Центр Кременчука під забудову: як у місті зникає історична архітектура

Втім, разом із цим непомітно стираються цілі фрагменти історичного середмістя. У гонитві за квадратними метрами новобудов місто втрачає те, що неможливо відновити — свою архітектурну пам’ять. Серед найгучніших таких втрат під час повномасштабної війни активісти називають будинки на вулицях Івана Мазепи, 13, вулиця Гоголя, 17 і Театральна, 13.

Замість 120-річного будинку — житловий масив: що відомо про забудову на вулиці Івана Мазепи

Двоповерховий будинок на вулиці Мазепи, 13 звели у 1910 році за проєктом німецького архітектора. Цей будинок був зразком кременчуцької архітектури у стилі історизм з елементами неоренесансу та неоготики, — вказували активісти. 

За словами однієї з останніх мешканок будинку Євдокії Старушко, у часи нацистської окупації саме тут (у квартирі Ганни Кирилівни Бойправ) розгорнулося кременчуцьке підпілля. У будівлі діяв таємний штаб, на базі якого містяни чинили опір окупаційному режиму: звільняли військовополонених, збирали дані про німецькі війська, планували диверсії. Учасників підпільної групи (Ганну Бойправ, Миколу Ромашкіна, Івана Лісненка та інших містян) закатували та вбили 3 березня 1943-го.

У повоєнні часи, за словами краєзнавця Євгена Бергера, тут розміщувалася в’язниця. У другій половині XX століття будинку знову повернули житлову функцію.

Втім у травні цьогоріч дореволюційний будинок знесли через будівництво багатоквартирного житлового будинку. Генеральним підрядником, забудовником, виступає ПрАТ «Крюківбудтехмонтаж», а замовником — ТОВ «Гофекс Оптіма». Як вказує генпідрядник, семиповерховий будинок з індивідуальним опаленням і «новітніми технологіями» буде 4-х під'їзним, матиме підземний паркінг та бомбосховище. Загалом передбачено 69 квартир. На території облаштують дитячий майданчик і зону відпочинку, а приміщення на перших двох поверхах будинку облаштують під комерційні потреби.

Загальна площа забудови — 1631,80 кв. м. Будинок мають здати до червня 2027 року.

У 2022 році «Гофекс Оптіма» викупила на аукціоні у «Укртранснафти» майно з незавершеним будівництвом 9-поверхового житлового будинку. Оголошена вартість лота складала майже 5 млн гривень, але ТОВ «Гофекс Оптіма» вдалось придбати незавершене будівництво, на ділянці площею 4184 м² разом, майже за 978 тисяч гривень — різниця між оголошеною вартістю і пропозицією складає 79%. 

Для початку будівництва компанія мала знести аварійну житлову споруду на вулиці Івана Мазепи, 13, яка розташовувалась на цій ділянці. Втім в будинку продовжували жити дві родини. У листопаді 2024 року місцеві мешканці і «Гофекс Оптіма» врегулювали майнові питання — тому проєктування нового житла продовжилось.

Зв’язки замовника ведуть до нардепа з Кременчука

Як вказано у аналітичній онлайн системі YouControl, компанію «Гофекс Оптіма» заснували у 2021 році. Компанією керує Світлана Васильєва, а засновниками вказані Євгенія Щербак та Валерій Жуков. «Гофекс Оптіма» є будівельною компанією.

Валерій Жуков, за даними Опендатабот та Clarity Project, нині керує ТОВ «ТРК «Кременчук» (ТРК «Галактика» — ред.), а також є або був раніше власником, співвласником або директором низки компаній: 

• ТОВ «БФ «ІндасТрі» (засновник, в стані припинення)
• ТОВ «ЕЛЬДОРАДО-КРЕМЕНЧУК» (був директором)
• ТОВ «УДГ» (засновник, директор)
• ТОВ «ГОФЕКС ОПТІМА» (засновник)
• ПП «КОМПАНІЯ КАРГО СЕРВІС» (засновник)
• ТОВ «АЛВА-ПРОМСЕРВІС» (був засновником)
• ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КІМОН» В М.КРЕМЕНЧУК «КАЗИНО СПЛІТ» (був директором)
• ФІЛІЯ 9 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЛІТТО» (був директором)

Щонайменше кілька з цих компаній нині належать членам родини народного депутата від Кременчука Юрія Шаповалова . Раніше він і сам значився серед засновників.

