#Жіночасправа «Фото ню для мене — табу», — директорка модельної школи Валерія Лисиця-Кондратенко про «красивий» бізнес у часи війни

Валерії Лисиці-Кондратенко 27 років. Вже два роки вона — директорка різновікової модельної школи UNIQUE MODEL PROJECT.

Молода, цілеспрямована дівчина розповіла «Кременчуцькому Телеграфу» про себе й про те, як займатися бізнесом у часи війни, про виклики та плани на майбутнє.

«Стану першою бізнес-вумен в нашій сім'ї»

Валерія з села Піщане. Її дитинство пройшло в непростих умовах — дівчина росла без батька, грошей катастрофічно не вистачало, проте мама її у всьому підтримувала. Це допомогло повірити в себе.

 По закінченню піщанської школи Валерія вступила вчитися в педагогічний коледж й саме там познайомилася з кременчуцьким фотографом Олександром Попенко.

Він побачив в дівчині потенціал, помітив її привабливість, красу й запропонував спробувати себе в моделінгу.

Від мрії до дії

Щоб сплачувати за навчання в модельній школі, Валерія відмінно вчилася в педколеджі й отримувала стипендію, яку цілком вкладала в свій розвиток. Через три місяці їй запропонували перший модельний контракт — погодилася одразу, але продовжила навчання, бо розуміла: знань багато не буває.

Після завершення модельної школи, почала шукати можливості. Через проблемну шкіру за кордон полетіти не могла, тому погоджувалася майже на всі зйомки тут в Україні. У Кременчуці працювала з усіма фотографами, брала участь у різних проєктах.

 Поринувши в моделінг, Валерія швидко з’ясувала, що «пенсійний вік» у моделей настає в 24 роки. Тож треба було шукати, як перетворити улюблену справу в можливість заробляти гроші в майбутньому.

Саме тоді дівчина отримала пропозицію від двох кременчуцьких підприємниць Даші й Маші, які вирішили відкрити модельну школу, прийти до них консультанткою й викладачкою.

    Тож з перших днів існування нової модельної школи з’явилася група для дорослих. Спочатку це було лише десять жінок, згодом набралася повноцінна група, а зараз вже існує три дорослі групи по 15-20 осіб.

Про виклики, конкуренцію й власні страхи

Перші місяці Валерія працювала в школі викладачкою, згодом стала співвласницею, а коли обидві засновниці вирішили відійти від справ, молода дівчина цілком взяла на себе керування школою.

Їй було 25 років. В країні — війна. Як це займатися бізнесом, коли немає впевненості у завтрашньому дні? Чи не було страшно, що не буде бажаючих? Чи не боялася конкуренції, адже в Кременчуці кілька модельних шкіл?

Валерія зізнається — було непросто.

По-перше, через велику відповідальність за інших людей, за їх безпеку — у школі багато учнів різного віку. Наймолодшій дівчинці — п’ять рочків, і за всіх директорка несе власну відповідальність.

Це вже третій великий показ, який пройшов у школі. І кожного разу події збирають більше людей, стають більш яскравими. Яким буде наступний показ, важко спрогнозувати.

До речі, в програмі навчання школи є уроки психології, які не тільки допомагають розібратися в собі, але й сприяють відпрацюванню самостійності, вмінню приймати рішення, брати на себе відповідальність.

Валерія підкреслює, що регулярно працює з психологом і це допомагає пропрацювати різні тригери, страхи, невпевненість, а також зрозуміти, що кожна людина повинна нести світло.

«Відчуваю себе справжнім Титаном»

Валерія підкреслює, що не відчуває ніякої різниці в спілкуванні з учнями. Хоч це дівчинка п’яти років, хоч жінка 55, вона зі всіма однаково ділиться знаннями, які має.

Попри молодість, Валерія часто приймає складні рішення.

Про плани на майбутнє

Крім керівництва модельною школою Валерія Лисиця-Кондратенко є засновницею власного бренду прикрас. Вона продовжує брати участь у зйомках, рекламує різні бренди та будує плани на майбутнє. Але основні сили спрямовує все ж таки на моделінг.