Від заводських цехів до власного бренду: кременчужанка Віталіна Вусик перетворила хобі на справу життя

З дитинства Віталіна любила створювати щось особливе. Вона перешивала мамині речі, щоб зробити їх унікальними. Проте після школи пішла шляхом, який для неї вибрали батьки: навчалася в політеху, працювала на нафтопереробному заводі.

 Віталіна весь час думала, чим може ще займатися, щоб і гроші заробляти, і радість отримувати. Рішення прийшло, коли народилася третя дитина — донька Еріка, й жінка перебувала в декретній відпустці.

Згадує, як одного дня, зайшла в магазин із дитячими товарами придбати шапочку для дівчинки, але наткнулася на хамство продавчині. Розчарована, зі сльозами на очах пішла додому без покупки. Проте, саме ця ситуація дала поштовх до дій, які в майбутньому перетворилися на власний бренд Віталіни Вусик.

Перші кроки до власної справи

Початок був непростим. Країну будоражило. Це був 2014 рік — невідомість, буремні часи, відсутність впевненості в завтрашньому дні. На диво, саме це допомогло жінці сконцентруватися на новому захопленні.

Коли прийшов час виходити з декретної відпустки, перед Віталіною встала непроста задача: що обрати — улюблену справу, яка майже не приносить грошей, чи завод і стабільну зарплату?

Жінка зізнається, що ніяк не могла вирішити, все обмірковувала, зважувала, аж поки не прочитала фразу, яке перевернула її свідомість й поставила остаточну крапку.

Проте бажання було на мільйон!

Бажання шити й бажання продавати вироби на ту суму, яку назвала.

«Так з’явилася "Corona.HM"»

Крок за кроком жінка йшла до цілі. Вона вже замовляла польські тканини, продавала вироби в Інтернеті. Коло клієнтів розширювалось — вироби не мали конкуренції, адже не походили на інші й шилися за індивідуальним замовленням.

 Але ця ситуація стала поштовхом до стрімкого розвитку. Заспокоївшися, Віталіна вирішила вкладатися не тільки в виробництво, але й у власне навчання. Закінчила курс «Як заробити на рукоділлі», знайшла наступний — з маркетингу.

 За пів року жінка пройшла кілька навчальних курсів і з початком осіннього сезону змогла розширити асортимент, придбати оверлок, налагодити продаж. Проте продовжувала використовувати тканину з речей, які придбала в секондхенді.

Одну з шапок Віталіна зшила для своєї тітки, яка працювала в Італії. Ексклюзивну річ помітили італійці й на наступний приїзд в Україну жінка везла велике замовлення для закордонних оцінювачів хендмейду.

Стрімкий рух вперед

Цікавитися тим, як рухається бізнес у конкурентки, не було ні бажання, ні часу. Віталіна стрімко рухалася вперед. Справжнім хітом стали шапочки-шоломи для дітей у вигляді звірят. Спочатку з’явилися шоломи у вигляді ведмедиків, потім зшили шолом-сову, далі були киці, пандочки, динозаврики.

Згодом у колекції з’явилися сукні «Шарм», практичні, зручні та стильні, які можна носити і на свято, і в будні: з відкритою спинкою, пишною спідницею, кишенями та бантами на плечах. Сукні швидко стали популярними й Віталіна отримувала безліч замовлень з усіх кутків України й з-за кордону.

Віталіна згадує, що до роботи залучили майже всіх швачок-надомниць, придбали електроножиці й дуже швидко шили партії масок.

До речі ті сукні продаються й досі. Вони такого крою, що їх можна і під кросівки одягти, і з косухою носити.

 2022 рік приніс чергове випробування. Через відсутність замовлень, виробництво з орендованого приміщення перевезли на дачу. Проте довго без роботи не були.

Поступово відновили виробництво. Шили комбінезони й костюми. Дуже успішною стала партія патріотичних футболок всіх розмірів, а на зиму знов повернулися до хіту продажів — шапок. Вони їхали в усі кутки світу: в Канаду, Америку, Норвегію.

І хоч роботи вистачало, Віталіна весь час сумувала. Каже, до повномасштабного вторгнення багато її клієнтів були з Маріуполя, і коли звідти почали повертатися посилки, жінка не мала сил стримати сльози.

«Мрію, щоб мої шапочки стали «Товаром року»

Сьогодні Віталіні Вусик 46. Вона займається улюбленою справою, є власницею бренду з назвою «Корона». Це невеликий, але стабільний бізнес. Вона не шкодує, що колись прийняла рішення змінити роботу.

Разом із чоловіком, який теж залишивши роботу на заводі, жінка розвиває виробництво. Вона продовжує навчатися й вперто йде до своєї мети. Каже, що саме впертість, а також надзвичайно складні умови є її суперсилою й допомагають долати труднощі та досягати задуманого.

Її мрія — вивести свої шапочки на міжнародні маркетплейси й отримати титул «Товар року».

Проте, Віталіна не тільки підприємниця. Вона, перш за все, жінка. І хоча протягом 11 років всі свої сили й час вона вкладала тільки в розвиток бізнесу, сьогодні присвячує його собі.