Юрій Шаповалов — член депутатської групи «За майбутнє», нардеп двох скликань, обирався від Кременчука з 2012 року як безпартійний самовисуванець.

До речі, у 2022 році, за даними руху «Чесно», Шаповалов голосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, відтак — він лишається нечинним.

Законопроєкт нівелював би роль містобудівної документації на місцевому рівні. Тобто забудовники могли б не дотримуватися генплану або детального плану територій. Відповідно будь-яке залучення громадян до впливу на забудову міста втрачалась би, — вказують в «Чесно».

Додамо, що родина нардепа також фігурувала у розслідуванні журналістів про забудову берега Дніпра у Кременчуці. На земельній ділянці, яке орендує приватне підприємство «Апілак», що належить сестрі Юрія Шаповалова Ірині Мовчан, звели котедж. Ним користується сам депутат, про що він раніше говорив у інтерв’ю «Кременчуцькому Телеграфу». 

Так, у ТОВ «ТРК Кременчук» серед власників донька нардепа — Милана Ярошко (Шаповалова), приватне підприємство «Томс», кінцевим бенефіціаром якого був нардеп. Втім корпоративні права «ТРК Кременчук» належали і самому Шаповалову, про що вказано у його останній щорічній декларації про доходи і майно.

ТОВ «УДГ» також пов’язане з нардепом. Засновником компанії, окрім Валерія Жукова, є і Геннадій Руденко — один з співзасновників приватного підприємства (ПП) «Агротепло». Іншою засновницею є Милана Ярошко, а колишнім власником — ймовірно, син нардепа Назарій Шаповалов. Адреси реєстрації цих компаній є однаковими.

ТОВ »ЕЛЬДОРАДО-КРЕМЕНЧУК» раніше також належало нардепу, а нині компанія — у власності, ймовірно, його першої дружини — Тетяни Шаповалової.

Журналісти направили запит народному депутату із проханням пояснити свою можливу причетність до діяльності компанії «Гофекс Оптіма» та надати коментар щодо її участі у забудові Кременчука. Як тільки відповідь буде отримана, редакція опублікує її повністю.

Що ще відомо про керівництво «Гофекс Оптіма»

Бенефіціаркою замовника будівництва, компанії ТОВ «Гофекс Оптіма» вказана Євгенія Щербак — засновниця ПрАТ «Крюківбудтехмонтаж» і колишня бенефіціарка фірми «Будтехсервіс». Обидві компанії пов’язані з її, ймовірно, батьком Назімом Хасаєвим, відомим кременчуцьким забудовником, власником компанії «Крюківбудтехмонтаж».

Директорка «Гофекс Оптіма» Світлана Васильєва також має зв’язки з ПАТ «Крюківбудтехмонтаж» — вона зазначена у реєстрах як посадова особа товариства.

Серед колишніх засновників — Михайло Шевченко, перший заступник міського голови Полтави за часів керівництва Олександра Мамая. 

Втім, найпершим засновником і директором «Гофекс Оптіма» був Третяк Віталій Валентинович. Як вказували у KyivPost з посиланням на Опендатабот, станом на травень 2024 року Віталій Третяк відкрив 436 компаній за останні 4 роки і є третім в Україні серед серійних підприємців, масових засновників, за кількістю фірм. Раніше журналісти «Кременчуцького Телеграфа» досліджували діяльність Віталія Третяка, власника фірми «Ключ до бізнесу», яка спеціалізується на продажу компаній, в рамках розслідування про оренду приміщення колишньої стоматологічної поліклініки у Кременчуці.

«Хрещені батьки»: хто і навіщо сплів «павутину» фірм на Полтавщині

Що каже громада і як діяла влада

Наприкінці лютого 2025 під час засідання постійної депутатської комісії з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури розглянули земельні питання, що були винесені на сесію міської ради.

Головним серед них було погодження зміни до детального плану території центральної частини міста. Ці зміни передбачають, зокрема, будівництво багатоповерхового житлового будинку на перехресті вулиць Івана Мазепи та Академіка Маслова.

Як зазначила на засіданні депутатської комісії очільниця управління містобудування та архітектури Олександра Волощенко, 3 лютого пройшли громадські обговорення цих змін до детального плану, й жодних зауважень чи пропозицій від їх учасників не поступило.

