а також на перекази власній родині.

У довідці зазначено, що Павленко не надав документів, які підтвердили б використання цих коштів в інтересах людей, яким він нібито допомагав. НАЗК наголосило, що отримані грошові перекази від третіх осіб, якщо вони спрямовані на особисті потреби, вважаються доходом, який декларант мав відобразити.

Історії, пов’язані з Полтавщиною, показують, що корупційні ризики на місцях тісно переплітаються з рішеннями, які ухвалюються на центральному рівні. Коли антикорупційні органи розслідують багатомільйонні схеми, паралельно триває боротьба за саму можливість цих розслідувань — за їхню незалежність, повноваження та політичну незаангажованість.