Випускники «супермаркетів компаній»: від мільйонних тендерів до кримінальних проваджень

Ми вже розповіли вам про «супермаркети компаній», де будь-хто може придбати готову фірму в кілька кліків. Їх «штампують» цілі «мережі» підприємців, які часто пов’язані між собою. Вони створюють тисячі компаній та виставляють їх на продаж. Але що відбувається з компанією після того, як її поклали у віртуальний кошик і купили? 

Ми проаналізували понад 150 компаній, створених масовими реєстраторами, які отримали «прописку» на Полтавщині. І побачили, що понад 20% з них стали учасниками тендерів (часто скандальних), згадуються у кримінальних провадженнях або отримують замовлення з бюджетів різних рівнів. А якщо прибрати новостворені компанії, які ще не змінили власника, то статистика ще вища — майже кожна друга компанія (понад 40%) заробляє на держпідрядах або потрапила у поле зору правоохоронців. 

Сфери діяльності таких компаній дуже різноманітні: це і будівництво для переселенців, і постачання для військових, і навіть облаштування місць поховань для загиблих на війні. Причому їхня географія не обмежується лише Полтавщиною.

Сумнівні закупівлі для військових 

ТОВ «Массаріолі»

Згадується у кримінальному провадженні щодо розкрадання та відмивання бюджетних коштів, виділених на ремонт та модернізацію військових вертольотів. 

Основним фігурантом є інша компанія, яка підозрюється у постачанні неякісних та несправних запчастин для вертольотів для Національної гвардії та Повітряних Сил ЗСУ. Слідчі Головного управління СБУ вважають, що кошти від оборонних контрактів «легалізували» через підконтрольні фірми. Компанію «Массаріолі» згадують у провадженні саме у цьому ключі — головний фігурант перерахував їй 7,6 млн грн як «оплату за гальмівне колесо», проте слідство не знайшло ознак господарської діяльності компанії (не сплачено податки, не подано фінансову звітність тощо).

Загальна сума розкрадань у справі оцінюється у 34,6 млн грн.

Джерело: ухвала Київського апеляційного суду від 22 травня 2025 року

ТОВ «Клевер Маркет»

Компанія згадується у декількох кримінальних провадженнях, зокрема, у них йдеться про закупівлю генераторів для військових за завищеними цінами, ухилення від сплати податків та конвертаційних центрах.

• Слідчі перевіряють договірні відносини та контракти компанії з військовою частиною в межах кримінального провадження щодо можливого розкрадання бюджетних коштів службовцями військової частини. За версією слідчих Київського ДБР, військові купували генератори у чотирьох компаній за завищеними цінами. Лише на одній додатковій угоді вартість генераторів ймовірно була завищена на 5,2 мільйона гривень. У рамках цього розслідування слідчі перевіряють контракти військової частини з десятками інших компаній за 2022-2023 роки, серед яких є і «Клевер Маркет». 

Джерело: ухвала Печерського районного суду м. Києва від 07.05 2024 року.

• Бюджетні кошти та «конвертаційні центри». Компанія фігурує у масштабному кримінальному провадженні Національної поліції щодо розкрадання та відмивання бюджетних коштів. За версією слідства, організатори схеми допомагали підрядникам, які працювали з державними та комунальними підприємствами, завищувати вартість робіт та матеріалів у 2-3 рази. «Клевер Маркет» входить до переліку з понад 50 компаній, на рахунки яких перераховувалися кошти для їх подальшого переведення в готівку. В рамках провадження банківські рахунки компанії були арештовані.

Джерело: ухвала Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року.

• Ухилення від сплати податків при ввезенні автомобілів. У 2020 році компанія фігурувала у справі Державної фіскальної служби щодо ухилення від сплати податків при ввезенні автівок з ЄС. Її печатку знайшли в офісі організаторів схеми, які використовували велику кількість фіктивних фірм, щоб занижувати вартість автомобілів. Мова йшла про десятки мільйонів. На одну з ключових фірм були оформлені водії, які насправді там ніколи не працювали, не мали водійських посвідчень, а один з них на момент «працевлаштування» вже помер.

