«Мокрі носики»: неймовірна історія Бабулі, яка знайшла свій дім у Німеччині

Вона була маленька, кудлата і до болю сумна. Коли її вперше забрали, собака мала повністю лису шию від важкого ланцюга, тіло вкрите бліхами та кліщами, запах, що різав дихання. Здавалося, що ця крихітна істота втратила надію на життя. Але любов і турбота зробили диво.

Вона потрапила в надійні руки Лілії Органової, власниці притулку «Мокрі носики» та її помічниці Тетяни.

У турботливих руках дівчини з виснаженого собаки з болями та страхамиБабуля перетворилася на справжню красуню, із власною стильною «шнауцерівською» стрижкою та безмежним бажанням жити повноцінне щасливе собаче життя.

 У притулку Бабуля швидко стала улюбленицею. Вона легко знаходила спільну мову з іншими собаками, обожнювала котів і навіть терпляче дозволяла котятам стрибати по собі.

Маленька, мініатюрна, але з величезним добрим серцем, вона розтоплювала душі всіх, хто зустрічав її.

Одного дня до притулку завітала сім’я: українка, їїчоловік-німець та донька. 

 Єдина перешкода — у чоловіка була алергія на шерсть. Та виявилося, що Бабуля особлива: її шерсть майже не линяла й не викликала алергії. Щоб впевнитися в цьому, чоловік навіть носив волосся собаки з собою, перевіряючи реакцію — все було добре.

Вони полюбили Бабулю з першого погляду і вирішили забрати до Німеччини. Проте вивезти собаку непросто. Потрібен час на підготовку.

Дівчина каже, що ця поїздка стала справжнім випробуванням. Вперше в житті вона перетнула кордон, вперше сіла в метро за межами України, вперше відчувала себе такою розгубленою.

 Черги, перевірки, втрачені валізи, толпи людей, тривоги, укриття, переїзд в «бусиках», кордони, затримки — все це довелося пройти разом із собакою на руках.

І все ж таки вони доїхали! 

Перша зупинка у Польщі. 

Там після важкої дороги, Бабуля заснула майже на добу, відсипаючись від пережитого стресу. 

 Через дві доби відпочинку, Лілія разом із Бабулею вирушили в Німеччину.

Потім настала довгоочікувана зустріч із новою сім'єю. 

 Наразі Бабуля живе в Німеччині, оточена турботою та любов’ю. Родина надсилає відео та фото: собачка щаслива, бігає, грається, звикає до нової життя.

Вона вже не одинока і більше ніколи не буде забутою.