«В бій ідуть одні «старики»: добровольці ДФТГ готові до захисту Кременчука від ворога

27.10.2022, 20:00 Переглядів: 5 899

 

Репортаж з військового стрільбища: «Афганська сотня» тренувалася у стрільбі з американської гвинтівки М14

Кременчук готується до оборони. І обороняти його окрім військовослужбовців ЗСУ та Нацгвардії у разі потреби будуть добровольці ДФТГ. У Кременчуці створено 5 добровольчих формувань територіальної громади. Одне з них, а саме ДФТГ №3, має одну важливу особливість — у її складі багато ветеранів війни в Афганістані та учасників АТО/ООС, тобто людей, які мають реальний бойовий досвід. І створювалося це ДФТГ за ініціативою членів «Кременчуцької спілки ветеранів війни в Афганістані» та учасників АТО. Через це ДФТГ №3 має неофіційну назву — «Афганська сотня».

Варто зазначити, що добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) – це передбачені законом військові загони, які створені за власною ініціативою та фактично на «громадських засадах» патріотично налаштованих людей. Вони об’єднали добровольців, які не є військовослужбовцями, але готуються до того, щоб зі зброєю в руках зустріти ворога та дати йому гідну відсіч.

Вони не отримують грошового забезпечення від держави, а матеріальне забезпечення таких формувань покладається на територіальні громади. Серед них багато пенсіонерів, а ті, хто десь працює, поєднують свою роботу з військовим вишколом та виконанням бойових завдань.

Шикування ДФТГ перед проведенням стрільб

Шикування ДФТГ перед проведенням стрільб

Наша редакція побувала на навчальних стрільбах ДФТГ №3.

Перед початком стрільби добровольче формування вишукалося для проведення урочистого ритуалу – четверо новоприбулих перед строєм побратимів та зі зброєю у руках прийняли присягу добровольця на вірність українському народові.

Серед тих, хто присягав, був 66-річний доброволець Анатолій Володимирович Глухов — ветеран війни в Афганістані, рідний брат колишнього мера Кременчука Миколи Глухова.

Присягу добровольця приймає 66-річний Анатолій Глухов, ветеран війни в Афганістані
Присягу добровольця приймає 66-річний Анатолій Глухов, ветеран війни в Афганістані

А потім, почалися стрільби з американської гвинтівки М14, які організували інструктори батальйону територіальної оборони.

Американська 7,62 мм автоматична гвинтівка М14 перебувала на озброєнні  збройних сил США з 1959 року до її заміни гвинтівкою М16. Вдосконалені модифікації цієї гвинтівки досі залишаються на озброєнні окремих підрозділів збройних сил США як снайперська зброя.
Надійна американська гвинтівка М14 - інструктор батальйону ТрО навчає добровольців її заряджати

Надійна американська гвинтівка М14 — інструктор батальйону ТрО навчає добровольців її заряджати

У ході проведення стрільб командир ДФТГ №3 Андрій Чуйко розповів про свій підрозділ, який почав формуватися з першого дня великої війни, а завершив наприкінці весни цього року.

Варто зазначити, що командир ДФТГ №3 був обраний на зборах своїх побратимів, а після проведення спеціальної перевірки правоохоронними органами затверджений на посаду наказом Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ. Лише після цього він отримав право розпочинати набір добровольців у свій підрозділ та його підготовку до виконання завдань за призначенням.

На вогневому рубежі ветерани - стрільба з М14 з положення лежачі

На вогневому рубежі ветерани - стрільба з М14 з положення лежачі

Кожний доброволець підписав контракт на проходження служби у ДФТГ на 3 роки, пройшов медичний та психологічний відбір, перевірку правоохоронних органів та прийняв присягу — це обов’язкова умова для зарахування до складу добровольчого формування.

Займатися створенням військового підрозділу Андрію Чуйко приходиться не вперше – це ж саме він робив у 2014-2015 роках, щоправда, тоді це  була військова частина повітряно-десантних військ ЗСУ. Його вік тоді дозволив повернутися на військову службу після 13 років перебування на пенсії. Наразі — ні, бо йому вже майже виповнилося 63.

Чуйко Андрій Анатолійович, командир ДФТГ №3, ветеран військової служби, учасник АТО, підполковник.