Кременчуцькі активісти заявили, що забудовник «не буде зводити новобуд на місці будинку. Згідно з ситуаційним планом, житловий комплекс постане поряд». Вони назвали демонтаж «необґрунтованим» і додали, що «його можна було б уникнути». 

У травні активісти створили петицію про зупинку демонтажу будинку. Міський голова Віталій Малецький у своїй відповіді зазначив, що будинок не мав офіційного статусу пам’ятки архітектури. Його немає ні в Державному реєстрі нерухомих пам’яток, ні у списку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавщини.

Згідно з Історико-архітектурним опорним планом Кременчука, затвердженим міською радою у 2020 році, ця будівля також не віднесена до об’єктів культурної спадщини. Змінити цей план можливо лише після того, як будівлю визнали б щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. Але таких підстав не було.

Стара синагога — офіс компанії «Гофекс Оптіма»: що відомо про забудову на вулиці Театральна, 13

Дореволюційна будівля, синагога Юровського, яку звели у другій половині XIX століття, знаходиться поруч із Кременчуцьким національним університетом. При синагозі був хедер (початкова школа) та бейт-мідраш (приміщення присвячене вивченню Тори) про що свідчать архітектурні особливості будівлі. 

У 2017 році у цьому приміщенні знаходився пункт прийому макулатури. 

Про те, що тут почнуть зводити житлові будинки стало відомо ще у 2023 році під час огляду території журналістами та представниками влади. Тоді міський голова Віталій Малецький розповів, що згідно з планом планується будівництво нового житлового будинку. У квітні 2024-го заступник мера Дмитро Кравченко уточнив, що на території зведуть дев’ятиповерхівку. Він тоді зазначив, що нерухомість викупили на аукціоні.

А вже через понад рік, 15 вересня 2025-го, Кременчуцька міська рада передала землю в оренду на 3 роки компанії «Гофекс Оптіма». Землю використовуватимуть для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом.

До речі, актуальне місце реєстрації «Гофекс Оптіма» — це вул. Театральна, 13, на місці синагоги.

Згідно з даними Prozorro Sale, у 2021 році нерухомість на цій ділянці викупив підприємець Юрій Прокопчук за 8,6 млн гривень. Майно належало АТ «Укртранснафта». Договір з АТ підприємець підписав як представник компанії «Гофекс Оптіма». Контакти ФОП ведуть до чергової компанії з орбіти нардепа — ТОВ «Кіноплекс», що належить його дружині Євгенії Шаповаловій, про що вказано і у його щорічній декларації про доходи і майно.

У аукціоні на викуп цього майна, зокрема, брали участь і вже вищезгадане підприємство «Агротепло», що належить доньці нардепа, а також ПрАТ «Крюківбудтехмонтаж».

Один з найстаріших будинків у Кременчуці знесли «під нуль»: що відомо про забудову на вулиці Гоголя, 17

Будівля на вулиці Гоголя, 17 збудована до скасування кріпацтва. Одноповерховий міщанський будинок, зведений за індивідуальним проєктом, є цінним прикладом житлового будівництва у стилі історизму з елементами неоренесансу. Історик Євген Бергер називав цей будинок одним із найстаріших житлових у місті, датованим другою половиною ХІХ століття. У Другу світову війну будинок не спалили, як багато інших.

У травні цьогоріч з петиції жителів міста стало відомо, що дореволюційний будинок планують знести. Станом на вересень будинок повністю демонтований. 

Раніше будинок належав Людмила Іваніцькій, мешканці Кременчука, дочці Пилипа Іваніцького — колишнього військового, викладача Кременчуцького льотного коледжу, учасника боїв за Берлін. Чоловік помер у Кременчуці у 2018 році.

У 2021 році будинок і ділянку продали. Нині, за даними Держреєстру речових прав на нерухоме майно, все це належить Володимиру Кулиничу. 

За даними YouControl, Володимир Кулинич є кременчуцьким підприємцем, має кілька магазинів у місті, а також вказаний як співзасновник дніпровської будівельної компанії «Об’єднання Дім Арт». Забудовник опікувався зведенням житлових комплексів і офісних будівель у Дніпрі. 

Сам Володимир Кулинич мав кілька судових справ з управлінням архітектури та містобудування і судився з кременчуцьким ОСББ.

Так, позивач намагався зобов’язати управління архітектури видати документи для перебудови приватного будинку на два житлові осередки. В ухвалах вказано, що землю на вул. Гоголя, 17 поділили на дві окремі ділянки. Управління містобудування відмовило у видачі будівельного паспорта на поділені ділянки — заявивши, що територія на одній з поділених ділянок нібито призначена для освітніх закладів, згідно з детальним планом.

Проте суд вирішив, що орган місцевого самоврядування не довів наявність законних підстав для такої відмови. До того ж суд вказав: забудова ділянки не припиняє права власності і не може бути обмежена без належної процедури.

Схожий позов був і щодо ділянки на вулиці Троїцька у 2023 році. Кулинич також хотів реконструювати житловий будинок під зблокований будинок на два входи, але управління архітектури відмовило, пославшись на те, що територія відноситься до багатоповерхової забудови та перебуває в санітарно-захисній зоні.

Суд дійшов висновку, що відмова не відповідає законодавству, і зобов’язав видати будівельний паспорт забудови.

Конфлікт з ОСББ стосується реконструкції квартир під магазин товарів повсякденного попиту на вулиці Ігоря Сердюка 4/11. Об’єднання виступало проти проведення робіт. Розгляд справи у судах тривав з 2021 року, втім у 2022 році Полтавський апеляційний суд визнав, що підприємець проводить реконструкції на підставі чинної дозвільної документації — зокрема, містобудівних умов, проекту і повідомлення про початок робіт. Порушень містобудівного законодавства або самовільного будівництва не зафіксовано.

Що каже громада і влада

Цьогоріч у Кременчуці громадськість через петицію намагалась зберегти будинок, а також просила владу запровадити чіткий механізм виявлення, обліку та збереження історичних будівель. У місті проводили і культурні заходи, які просували відповідні ідеї. Втім зупинити демонтаж дореволюційної споруди це не допомогло. 

У відповіді на запит «Кременчуцького Телеграфа» в управлінні містобудування та архітектури вказали, що наразі у них відсутня інформація щодо будь-якого будівництва на вулиці Гоголя, 17. 

В управлінні державного архітектурно-будівельного контролю відповіли, що станом на 20 жовтня до них не надходили заяви на отримання дозволу на проведення будівельних робіт. У вересні відомство отримало одну скаргу щодо демонтажу історичного будинку.

Що кажуть представники забудовників/власників земель

Журналісти намагалися зв’язатися з Володимиром Кулиничем, однак жоден із контактів, доступних у відкритих джерелах, не відповів — частина номерів недійсна, інші — не відповідають. У магазині підприємця повідомили, що, якщо він буде готовий надати коментар, редакцію поінформують. Станом на публікацію матеріалу відповідь не надійшла, однак редакція відкрита до його позиції й оприлюднить її, щойно отримає.

У компанії «Гофекс Оптіма» розповіли, що реконструювати будинок на вулиці Івана Мазепи було неможливо. 

Щодо знесення залишків будівлі колишньої синагоги у компанії про це кажуть так:

Генеральним підрядником також виступає ПрАТ «Крюківбудтехмонтаж».

Згідно з даними кадастрової карти, на ділянці, де планується забудова, розташовується частина приміщення колишньої синагоги. Втім у компанії не змогли прокоментувати подальшу долю історичної будівлі.

Чому ці будинки не стали об’єктами культурної спадщини

В управлінні культури і туризму Кременчуцької міської ради розповіли, що жоден з цих будинків »не були пов’язані із значними історичними подіями в житті міста та не мають ніяких цінних особливостей в архітектурі». 

Кременчук уже втратив будівлі, які могли б стати частиною культурного маршруту міста, його обличчям і пам’яттю.  Поки українські міста відновлюються після обстрілів, у Кременчуці минуле зникає без вибухів — під ковшем екскаватора та вагою байдужості. У час, коли країна бореться за свою ідентичність, саме місцева влада має стати її охоронцем, а не свідком руйнування, — йдеться у петиції.

Якщо місто й далі закриватиме очі на втрату історичної забудови, то дуже скоро з історії Кременчука залишаться лише назви вулиць, кажуть місцеві активісти.

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми