Жінка звинувачує поліцейських та представників Кременчуцького РТЦК у незаконній мобілізації її сина

У п’ятницю, 10 жовтня, біля приміщення одного з лікувальних закладів Кременчука, де працює військово-лікарська комісія (ВЛК), дві родички мобілізованого громадянина провели мирний захід. Його назвали «Круглий стіл на ногах: як захистити права громадян в ТЦК». На захід запрошували правозахисників, громадських активістів, засоби масової інформації та представників Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Як зазначила організаторка заходу Тамара Кібець, його мета — «привернути увагу суспільства до фактів порушення прав громадян під час мобілізації та закликати владу до публічного діалогу».

На жаль, на цей «круглий стіл на ногах», ніхто не з’явився, окрім представника поліції, який забезпечував громадський порядок, та журналіста нашого видання. Лише через годину до дискусії приєднався ще один чолов’яга, що проходив повз.

В Україні пропонують карати за образи та насильство проти військових: від штрафів до 12 років ув’язнення

Тамара Кібець намагалася з’ясувати, чому не приїхав представник Кременчуцького РТЦК, але їй це зробити так і не вдалося. На дзвінки черговому ТЦК, той спершу відповідав, що нічого не знає про цей захід, а пізніше, з’ясувавши це у свого керівництва, вже інша чергова відповіла, що начебто хтось повинен бути. Але, прочекавши майже дві години, ми так нікого і не дочекалися.

В обласному ТЦК про захід нічого не знали

Після години очікування журналіст «Кременчуцького Телеграфа» звернувся до начальника служби зв’язків з громадськістю Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна з проханням надати інформацію про те, чи прибуде на зібрання представник Кременчуцького районного ТЦК? Він пояснив, що зі слів організаторки заходу, інформаційний запит з повідомленням про «круглий стіл» був офіційно переданий та зареєстрований посадовою особою Кременчуцького РТЦК учора, 9 жовтня.

З якої причини ніхто з Кременчуцького РТЦК не прийшов на анонсований захід редакції з’ясувати так і не вдалося.

Мати вважає, що сина мобілізували незаконно

Тамара Кібець написала листа Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Дмитру Лубінцю в якому просить розглянути її заяву про факт кримінального правопорушення щодо сина під час мобілізації.

За її словами, 5 жовтня о 00.10 на вулиці Сергія Кібця зупинили та посадили у свою автівку двоє поліцейських. Його повезли у невідомому напрямку й, коли під час руху він зрозумів, що везуть до ТЦК, то повідомивши про це свою матір.

Вона додала, що на місце приїжджав і представник військової служби правопорядку, який взяв заяву від сина та домовився з представниками ТЦК про проведення судово-медичної експертизи у понеділок, 6-го жовтня, о 8.00. Тамарі Кібець також повідомили, що за даним фактом відкрите кримінальне провадження, та пообіцяли, що до розслідування цієї справи її сина нікуди не відправлять.

За словами матері, вранці 6-го жовтня їй зателефонувала дружина сина і повідомила, що його везуть у невідомому напрямку, «хоча ВЛК він так і не пройшов». Вона приїхала до ТЦК, де дізналася, що сина там вже немає.

Вона додала, що з цього приводу написала заяву в поліцію, де на цій підставі відкрили кримінальне провадження. Пізніше Сергій Кібець повідомив дружині, що знаходиться у навчальному центрі в Десні.

Вийшов з окупації, щоб стати на захист України та звільнити від росіян своє рідне місто

Яку допомогу просить мати в уповноваженого

Тамара Кібець просить Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розібратися та проконтролювати кримінальні справи щодо порушень, які вчинили правоохоронці та працівники ТЦК під час мобілізації її сина.

Вона зауважує, що її син «не був у розшуку, його облікові дані були оновлені й він ніяк не порушував закон».

Її сестра Вікторія додала, що у племінника були проблеми зі здоров’ям, але він не ходив до лікарів й був готовий призватися на військову службу, якби йому вручили повістку законним чином.

На питання, чи мав від підстави для відстрочки від призову за мобілізацією, вона відповіла, що не мав.

Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом

Нагадаємо, у вересні в Полтавському обласному ТЦК пояснили, чим рекрутинг відрізняється від мобілізації — призов на військову службу під час мобілізації, на відміну від контракту, є обов’язковим (примусовим) видом військової служби.

Наприкінці минулого року речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.

Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію 

У листопаді Роман Істоміна провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу, він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Пояснюючи це, Роман Істомін акцентував, що в ТЦК є працівники, які у більшості жінки, та військовослужбовці, І саме з «цивільних працівників жодної бригади створити не можливо».

Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто — служить

Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Вони пройшли ВЛК та були визнані придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах та інших тилових установах. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Цей коментар Романа Істоміна був представлений частково, з контексту були вирвані окремі речення, його слова перекрутили багато телеграм-каналів, що спотворило сутність поданої ним інформації.

Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади 

Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.

Чи справедливо, коли одні воюють, а інші сидять вдома, та чи не пора вже помінятися, — 22-річний полтавець, що воює два роки

У Полтавському ОТЦК нам розповідали, чому військові ТЦК для вручення повісток виходять на вулиці та які є способи поповнення Збройних Сил України.