
Тату — це не прикраса. І не тренд із Pinterest. Це історія. Це культура. Це вибір, який назавжди — або майже назавжди. І саме тому до хороших майстрів записуються заздалегідь. Ми поговорили з кременчуцьким татуювальником Антоном Бутенком — і цей діалог зруйнував одразу кілька стереотипів
І не приховує гордості: за останні роки українська індустрія вийшла на дуже високий рівень.
Упевненість, між іншим, — це не лише про стиль, а й про безпеку. За словами Антона, сьогоднішній клієнт уже не той, що 10 років тому: цікавиться стерилізацією, умовами, і це чудово.
Наймолодшій клієнтці Антона — 14. Звісно, тільки зі згоди батьків. Найстаршому — 69, і це був… викладач університету з права. Тату не знає віку, але є межі, які майстер сам визначає:
Різниця, каже Антон, не лише у вартості життя, а й у попиті, медійності, досвіді, стилі.
До речі, про медійність. Вона не завжди говорить про майстерність.
Найчастіше — мінімалістичні татуювання, каже Антон. А серед великих проєктів лідирує реалізм, графіка і dark-lettering — стиль із масивними чорними формами, майже готичними.
Що вибирають жінки?
А от якщо приходять із парним тату, бо зустрічаються тиждень — майстер запитує:
Чи відрізняється робота з молодою шкірою від вікової?
І зробити гарно.
Вибачте, чоловіки, але терпіти біль ви вмієте гірше.
У жінок, за словами майстра, — краще з витримкою, спокійніше сприймають процес, можуть попросити перерву, і все буде по-людськи. А ще є анестетики — сучасність дбає про комфорт.
Є протипоказання. Погане самопочуття — стоп. Вагітність, період годування, шкірні захворювання. «Спочатку до дерматолога, а потім — до мене». Це правило.
А ще — поріг болю. Найболючіші зони — шия, ребра, коліна, згини. Тобто ті місця, де шкіра тонка і близько до кісток.
Так, люди все ще просять ієрогліфи — хоч і не завжди знають значення. Але, за словами Антона, часто просто подобається, як це виглядає. Патріотичні тату — зазвичай вибір військових. Тематичні спини, рукави — це Японія, графіка, темні стилі.
Найпопулярніше місце для тату? Руки. Це — найменш боляче, найвидиміше. Хочеш щось сміливіше — шия, ключиці, ноги.
Для майстра — це рутина. Для клієнта — подія. І це головне, що потрібно пам’ятати.
Тату — це вже давно не про субкультуру і не лише про молодь. Це — мова, яку пишуть на шкірі. У ній — пам’ять, переконання, краса, навіть біль. Але головне — особистий вибір. І щоб зробити його вірно, потрібно знайти не просто майстра. Потрібно знайти людину.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.