Джерело: ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року.

Бізнес на гуманітарці

«Капітал Рітейл»: поставки до в’язниць

Згадується одразу у кількох судових справах: одна з них пов’язані з розкраданням гуманітарного зерна, що прибувало на станції Полтавщини. Дві — з постачанням муки до в’язниць, ще одна — із закупками круп для держави. Також є справи з боргом у 8 млн грн за борошно та висівки, поставлені компанії державою.

• Вагони зі «зниклим» гуманітарним зерном. Компанія фігурує у кримінальному провадженні Нацполіції щодо незаконного використання гуманітарної допомоги. За версією слідства, службовці ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» нелегально переробляли на борошно зерно, яке заходило в Україну як гуманітарна допомога із забороною на продаж. Так «розчинилися у повітрі» 16 вагонів пшениці. Це «тіньове» борошно, за даними слідства, реалізовувала приватна фірма, яка виграла тендер на постачання продукції до установ виконання покарань (простіше кажучи, поставляли до в’язниць). ТОВ «Капітал Рітейл» фігурує у справі як один із можливих постачальників борошна для переможця тендеру. 

Джерело: ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 28 червня 2023 року.

• Компанія згадується й в іншому провадженні, пов’язаному з в’язницями — у справі про розкрадання 5 мільярдів гривень на закупівлях для в’язниць. За даними слідчих СБУ, протягом 2017-2021 років службовці Державної кримінально-виконавчої служби закуповували продукти харчування за завищеними цінами. «Капітал Рітейл» згадується як один з постачальників борошна для фірми-фігуранта — продавала борошно посереднику за ринковою ціною 6,2 — 6,3 грн за кілограм. А вже наприкінці цього ланцюга держава купувала це ж борошно для в’язниць за ціною 10,44 грн за кілограм.

Джерело: ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2022 року.

• Компанія отримала від «Державної продовольчо-зернової корпорації України» борошно і висівки, але не заплатила за ці товари. Загалом, борг склав понад 8 мільйонів гривень. Державна корпорація подала на них до суду, і суд вирішив, що «Капітал Рітейл» має повернути не тільки ці 8 мільйонів боргу, а ще й пеню, штрафи та відсотки — 12,5 мільйонів гривень.

Джерело: рішення Господарського суду Полтавської області від 01 серпня 2023 року.

• Компанія є фігурантом масштабного кримінального провадження Нацполіції щодо розкрадання державної сільгосппродукції. За версією слідства, службові особи державних аграрних підприємств (зокрема, АТ «ДПЗКУ» та АТ «Аграрний фонд») організували схему, за якою державне зерно продавалося підконтрольним приватним фірмам за заниженими цінами. ТОВ «Капітал Рітейл» є однією з таких компаній, яка, на думку слідства, купувала державну продукцію за заниженою вартістю.

Джерело: ухвала Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2023 року.

• Затримка поставок круп для держави. На початку повномасштабного вторгнення обласні військові адміністрації централізовано закуповували великі партії продовольства для створення резервів. Серед таких компаній-постачальників була «Капітал Рітейл». Компанія отримала 30% передоплату від Полтавської ОВА на постачання 300 тис кг круп, які мала поставити за два дні, але затягнула поставку на 45 днів. За це обласна прокуратура через суд стягнула з компанії пеню.
• Джерело: рішення Господарського суду Полтавської області від 05 вересня 2024 року.

ТОВ «Релакс Інвест»: 930 тис грн гуманітарної допомоги

Компанія фігурує у журналістському розслідуванні щодо можливого розкрадання 164 млн грн гуманітарної допомоги, виділеної Мінсоцполітики на початку повномасштабного вторгнення. За даними слідства, кошти переказувалися через низку фондів на підприємства з ознаками фіктивності.

За даними журналістів Слідство.Інфо, на рахунки ТОВ «Релакс Інвест» від однієї з таких організацій, ГО «Карпатська Січ», надійшло 930 тисяч гривень.

Журналісти розшукали керівницю компанії, яка заявила, що фірму на неї лише зареєстрували, а про її діяльність вона нічого не знала. За її словами, коли вона спробувала вийти зі складу засновників, з неї почали вимагати гроші, а від її імені, ймовірно, видали підроблену довіреність.

Мільйони на тендерах

ТОВ «Грандбуд+»: скандал з облаштуванням сектору почесних поховань

Компанія зареєстрована через півроку після початку повномасштабної війни з капіталом 500 грн, отримала на підрядах понад 360 млн грн. Вона перемогла у 112 тендерах, і більшість з них (91) — неконкурентні, тобто без відкритих торгів або без змагання між постачальниками.

Зараз компанія опинилася в центрі скандалу, пов’язаного з облаштуванням сектору почесних поховань на Затуринському кладовищі у Полтаві, повідомляє видання Новини Полтавщини. Вона виграла тендер на ці роботи у 2023 році. А нещодавно СБУ повідомило, що викрило керівника одного з комунальних підприємств Полтавської міськради та підрядника, які привласнили при облаштуванні сектора понад 4 млн грн з бюджету Полтавської громади. Експертиза показала, що вартість матеріальних ресурсів, включених до актів виконаних робіт, була завищена.

Минулого року компанія отримала від держави через тендери майже втричі більше грошей, ніж заробила самостійно.

Свій перший контакт компанія отримала майже на півмільйона гривень вже через 5 місяців після створення. А другий — солідний підряд на 14,4 млн грн на будівництво укриття для гімназії у Котельві. Його уклали без проведення тендеру. 

Компанія була єдиним учасником на тендері з ремонту полтавських тротуарів на 5 млн грн. Серед інших замовлень компанії — облаштування приміщень для ВПО, ремонт геріатричного будинку-інтернату у Гарячі, Полтавська обласна клінічна лікарня, Полтавський Краєзнавчий музей, Полтавський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою та інші. 

Щодо тендеру з ліцеєм за 7 млн грн держаудитслужба виявила у ньому три порушення з боку замовника (Департаменту будівництва Полтавської ОДА), зокрема, відсутність плану фінансування робіт у договорі підряду, неоприлюднення додаткової угоди про закупівлю в електронній системі. Посадовці обладміністрації судяться з держмоніторингом.

«Лойсмел Скіл»: майстер з шугарингу та покіс трави на 10 мільйонів

В Полтаві компанія «Лойсмел Скіл», яку очолила майстриня з шугарингу, виграла послуг з покосу трави на 10 мільйонів. 

Як повідомляє видання Новини Полтавщини, поліція відкрила кримінальне провадження щодо цього тендеру. За два місяці до тендеру «Лойсмел Скіл» переоформили з масового засновника на місцеву майстриню з шугарингу. У штаті було два косарі з окладом 8000 грн, мінімальний набір інструментів та одна орендована газонокосарка. У графі досвід значилась довідка про покіс трави у Києві взимку на 7 тис. грн.

Журналістське розслідування Новин Полтавщини привело до ймовірного зв’язку з компанію депутата від «Слуга народу» Юрія Бражника (оголошення про пошук косарів від «Лойсмел Скіл» вивело на HR-менеджера агентства нерухомості «Дом24». Як зазначають ЗМІ, директором цього агентства є пан депутат).

До речі, раніше доходів у компанії не було, а судячи з фінмоніторингу Youcontrole, бюджетні 10 млн грн — перші надходження компанії.

ТОВ «Укрбудпроектсіті»: майже мільярд для компанії з капіталом в 500 грн та ремонти для ВПО

Одразу після зміни масового засновника на нового господаря та отримання полтавської прописки компанія ТОВ «Укрбудпроектсіті» почала отримувати сотні мільйонів гривень з бюджету. Загальна сума отриманих нею тендерів від Полтавської ОВА вже сягнула 740 млн грн.

Так, 18 січня 2023 року компанію оформили на нового власника і вже через 8 днів, 26 січня, фірма без торгів отримала одразу два підряди від Полтавської ОВА на загальну суму понад 118 млн грн на ремонт приміщень для переселенців у психіатричній лікарні та спецшколі. Потім для психлікарні знадобилось ще 22 млн грн на додаткові роботи.

При цьому, за даними ClarityProject, до цього у компанії не було зафіксовано жодних активів. А бюджетні підряди з 2023 року значно перевищують інші доходи компанії.

Журналісти видання «Новини Полтавищини» виявили, що замовник (будівельний департамент Полтавської ОВА) планує закупити меблі для переселенців та обладнання за завищеними цінами.

У статті наводяться приклади підозріло дорогих позицій, зокрема:

• Приліжкові тумбочки по 8 060 грн за штуку (всього 35 штук).
• Прасувальна дошка з праскою за 19 500 грн.
• Крісло-каталка за 29 980 грн.
• Музичний центр з караоке за 17 000 грн.

Після публікації Полтавська ОВА відреагувала, пояснивши високу вартість тим, що створюють медичний реабілітаційний центр, а не просто житло для переселенців. Тому все обладнання, включаючи тумбочки, має бути спеціалізованим, що і виправдовує такі ціни. 

За даними Youcontrol, компанія отримує значні підряди включаючи ремонт психлікарні, обласної дитячої лікарні, протитуберкульозного диспансеру. Вона відновлює будинки на Херсонщині та надає послуги прокуратурі, казначейству та ДСНС.

Наразі Полтавська обласна прокуратура через суд вимагає визнати недійсним один із договорів підряду, укладений між Департаментом будівництва ОВА та «Укрбудпроектсіті» на 64 млн грн. Начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін зупинив тендер на термомодернізацію Новосанжарського будинку-інтернату вартістю 30,8 млн грн. Він назвав його «черговою спробою непрозорого освоєння коштів».

ТОВ «Євромістобуд» 

За даними Youcontrol, компанія була субпідрядником компанії ТОВ «НВП "Термотех"», яка отримала на тендерах понад 900 млн гривень. Вона виконує ремонти на комунальних об’єктах області. Обидві компанії мали у своїй історії одного директора. «Євромістобуд» судиться з цим колишнім директором — компанія вважає, що той безпідствано перерахував на власний картковий рахунок майже мільйон гривень (як госпвитрати та витрати на відрядження). Особа з таким же ПІБ є засновником вже згаданої раніше ТОВ «Укрбудпроектсіті».

ТОВ «Спектр Строй ЛТД»: ремонти судів на 10 мільйонів 

Компанія отримала понад 10 млн грн на тендерах, з них майже половину на ремонт приміщень судів на Полтавщині від Державної судової адміністрації.

Водночас вона стала фігурантом кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів саме під час цих ремонтів. Зокрема, йшлося про Полтавський районний суд. За версією слідства, посадовці судової адміністрації діяли у змові з підрядниками. До актів виконаних робіт вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості робіт, які фактично не виконувались.

При цьому суд неодноразово відмовляв слідчим у призначенні ключової будівельно-технічної експертизи та у проведенні обшуків, посилаючись на недостатність доказів. Лише після кількох спроб слідство нарешті отримало дозвіл на експертизу.

До речі, навіть після відкриття кримінального провадження у квітні 2019 року та під час активних слідчих дій, ТОВ «Спектр строй ЛТД» виграло ще близько 10 тендерів на ремонти приміщень судів.

Також фірма отримувала замовлення від освітніх закладів Диканського району (понад 2 млн грн), психоневрологічних інтернатів області та педагогічного університету.

Т.П.К. «Груп»: 23 млн грн для компанії з 1 працівником

У червні цього року компанія виграла тендер на 23 млн грн на капітальний ремонт харчоблоку Полтавського мистецького ліцею. За даними Clarity Project, у 2024 році компанія отримала 37 тис грн чистого прибутку. У її штаті 1 працівник. При цьому компанія змогла надати 100 тис гарантій для участі у тендері.

Вона була єдиною на тенедрі, тому визнана переможцем. 

За умовами конкурсу у компанії мали бути технічні засоби, але у фінансовій звітності за 2024 рік у розділі «Основні засоби» (де і відображається техніка, обладнання, транспорт) вони не значился. Тендером зацікавилась держаудитслужба та розпочала перевірку. 

Раніше компанія згадувалась кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків та привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Печатку Т.П.К. «ГРУП» знайшли за місцем проживання однієї з осіб, причетних до схеми. 

У центрі цієї справи перебуває діяльність іншого підприємства, службові особи якого підозрюються у заволодінні понад 72 млн грн бюджетних коштів у 2021-2024 роках. Ця компанія неодноразово вигравала тендери, серед них капремонт бульвару Богдана Хмельницького у Полтаві.

У 2022 році суд закрив кримінальне провадження проти директора компанії у зв’язку з його смертю. 

«Будівельна група Статус-Буд»: екоскандал та розкрадання на очисних спорудах

Компанію ТОВ «Будівельна група Статус-Буд» створили у березні 2020 року і через півроку її очікував тендерний успіх — перемога на 5,6 млн грн. За ці кошти компанія мала провести роботи на Супрунівських каналізаційних очисних спорудах «Полтававодоканалу», зробити очищення мулових площадок. При цьому у компанії числолось 3 працівника. 

Було відкрито кримінальні провадження.

Директора компанії звинувачували у трьох кримінальних правопорушеннях:

1. Розкрадання майна: за версією слідства, він заволодів коштами КП «Полтававодоканал» на суму понад мільйон грн під час виконання робіт на мулових майданчиках. Вартість робіт з перевезення мулу завищили (в документах вказали відстань 120 км, а фактично возили значно ближче).
2. Службове підроблення: до актів виконаних робіт вносилися завідомо неправдиві відомості (завищені суми).
3. Забруднення земель: компанія скидала відходи з водоканалу на земельній ділянці в с. Мачухи. Це створило небезпеку для довкілля.

• ТОВ «Лейтсен Фаст». Без торгів отримала замовлення на капітальний ремонт частини підвальних приміщень у корпусі № 2 КРНУ. Перші торги, оголошені у квітні 2025 року, були скасовані через відсутність поданих пропозицій. 

Вартість — понад 1.6 млн грн (субвенція з місцевого бюджету). Це більше, ніж загальних дохід компанії за 2024 рік. До червня 2023 року основним КВЕДом фірми була оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом, а також іншими подібними продуктами. 

Ремонтні роботи в університеті за договором мали завершити до серпня, проте через затримки обладнання кінцевий строк ремонту перенесли на кінець вересня. 

• «Саванта Трейд плюс». Компанія вже через місяць після створення, у 2021-му, змінила власника на отримала нову прописку. Тендерів виграно приблизно на 2,5 млн грн, але по всій Україні. Компанія постачає шини, зокрема, Полтавському аграрному университету. 

• Будівельна група «Інжиніринг-Проєкт». Виграла 4 тендери у 2024-2025 році щодо заміни вікон на об'єктах «Теплоенерго» в Кременчуці (113 тис грн).

• ТОВ «Полтавська безпека». Компанія отримала замовлень з бюджету на 271 тис грн у 2023 та 2024 роках за послуги з охорони міського саду у Кременчуці. Всі лоти неконкурентні — замовник просто укладав з компанією прямі договори. Єдиним власником, бенефіціаром та директором є Андрій Брильов. За даними OpendataBot — депутат Омельницької сільської ради Кременчуцького району. Офіційні доходи, задекларовані як публічної особи — близько 19-55 тис. грн на рік. 
   

• ТОВ «Юнікс Строй». Компанія є отримувачем бюджетних коштів на загальну суму близько 600 тис. грн. Вона виконувала сантехнічні та ремонтні роботи для Департаменту освіти Полтавської міськради, місцевого ліцею та інших комунальних установ.
  
  Також є контракти, які не розкривають в системі Prozorro — схоже, пов’язані з оборонними контактами.

• ТОВ «Мераксес Інт». Компанія отримала бюджетне замовлення понад 3 млн грн за 2023 рік за постачання обладнання та мила для держкомпанії.
  

• ТОВ «Сокіл гарант». Виграв понад 300 тис грн на 15 тендерах — усі без проведення конкурсу. Половина за послуги з охорони у парку Придніпровський. Також є постачання апаратури для тролейбусного управління, охоронні послуги Кременчуцької ТЕЦ та Кременчукгазу.

Провадження щодо ухилення від податків/конвертаційні центри

ТОВ «Гіллз Груп» 

Компанію підозрюють у участі в великій схемі ухилення від сплати податків на понад 167 мільйонів гривень. За даними слідства Бюро економічної безпеки, її послугами користувалася інша компанія, яка займається переробкою насіння соняшнику. Щоб уникнути податків, ця компанія частину діяльності вела нелегально — купувала сировину за готівку, переробляла її без обліку та продавала готову продукцію. На папері все виглядало так, ніби «Гіллз Груп» привозила для переробки власне насіння. Насправді, за версією слідчих, ці документи лише прикривали незаконно придбану сировину та справжні обсяги виробництва. «Гіллз Груп» назвали компанією з ознаками ризиковості.

Джерело: ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2024 року.

ТОВ «Репеір мастер»

Компанія фігурувала у кримінальному провадженні Генпрокуратури та ДФС щодо великого «конвертаційного центру» (групи фіктивних підприємств, які допомагають компаніям ухилятися від сплати податків). За версією слідства, схема працювала так: компанії-імпортери продавали товари за готівку без відображення в обліку. Для документального прикриття вони оформлювали фіктивний продаж цих товарів на фірми-прокладки. Слідство встановило, що ТОВ «Репеір мастер» було однією з компаній у складі цього «конвертаційного центру» та мало ознаки фіктивності: відсутність виробничих потужностей, складів і транспорту, мінімальна кількість працівників тощо.

Джерело: ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року.

ТОВ «Праця та Життя»

Компанія фігурує у кримінальному провадження управління БЕБ у Полтавській області щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За версією слідства, вона входить до великої групи «транзитних» та «ризикових» компаній, які були задіяні у схемі мінімізації податкових зобов’язань. Справа стосується ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах на загальну суму 20,3 млн грн.

Слідство вважає, що реквізити та документи фірми використовувалися для прикриття безтоварних операцій. До 2024 році компанія мала назву ТОВ «Хекарі», але була перейменована на «Праця та Життя».

Джерело: ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року.

ТОВ «Стікс ЛТД»

Компанія згадується у кримінальному провадженні ДФС у Полтавській області щодо діяльності «конвертаційного центру» в Кременчуці, який, за версією слідства, допоміг підприємствам ухилитися від сплати податків на суму понад 80 млн грн.

Печатку компанії разом із іншими фірмами вилучили під час обшуку в офісному приміщенні, яке, на думку правоохоронців, використовували у 2017-2019 роках організатори схеми для штучного формування податкового кредиту.

Джерело: ухвала Київського районного суду м. Полтави від 07 березня 2019 року.

Компанії з фіктивними директорами 

Згідно з вироком суду, у 2020 році в Україні діяла мережа з 14 фіктивних підприємств, половина з яких мала полтавську реєстрацію та спільну історію — вони були засновані двома «масовими реєстраторами». Схема діяла з серпня по листопад 2020 року, і саме в цей період обидва масові засновники одночасно вийшли зі складу власників цих компаній. 

Згідно із документами, організатор знаходив людей у скрутному матеріальному становищі та пропонував їм 4000 гривень, щоб перереєструвати на них компанію. За кожного такого «директора» він отримував 1000 гривень комісії. Далі ці компанії використовувались для ухилення від сплати податків та переведення грошей у готівку.

Детальніше про цю схему ми писали в статті «Хрещені батьки»: хто і навіщо сплів «павутину» фірм на Полтавщині.

Інші тендери/бюджетні закупівлі

ТОВ «Роадс Сервіс»

Компанія залучила до робіт на своїх об'єктах ув’язнених з Крюківської виправної колонії (№ 29), але не повністю оплатила надані послуги, через що державна установа була змушена стягнути борг через суд.

«Просто Їж»

Компанія виграла у конкурсі проектів від «Українського ветеранського фонду», який фінансує управління Міністерства у справах ветеранів. Вона стала одним із переможців конкурсу проектів «Варто Діяти». Компанія, перекуплена від масового засновника, займеться впровадженням проекту, спрямованого на підтримку ветеранів війни за бюджетні кошти.

«Самей Актив» 

Компанія отримала в оренду приміщення колишньої стоматполіклініки з видом на набережну у Кременчуці. За підсумками 2024 року, у компанії 1 працівник та збиток у тисячу гривень.

ТОВ «Гофекс Оптіма»

Планує звести багатоповерховий житловий будинок на перехресті вулиць Івана Мазепи та Академіка Маслова у Кременчуці, що призведе до знесення історичної будівлі по Мазепи 13. Розслідування привели до зв’язку фірми з нардепом Шаповаловим.

ТОВ «Естеттехголог»

Компанія дуже гучно реконструює туалети, будує сонячну електростанцію та укриття на Ревівці. А також стала фігурантом кримінальних справ. Очільником є «барин народу», депутат міськради Денис Терещенко.

З одного боку — організовані мережі «масових засновників». Як ми побачили, вони тісно пов’язані між собою, використовують спільні «інкубатори» та онлайн-майданчики. Вони, по суті, просто надають послугу — створюють і продають юридичні компанії, отримуючи за це свої гроші. Цей бізнес поставлений «на потік»: компанії на продаж створюються тисячами. 

А з іншого боку — клієнти цих «фабрик». Це різноманітні підприємці та бізнес-групи з усієї України, зокрема, і Полтавщини. І часто придбані ними компанії стають «ширмами», що дозволяють виглядати більш солідно, ніж тільки-но створена компанія. Навіщо роками будувати репутацію, якщо можна в пару кліків придбати фірму «з історією» та прийти на тендер, як «вовк в овечій шкурі»? Або сховатися сховатися за номінальним директором, чия лояльність коштувала 4000 гривень?

Звісно, ми не стверджуємо, що кожна компанія, куплена «під ключ», є частиною схеми. Але, як показує наша статистика, якщо фірма була перекуплена від «масового засновника», — це привід придивитися до неї уважніше. Це «червоний прапорець», особливо, коли вона раптом з’являється на черговому тендері, претендуючи на бюджетні кошти чи майно громади. 

Обласний БЕБ: «Проваджень, де фігурують компанії, створені масовими засновниками, немає»

Ми звернулися до  Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Полтавській області із запитом, аби дізнатися, чи вважають детективи компанії від «масових реєстраторів» ризиковими та чи розслідують злочини за їхньої участі.

У відомстві нам відповіли, що перевірка публічних закупівель не належить до їхніх повноважень, посилаючись на те, що контроль за ефективним використанням державних коштів та моніторинг закупівель — це основне завдання Держаудитслужби.

Щодо розслідувань діяльності таких фірм, то у ТУ БЕБ Полтавщини повідомили, що наразі таких справ у них немає:

Від відповіді на питання про те, які законодавчі зміни чи механізми потрібні, щоб ускладнити життя організаторам таких схем, у БЕБ утримались, зазначивши, що ця інформація «зводиться до суб’єктивних суджень» і не є публічною.

P.S Ми звернулися за коментарями до компаній, контакти яких змогли знайти в держреєстрі, зокрема до тих, що фігурують у кримінальних провадженнях та є переможцями великих тендерів, однак на момент публікації відповідей не отримали.

Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту Інституту розвитку регіональної преси «Екстрена підтримка розслідувальної журналістики в України», що впроваджується за підтримки International Media Support (IMS).