Чуйко Андрій Анатолійович, командир ДФТГ №3, ветеран військової служби, учасник АТО, підполковник

Підполковник запасу, ветеран військової служби Андрій Чуйко вперше звільнився з армії восени 2002 року, коли ЗСУ активно скорочували. У 2015-2016 роках після повернення на військову службу він брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на Донбасі.

Командир ДФТГ №3 не назвав чисельність свого загону, але зазначив, що серед добровольців близько чверті мають бойовий досвід війни в Афганістані та участі в АТО/ООС. Серед них близько півтора десятка «афганців».

Середній вік добровольців ДФТГ — 50+. Є декілька таких, що мають статус інваліда внаслідок війни. Втім, вади здоров’я не зупинили їх у своєму виборі.

— Найстаршому нашому бійцю 67 років. Є й молодші — ті, кому трохи менше ніж 40.

Майже усіх їх об’єднує те, що за віком, станом здоров’я, або іншими поважними причинами вони не можуть проходити військову службу у складі Збройних сил України. А залишатись осторонь справи захисту України під час війни не захотіли, — зазначив Андрій Чуйко.

Фортифікаційне обладнання рубежів оборони на околицях Кременчука

Фортифікаційне обладнання рубежів оборони на околицях Кременчука

Він розповів, що окрім бойового навчання його добровольці вже протягом двох місяців виконують важливе завдання по фортифікаційному обладнанню бойових позицій на околицях Кременчука.

— Ми займаємося бойовою підготовкою – проводимо заняття з тактики, з тактичної медицини, інженерної та вогневої підготовки. Також ми беремо участь у заходах з обладнання оборонних інженерних позицій на околицях Кременчука… Наше добровольче формування почало формуватися наприкінці лютого, до травня воно було повністю сформовано й у червні особовий склад ДФТГ прийняв присягу добровольця. А ті, хто не служив у ЗСУ, ще й військову присягу, — зазначив Андрій Чуйко.
Останній інструктаж перед висуванням на вогневий рубіж

Навчання заряджанню магазину гвинтівки М14

За його словами, 95% добровольців ДФТГ наразі забезпечені літньою формою одягу та взуттям, а от зимового одягу поки немає. Міська влада їм обіцяє забезпечити, як і засобами індивідуального захисту (каски та бронежилети), яких у підрозділі також немає.

На питання щодо виплати 225 грн на добу за виконання бойових завдань, порядок якої депутати Кременчуцької міської ради затвердили 14 жовтня, Андрій Чуйко відповів, що поки «жодної копійчини» ніхто з добровольців за виконання завдань не отримав. Проте, міська влада обіцяє такі виплати й відповідні документи для цього він вже надав міськвиконкому.

Зазначимо, що на відміну від Кременчука, в Одесі, Черкасах, Охтирці та деяких інших містах України, усім добровольцям ДФТГ (а не лише тим, хто виконував бойові завдання) виплачувалися з місцевого бюджету від 5 до 15 тисяч грн. У Кременчуці обіцяють лише 225 грн за добу виконання бойових завдань. Тобто, це якщо доброволець буде їх виконувати п’ять днів на тиждень протягом цілого місяця, то зможе наприкінці отримати 4950 грн, що навіть менше мінімальної заробітної плати (6700 грн).

Останній інструктаж перед висуванням на вогневий рубіж

Останній інструктаж перед висуванням на вогневий рубіж

— Особовий склад нашого формування готовий до бою. Ми готові до захисту Кременчука та України. Моральний дух добровольців дуже високий, — додав на завершення спілкування командир ДФТГ №3 Андрій Чуйко.

Нам вдалося поспілкуватися з декількома добровольцями ДФТГ №3.

Командир 3-го взводу Роман Головченко розповів про особливості свого підрозділу.

