«Кременчуцький Телеграф» поспілкувався з працівницями ТОВ «Єристівський ГЗК», які впевнено ламають стереотипи й доводять, що жінкам підсильні професії, на яких типово домінували чоловіки
Сучасні українки впевнено входять у сфери, які довгий час вважалися виключно чоловічими. Вони працюють у вугільній промисловості, керують великовантажними самоскидами, спускаються в кар'єри та шахти.
Юлії Бугуновій всього 19, вона з Горішніх Плавнів. Майже рік дівчина працює електрогазозварницею у Цеху внутрішньокар'єрних ремонтів Єристівського ГЗК.
Її тендітність і спокійний голос — разюча протилежність важкій роботі, якою вона займається. Але саме в цьому й ховається її сила.
У дитинстві Юля мріяла стати дизайнеркою, закінчила художню школу. Проте випадкова презентація професії електрогазозварниці, яку провели у школі, змінила її плани. Зварювання захопило і вже не відпустило.
Дівчина згадує, як вперше потрапила на підприємство: вона була вражена масштабами, але не злякалася. Навпаки, це стало для неї стало цікавим досвідом.
Основні колеги Юлії — чоловіки. Каже, кожного дня відчуває їх підтримку й повагу.
Вона ремонтує ковші екскаваторів: робить заміну коронок, кришок, часто виїжджає в кар'єр і там варить.
— На екскаваторі ківш дуже великий. Коли його пересувають з місця на місце, треба тікати вбік, щоб не придавило. Іноді дивлюсь на цю величезну махину й пишаюся тим, що я в змозі її відремонтувати.
Разом із подругою, яка теж стала зварницею й працює в іншій зміні на комбінаті, Юля Бугунова доводить: жінки можуть усе.
Наразі Юлія планує підвищити свій розряд і стати ще більш кваліфікованою у своїй справі.
Марина Танакова працює в компанії Ferrexpo з 2017 року. Починала приймальницю спецодягу в хімчистці. Згодом перевелась в гірничо-транспортний цех диспетчеркою автомобільного транспорту. Нині Марина — є майстринею гірничою у кар'єрі Єристівського гірничо-збагачувального комбінату.
Раніше ця професія вважалася суто чоловічою, але з часом жінки також почали працювати в цій сфері.
Марина вирішила спробувати себе в якості гірничої майстрині після участі у мотиваційному проєкті для жінок від Ferrexpo — Fe Munity. Після серії тренінгів на різні теми, зокрема з самооцінки лідерства, емоційного інтелекту, тайм менеджменту, з’явилася впевненість в своїх силах.
В той час була відкрита вакансія майстра гірничого, і Марина вирішила спробувати. Не всі одразу сприйняли її вибір. Дехто відверто говорив: «Це не жіноча робота», але жінка не дозволила чужим сумнівам вплинути на своє рішення.
Вона не боїться викликів, тож тепер керує багатьма процесами у кар'єрі й комунікує з командою — здебільшого чоловіками.
Каже, на підприємстві багато прикладів цілеспрямованих жінок. Одна з них працює разом з Мариною. Це — Олена Нерода-Ніколайчук, водійка великовантажного автосамоскида, яка презентувала свій досвід і трудовий шлях випускницям водійської школи, ініційованої в рамках шведської програми OnTrack від Reskilling Ukraine.
Наразі Марина продовжує навчатися — на отримання категорії С для можливості надалі керувати великовантажними автомобілями. Таку можливість надало підприємство, яке розвиває своїх співробітників та співробітниць орієнтується на те, щоб кожен та кожна мали кілька спеціальностей.
Ця тендітна жінка протягом 15 років працювала швачкою й навіть не замислювалась над тим, що може бути кимось ще. А тепер перед нею відкриті двері. Вона впевнено крокує сходинками свого життя, освоює нові професії й мріє про нові можливості.
Її цілеспрямованість надає впевненості родині: чоловік підтримує всі ідеї дружини, а доросла донька каже: «Мама, це круто, йди тільки вперед», і це дуже важливі слова.
Поза підприємством Марина Танакова звичайна жінка, яка любить свою родину, займається спортом, у вихідні їздить на дачу.
Аліні Брославській 34 роки. Ще пів року тому вона працювала вчителькою й практичною психологинею в одній зі шкіл міста Горішні Плавні, а тепер — Аліна водійка автосамоскида в кар’єрі.
Її шлях — це не просто зміна професії, це трансформація світогляду.
Склавши іспити, влаштувалась на роботу водійкою автотранспортних засобів Єристівського гірничо-збагачувального комбінату. Спочатку пройшла стажування на легкових автомобілях Renault, Volkswagen. Потім пересіла на більш габаритні МАЗи. А сьогодні вона керує гігантським автосамоскидом, який перевозить гірничу масу від 90 до 220 т.
Вона зазначає, що гендерна рівність дає жінкам можливість втілювати свої мрії, розширювати горизонти, здобувати ті професії, про які раніше не могли навіть думати
Колеги-чоловіки підтримують її. «Разом працювати легко», зазначає Аліна. Вона згадує, як на початку їй було важко переключати швидкості, відкривати величезний капот автівки, але чоловіки у всьому допомагали.
Кожна з героїнь доводить, що обирати професію варто не за ознакою статі, а за покликом серця. Своїм прикладом жінки руйнують стереотипи, відкривають нові можливості для інших жінок і, не зважаючи на вагу металу чи складність техніки, лишаються енергійними, впевненими, натхненними та рішучими. Бо справжня сила — вона жіночого роду.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.