Компанії з сумнівною репутацією претендують відновлювати Україну

Нова схема знайомих виконавців

Як живуть фігуранти попередніх розслідувань «Кременчуцького Телеграфа»? Періодично ми ставимо собі це питання та повертаємося до надрукованого. Або (як у цьому випадку) імена фігурантів з’являються у нових гучних скандалах. У вересні цього року народний депутат України Ярослав Железняк оприлюднив матеріал: йдеться про можливе привласнення 200 млн грн на будівництві фортифікаційних споруд на Донеччині. Неприємно вразили факти про те, що робітників «гнали в рабство», тобто змушували працювати безкоштовно в обмін на бронювання. 

У схемі, про яку заявив народний депутат, фігурує замовник робіт — Полтавська військова обласна адміністрація (за керівництва нею Філіпа Проніна) та дуже знайомий нам підрядник — фірма ТОВ «Енкі констракшн» (зареєстрована у Кременчуці на вулиці Мазепи, 59). Ця фірма разом з партнером ММС «АРТ ПРОЖЕ» (Аrt Proje) утеплювала кременчуцькі дитсадки у 2021 році. Тоді розгорівся справжній будівельний скандал. 

Автори затяжних ремонтів у кременчуцьких дитсадках 

«Великий провал за великі гроші» — так називався наш перший матеріал із серії публікацій про термомодернізацію, яка обернулася зірваними графіками робіт, протестними акціями містян та кримінальним провадженням за фактом службового підроблення. 

Нагадаємо, ремонти у садочках настільки загальмували, що до нового навчального року 11 закладів не відкрилися. Будівельники-підрядники скаржилися, що їм не заплатили та припинили роботи. Батьки дошкільнят кілька разів збиралися під мерією Кременчука, вимагаючи завершити ремонти та відкрити дитсадки, та ходили дивитися на хід робіт разом з депутатами. Неозброєним оком було видно нестачу будівельного персоналу на об'єктах. У деяких закладах батьки вихованців самостійно завершували відкоси на енергоефективних вікнах своїм коштом, хоча ці роботи були включені в кошторис будівництва. 

Згодом,під тиском громадськості у Кременчуці таки відкрили зачинені дитсадки після ремонтів… 

Масштабний проєкт у співпраці з ЄБРР називався «Підвищення енергоефективності громадських будівель у м. Кременчук». Ціна питання 10 млн євро, левова частка — кредитні гроші ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку). Розпорядником кредиту виступило спеціально створене КП «Кременчуцька муніципальна енергосервісна компанія» (КМЕК). Генеральним підрядником, з яким КМЕК уклала контракт, стала азербайджанська компанія MMC «АРТ ПРОЖЕ». Вона долучила до виконання робіт ТОВ «Енкі констракшн». У нашому розслідуванні фігурувала й третя компанія: азербайджанська ВАТ «АКЕЛІК ГРУП», яка, за словами міського голови Віталія Малецького, здійснювала супровід проєкту. Ця компанія виступала генпідрядником у проєкті енергоефективності в Дніпрі. Судячи зі звітів Дніпровської міськради, реалізація цього проєкту була більш успішною. Але й тут не обійшлося без кримінальної справи за підозрою в розтраті бюджетних коштів. Крім того, у реєстрі є ще одна справа, де фігурує ВАТ «АКЕЛІК ГРУП» — вже про матеріальні збитки при будівництві транспортної розв’язки в Житомирській області.

Варто нагадати, чим пов’язані між собою три вищезгадані компанії та хто за ними стоїть. Керівником та засновником ТОВ «Енкі констракшн» є Сергій Шенько. Але до листопада 2017 року фірмою керував Ігор Жданюк, зараз він помічник народного депутата Юрія Корявченкова, заступника голови фракції «Слуга народу». Корявченкова та Жданюка поєднують бізнесові зв’язки. 

Із початком повномасштабної війни обидві сторони контракту (КМЕК та «АРТ ПРОЖЕ») поставили кременчуцький проєкт з термомодернізації на паузу. Із 66 закладів термомодернізація дійшла лише до 13. Але у 2024 році депутати Кременчуцької міськради проголосували за продовження проєкту з енергоефективності до кінця 2025 року. Тепер у ньому 67 закладів. Кінець року не за горами, але поки що ні керівництво КМЕК, ні найнятий ним генпідрядник, ні мер Кременчука не відзвітували про завершення проєкту. Та й активних будівельних робіт в дитсадках та школах не спостерігається. 

Знайомі фірми претендують на нові підряди з оновлення України

І тепер знайомі нам компанії із шлейфом кримінальних справ пропонують свої послуги з оновлення України. І видають бажане за дійсне, а неякісну роботу — за успіх. Компанії — ММС «АРТ ПРОЖЕ», ТОВ «Енкі констракшн» та ВАТ «АКЕЛІК ГРУП» є учасниками платформи »Ліга оновлення України ONOVA». Ліга створена у 2021 році, вона презентує себе (цитуємо) як «унікальна платформа об’єднання та взаємодії», яка ставить собі на меті «відбудувати та ефективно оновити Україну».

Засновником Ліги є громадська спілка «Український фонд енергоефективності та енергозбереження». 

Президентом і головою наглядової ради Спілки є громадянин Азербайджану Анар Рафієв, він же — голова наглядової ради Ліги ONOVA, він же керівник українського представництва ВАТ «АКЕЛІК ГРУП». Інформація про керівника цього ВАТ не значиться в ЄДР, але у 2020 році Рафієв підписував контракти. 

Своєю чергою, серед засновників «Українського фонду енергоефективності та енергозбереження» — ТОВ «Енкі констракшн» — та сама, яка засвітилася у справі про фортифікаційні споруди на Донеччині та можливу розтрату бюджетних коштів. 

ONOVA у презентації обіцяє серед іншого «прозорий механізм залучення фінансування». 

Тобто участь у Лізі для будівельної компанії має означати пріоритетний доступ до замовлень та фінансових ресурсів. Варто пояснити: донорські кошти не проходять через державні тендери, це суто договірні стосунки донора та виконавця проєкту.

Піар — наше все

Компанії ММС «Аrt Proje», ТОВ «Енкі констракшн» та ВАТ «АКЕЛІК ГРУП, публічно презентуючи свій досвід на сайті ONOVA, вказують на проєкти енергоефективності у Дніпрі та Кременчуці. 

У галереї реалізованих проєктів MMC «Аrt Proje» на платформі ОNOVA — 16 світлин, без підписів. Нам стало цікаво: які саме проєкти, окрім кременчуцького і дніпровського (де генпідрядником було ВАТ «АКЕЛІК ГРУП»), реалізувала ця фірма? І ми перевірили кожну із цих світлин. 

Частина зображень, за пошуковими даними, відповідає будівлям в Україні, що були реконструйовані (до повномасштабної війни) у рамках проєктів з енергоефективності — у містах Луцьк, Мелітополь, Вінниця, Маріуполь до окупації. Публікація на офіційному сайті Маріупольської міської ради датована 8 жовтня 2020 року, у ній йдеться про капітальне будівництво школи № 26 у Приморському районі міста. Саме тут ми й знайшли світлину, використану в галереї ММС «АРТ ПРОЖЕ». 

Школа № 26 була першим об’єктом на Донеччині, реконструйованим в рамках програми Президента України «Велике будівництво». За даними «Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», дозвільний сертифікат на введення в експлуатацію школи після капремонту так і не був виданий, але навіть не це привернуло нашу увагу. Річ у тім, що генеральним підрядником на будівництві школи № 26 у Маріуполі було не ММС «АРТ ПРОЖЕ», а інша фірма - ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтинг». 

• проєктом «Енергоефективність в громадських будівлях міста Луцька», за даними Луцької міськради, опікувалися п’ять компаній, але жодної згадки про «Арт Проже»;
   
  
• капремонт школи у Мелітополі з проведенням енергоефективних заходів виконувала ТОВ «Компанія позитив»;
   
  
• проєктом з реконструкції школи № 33 у Вінниці в 2018 році займалося в якості генпідрядника ПП «Арка ПТФ».
   
  
• «розумною», енергоефективною та ексклюзивною школою — ліцеєм «Інтелект» у Києві (побудованим у 2018 році), опікувалося як генпідрядник ТОВ «Подолжитлобуд». Щоправда, є згадка про залучені 28 організацій — але нам все одно не зрозуміло, чому саме «Аrt Proje» видає цей приклад за свій доробок. 

Що роблять фото російських шкіл на платформі оновлення України?

І нарешті гнила вишенька на торті. Деякі з будівель на фото із уже згаданої галереї професійного доробку «Аrt Proje» ідентифікуються як об’єкти на території РФ: 

• школа, пофарбована у синьо-жовті кольори (але це не послідовність кольорів українського прапора), за пошуковими даними, знаходиться у підмосковному Домодєдово на вулиці Совєтской, 32 (з іншого боку вулиця Лєсная). У Google-картах присутні фото об'єкта на стадії будівництва, а на російських Яндекс-картах є його результат, як дві краплі води схожий на об'єкт із портфоліо «Аrt Proje»;
   
   
   
  
• ще одну світлину школи (з тієї ж галереї на сайті ONOVA) ми знайшли в Улан-Уде (Бурятія, РФ). Згадки про реконструкцію школи та фото в бурятській пресі з’явилися 7 років тому - задовго до того, як розробили сайт ONOVA з лендінговими сторінками учасників проєкту оновлення України. Школа в Бурятії введена в експлуатацію в 2020 році;
   
  
• наступна світлина знайшлася у публікаціях про Краснодарський край РФ. Відбудовану школу № 107 місцева дума вирішила назвати іменем їхнього «героя» — генерала-полковника Віктора Казанцева, який керував російськими військовими в операціях у Дагестані та Чечні;
   
  
• ось ще одна світлина, що привела нас до школи в якомусь Парковому Челябінської області РФ. А ось цитата (вибачте, що мовою агресора — суто для ілюстрації наших пошуків): »Строительство объекта находится на контроле президента Владимира Путина и ведется по государственной программе «Содействие созданию в Челябинской области новых мест в общеобразовательных организациях в 2016–2025 гг».

З’являється питання: хіба можна цинічно пишатися російським доробком, претендуючи на відновлення зруйнованою Росією України? 

Однак ми не стверджуємо, що азербайджанська «Аrt Proje» брала участь у будівництві цих об'єктів. Можливо, розробники лендінгової сторінки просто використали чужі фото зі стоків?

«Телеграф» надіслав офіційний запит на коментар до компанії ММС «Art Proje». Ми попросили пояснити збіги світлин із галереї проєктів компанії із фото на російських сайтах: чи дійсно «Art Proje» у минулому брала участь у будівельних/реконструкційних роботах на території РФ? 

Ми також запитали, яке саме відношення має компанія «Art Proje» до реалізації проєктів у Луцьку, Мелітополі, Вінниці, Маріуполі, де підрядниками виступали інші будівельні компанії. 

Як тільки редакція отримає відповідь, ми обов’язково її опублікуємо. Додамо, що пошуки способів зв’язку з ММС «Art Proje» теж приводили до дивних результатів. У ЄДР контакти представництва азербайджанської компанії не значаться — ні телефонів, ні E-Mail. На сайті ONOVA є посилання на азербайджанську вебсторінку компанії. 

Переглянувши сторінку вперше, ми побачили адресу в Бангладеш. Ні прізвищ керівництва — нічого. Мало схоже на вебсторінку великої компанії з міжнародним досвідом роботи. 

До речі, один з азербайджанських ЗМІ у 2022 році писав, що, незважаючи на 21-річний досвід роботи, фірми «Art Proje», інформації про неї у відкритих джерелах майже немає, телефони не доступні, а компанія мала податкові борги. 

Згодом на сайті ММС «Art Proje» з’явилася азербайджанська адреса компанії та інший E-Mail, на який ми відправили запит про коментар. 

Наостанок. Ми зібрали цю інформацію, бо всі ми маємо право знати, хто і з яким досвідом претендує на відновлення зруйнованої росіянами інфраструктури України. Про це мають право знати донори та інвестори, аби кошти пішли за призначенням, а об'єкти були відновлені якісно та своєчасно. 

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми