Пані Марина, мати загиблого на війні Олександра «Умки» Наумова, який служив у 117-й окремій важкій механізованій бригаді, приїхала у Кременчук із Хмельниччини. Саме звідти родом воїн, пам’ять про якого зберігається на нашій землі.
Через те, що хлопець служив у бригаді, яка формувалася у Кременчуці, частина експозиції військово-історичного музею ВПУ № 7 присвячена Олександру, лейтенанту, командиру 2 самоходної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.
Попри юний вік, її син мав якесь особливе ставлення до дітей, дуже переживав за них й завжди намагався чимось допомогти. Коли волонтери привозили військовим смаколики, збирав їх в окремий ящик, писав записку «від Умки» і відвозив у прифронтові села для дітей.
Побратими відмічали, що Олександр був не по рокам розумний. Коли молодий офіцер прийняв посаду, в його підпорядкуванні було понад 60 солдатів, віком 40 +. Але на злагоджені всі чоловіки зрозуміли, що цей 21-річний хлопець слів на вітер не кидає.
Вона згадує, що Олександр завжди вірив в Україну, був справжнім патріотом.
Пані Марина підкреслює, що син після закінчення воєнної академії мав можливість залишитися курсовим офіцером, але він свідомо обрав артилерію, бо мав математичний склад ума, вмів швидко в умі робити складні розрахунки й з точністю визначати координати.
Мати воїна каже, що син завжди був позитивним, вірив в те, що все буде добре, вірив в світле майбутнє й хотів його створювати власними руками, власною участю.
Про трагедію, яка сталася в родині, пані Марині повідомив чоловік. З тієї миті життя втратило барви.
Там на Хмельниччині, на родині Олександра, пані Марина з помічниками зробили документальний фільм «Шлях воїна». Його започаткували в управлінні освіти, як патріотичне виховання дітей і тепер показують в навчальних закладах.
Але не всі розуміють важливість. Жінка зазначає, що відчуває справжній біль, стикаючись з байдужістю людей. Особливо, коли мова йде про посадовців й народних обранців.
Пані Марина розповідає, що побратими її сина зробили подання на місцеву владу про перейменування вулиці в Нетішині на честь Олександра. Вона була присутня на сесії Нетішинської ради, коли приймалося рішення.
Мати загиблого воїна, впевнена, що ці люди взагалі не розуміють, що коїться в Україні:
Перша експозиція про Олександра Наумова з’явилася в нього вдома. Мати перетворила його кімнату на маленький музей.
Пані Марина вражена масштабами нашого музею й роботою, яку проводять Володимир Поляков, Микола Несен, Олена Миколаєнко й інші.
За допомогою ветеранського простору Нетішина мати загиблого героя планує привозити на екскурсії до Кременчука хмельницьких дітей.
#Безтебе… — новий медіа-проєкт «Кременчуцького Телеграфа» про найдорожче, що залишилося у рідних після загибелі їх чоловіків, синів, братів. Він про спогади…
У коротких інтерв’ю рідні загиблих військових діляться своїм болем, тугою. Мами, дружини, діти, брати та сестри — кожен говоритиме про того, хто віддав життя за Україну. Про те, як живеться з пусткою, що вже ніколи не зникне.
Якщо хочете взяти участь у проєкті, телефонуйте +380981248490 або пишіть у тг.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.