Полтава між міфами та війною: від Мамая до ракетного удару по інституту зв’язку

11 серпня на youtube-каналі «Є питання» вийшло відео про Полтаву. Як йдеться в анонсі до сюжету, Полтава — місто у центральній частині України та викликає у більшості асоціацію з українством, Котляревським/Гоголем, галушками, суржиком та історичною Полтавською битвою.

Проте Полтавська битва не закінчилась у 1709 році, а продовжується і у 2025 році, але вже під іншим кутом та проти інших персонажів.

Саме після «першої» Полтавської битви сучасний обласний центр Полтавщини і став містом-міфом про «російську славу та вєлічія» та навіть повномасштабне вторгнення Росії не стерло до кінця насаджене імперське минуле регіону. Навіть тоді, коли російські війська зайшли з Сумщини на північ Полтавської області у 2022 році. У народі ці бої тоді прозвали «Гадяцьким сафарі».

Мамай: проросійський мер і «свій хлопець»

Олександр Мамай тричі обирався міським головою Полтави (2010, 2015, 2020 роки), попри гучні корупційні скандали та відверту проросійську риторику. Він відомий підкупом виборців продуктовими наборами, підтримкою з боку частини пенсіонерів і лояльністю місцевих судів.
У 2023 році його відсторонили від посади через суд, але Мамай і досі намагається повернутися в крісло мера. Попри відсутність офіційної влади, він зберігає значний вплив як місцевий мільйонер та людина з розгалуженими зв’язками в правоохоронних і судових органах.

Капашин: бізнес російського генерала в центрі Полтави

Генерал хімічних військ РФ Валерій Капашин, уродженець Полтавщини, за роки служби в армії агресора вклав мільйони у нерухомість у Полтаві. Його родина володіла готелями, ресторанами, офісами та ТРЦ вартістю понад 1 млрд грн.
Частину комунального майна місто передавало бізнес-структурам Капашина навіть після 2014 року. Арешт активів відбувся вже під час повномасштабної війни, але конкурсні процедури з пошуку управителів нерідко супроводжуються спробами зберегти вплив власників через підставні компанії.

Імперські пам’ятники: монумент слави як «сенс існування»

До травня 2024 року в Полтаві стояли три імперські пам’ятники — монумент слави, пам’ятник Келіну та місце відпочинку Петра І. Попри приклад Одеси, де за результатами опитування знесли пам’ятник Катерині II, у Полтаві такі кроки викликають спротив частини містян.
Для багатьох полтавців ці об’єкти — символ «величі міста», а не імперської окупації. Місцеві краєзнавці пропонують не просто демонтувати пам’ятники, а створити навколо них контрнаративні простори з фото зруйнованих українських міст та історичними фактами про злочини імперії.

Ракетний удар: «друга атака» під час евакуації

3 вересня 2024 року дві російські ракети «Іскандер» влучили у Полтавський військовий інститут зв’язку. Перша зруйнувала корпус, друга накрила шлях евакуації, коли люди вибігали з будівлі.
За даними ДСНС, загинули 55 людей, понад 320 були поранені. Свідки розповідають про хаос, брак носилок і турнікетів, транспортування поранених на дверях і в кузовах вантажівок. Волонтери пропонували провести навчання для ДСНС та екстреної медицини, але офіційні структури відмовилися, заявивши, що «і так усе вміють».

Загальний стан міста: тихе життя поруч із війною

Як підсумовують журналісти «Є питання», Полтава за час вторгнення змінилася, але не так радикально, як інші прифронтові міста. Тут досі чути багато російської мови та суржику, вулична музика нерідко російською. Активних громадян, які реально включаються у волонтерство та допомогу армії, небагато, і це переважно ті ж люди, що діяли ще до 2022 року.
Разом із тим у місті працюють унікальні ініціативи, зокрема волонтерські майстерні з переобладнання авто для медевакуації. Їх заснували бойові медики, які знають, як облаштувати машину, щоб вона реально рятувала життя на фронті.

Нагадаємо, раніше журналісти каналу «Є питання» дослідили список чоловіків на Полтавщині, які отримали інвалідність або були визнаними непридатними до військової служби з початку повномасштабного вторгнення РФ і до 1 лютого 2024 року.