Таке військове спорядження хоче мати кожен доброволець

Таке військове спорядження хоче мати кожен доброволець

- Мій взвод сформований переважно з патріотично налаштованих працівників одного підприємства — Кременчуцької кондитерської фабрики «Рошен». Отже, ми не тільки разом працюємо, а й разом у вільний від роботи час проходимо військовий вишкіл. До речі, підприємство допомагає нам у забезпеченні бойовим спорядженням та іншим забезпеченням, — зазначив доброволець.
Бойко Вадим Олександрович, ветеран війни в Афганістані, учасник миротворчої операції у Боснії

Бойко Вадим Олександрович, ветеран війни в Афганістані, учасник миротворчої операції у Боснії

— Я з першого дня, як тільки почалася війна, вступив до лав ДФТГ. Воно тоді тільки почало формуватися… Ми пройшли медичну комісію, нас оділи, взули… У мене є досвід участі у бойових діях. Я в Афганістані 2 роки воював у 1983-1985. Перебував у Джелалабаді у складі 66-ї десантно-штурмовій бригаді. Маю 12 бойових виходів. Брав участь в операції на Паншері у 1984 році. Це все була строкова служба. А потім у 1995 році у складі миротворчих військ, як снайпер-розвідник служив у Боснії… До нашого ДФТГ люди приходять різні. Є й такі, що взагалі не служили в армії, навіть не знають, як розібрати та зібрати автомат. З нами проводять заняття інструктора, а інколи ми самі збираємося на своїй базі та передаємо один одному знання, згадуємо хто що вміє, бо дуже багато років вже пройшло з часу військової служби, — розповів Вадим Бойко.

43-річний Роман в армії не служив. Фотографуватися відмовився, заявивши, що він непублічна людина. Мабуть, це обумовлено його професією — Роман працює програмістом в ІТ-компанії.

— Я в армії не служив і військового досвіду не маю. На день вторгнення російської армії в Україну разом з сім’єю жив у Гостомелі — працював програмістом у київській ІТ-компанії. Чудом вибралися з Гостомеля 25 лютого і повернулися до Кременчука.

Продовжую працювати програмістом у своїй компанії, але вирішив вивчати військову справу та отримати навички поводження зі зброєю, щоб у разі потреби можна було гідно зустріти ворога. Саме для цього і вступив у ДФТГ, — пояснив він.

Дяченко Василій Олексійович, 63 роки, з військової служби звільнився 43 роки тому
Дяченко Василій Олексійович, 63 роки, з військової служби звільнився 43 роки тому
— У ДФТГ я записався на 4-й день війни. А з першого дня штурмував військкомат. Хоча перші мої звернення до військкомату були ще у 2014 році. Тоді я був не потрібний. Але все одно кожен день ходив до них, як на роботу, намагаючись потрапити до армії. Нажаль, не потрапив й досі про це шкодую, бо тоді вік мені це ще дозволяв. А 24-го лютого я знову пішов до військкомату. Там сказали, що мій вік вже не дозволяє мене призвати. Я їм кажу — ви не на вік дивиться, а на бажання допомогти країні… А потім мені сказали, що можна записатися у ДФТГ… Я служив ще в радянській армії у 1977-1979 роках… У мене є дочка й онук Максим. Я готовий захищати їх і Україну, — заявив Василь Дяченко.

 

Гриценко Анатолій Олексійович (позивний «Бандера»), командир 2-го взводу, 62 роки, ветеран війни в Афганістані та учасник АТО
Гриценко Анатолій Олексійович (позивний
«Бандера»), ветеран війни в Афганістані та учасник АТО
— 24 лютого я пішов у Кременчуцький військкомат, пройшов там медкомісію, але мене не взяли за віком. У цей же день записався в ДФТГ. Я українець, а наразі Україну треба захищати, як і мою сім’ю... Я сам з міста Суми. У Кременчуці проживаю за сімейними обставинами. Дізнався, що під час окупації Сум всі дані про учасників АТО були передані росіянам. І якби почалася зачистка, то моя сім’я попала б під репресії. Окупанти просто не встигли – їх звідти вибили… Я майже 1,5 року воював на Донбасі у складі 79-ї десантно-штурмової бригади у 2015-2016 роках. Був в Афганістані. Це було ще до офіційного вводу туди радянських військ – у жовтні 1978 року Я в той час був курсантом 108-го учбового полку в Красноярську і нас, так би мовити, на практику, посилали в Афганістан.. Ми тоді давали підписку, що «нас там не було»… Я маю досвід участі у бойових діях, хотів у лютому потрапити до лав ЗСУ, але мене не взяли через вік – мені 62 роки. Хоч я і пройшов медичну комісію, і за станом здоров’я та фізичною підготовкою ще можу воювати. Тому я зараз передаю свій досвід добровольцям ДФТГ – командую взводом з 16 людей, яких навчаю, показую, розповідаю, ділюся своїм досвідом. У мене є дві дочки та онучка… Літній одяг нам видали… Зимній поки тільки обіцяють… На стрільби ми приїхали на своїх автівках. Ми вимушені за свої кошти купувати пальне. Місцева влада нас не надто шанує, — розповів Анатолій Гриценко.

 

Іван Пісня, начальник штабу ДФТГ №3, ветеран війни в Афганістані, інвалід війни ІІ групи, 57 років.

Пісня Іван Володимирович, начальник штабу ДФТГ, ветеран війни в Афганістані

Начальнику штабу ДФТГ №3 Івану Пісні 57 років. Він ветеран війни в Афганістані та інвалід війни II групи. Має двох дочок і трьох онучок, через що шуткуючи говорить, що «мабуть, сильно любив жінок і Бог подарував йому лише дочок та онучок».

Рухом добровольців він займається з 2014 року, передаючи свій бойовий досвід бійцям добровольчих формувань.

— Я вижив сам в Афганістані й навчав інших, як це можна зробити у бою, — зазначив Іван Пісня.

У 2015 році він був серед організаторів першого 10-денного польового збору добровольчого формування, проведеного Кременчуцьким об’єднаним міським військовим комісаріатом. Іван Пісня згадує, що один з тих добровольців, яких він навчав, коли пішов на військову службу та потрапив у 81-шу окрему аеромобільну бригаду, розповідав, що на тих зборах навчився більшому, ніж за місяць навчання на військовому полігоні під Житомиром.

Він вважає, що авантюра радянського керівництва в Афганістані стала однією з причин розпаду СРСР. А це дарує нам надію на те, що повномасштабне вторгнення російської армії в Україну призведе до розпаду рф.

— Ми, як люди з бойовим досвідом ще з 2014 року — з початком наших проблем з росією, були причетні до створення добровольчого руху в Кременчуці. Тоді це називалось по іншому, але ми одні з перших провели з ротою охорони навчання, до яких залучили кременчужан та «афганців» з Горішніх Плавнів.

Я є учасником бойових дій в Афганістані. На той час це був радянських союз… Ми тоді були впевнені, що наші дії на території Афганістану правильні й необхідні. Хоча зараз розуміємо, що то була така сама інтервентська війна, яку зараз веде росія проти України. Нічого було робити радянському контингенту в Афганістані, а ті жертви, до яких привела та війна, були нікому не потрібні. Було скалічене ціле покоління людей. Через Афганістан пройшло близько півмільйона військовослужбовців… Ці всі люди отримали дуже великий стрес. І наслідки його ми зараз спостерігаємо на здоров’ї наших «афганців». Тоді це були 20 літні юнаки — спортивні, міцні, здорові. А зараз це дуже хворі люди і я один із них. Інвалідність мають практично 70% ветеранів тієї війни.

Наслідки стресових ситуацій через бойові дії ніхто не вивчав, у радянському союзі таку статистику не вели. З особистого досвіду та спілкування з побратимами знаю, що смертність серед «афганців» навіть вища, ніж серед «чорнобильців». Тому, цей сумний досвід, який ми отримали, зараз конче потрібен нашому суспільству. Адже після війни з росією повернеться дуже багато людей з підірваним на війні здоров’ям. Що з ними робити? Як їм допомогти? Що їм треба? От саме цим ми й займалися останні 8 років… Намагалися допомогти словом, ділом, порадою.

А що стосується тих, хто до нас долучився та не має бойового досвіду чи взагалі не служив в армії, то ми розповідаємо їм, що і як робити зі зброєю. Я розумію, що ми рейнджерів чи бойовиків з них не зробимо, але навчити безпечно та правильно користуватися зброєю — це наша основна мета, — розповів Іван Пісня.

А на завершення розмови він додав.

— Настрій у нас бойовий. Ми робимо все для перемоги, і в ній ні на одну йоту не сумніваємося. Робимо все що можемо для укріплення обороноздатності нашого міста, працюючи на оборонних рубежах та займаючись бойовою підготовкою добровольців, — заявив ветеран війни в Афганістані.

До речі, командиру ДФТГ №3 Андрію Чуйку, з добровольцями якого ми познайомилися, 29-го жовтня виповнюється 63 роки!

Фото: Артем Коваленко
Автор: Віктор Крук Фото: Артем Коваленко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 32 від 8 серпня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх