Віктор КРУК
журналіст «Кременчуцького Телеграфа»

Про військових з інвалідністю, які нас захищають, та здорових ухилянтів, які прориваються через кордон

 

Вони не змогли залишитись вдома — кожний вибрав свій напрямок та шлях

Шлях на Захід

Державна прикордонна служба повідомляє про збільшення кількості спроб ухилянтів перетнути кордон.

- Після введення в Україні воєнного стану найчастішими порушниками на кордоні стали чоловіки, які за віком підлягають призову під час мобілізації, — зазначають на офіційному сайті ДПС України.

Такі особи, вчиняючи спроби порушити державний кордон, підпадають під адміністративну відповідальність, що передбачена статтею 204 КУпАП та тягне за собою покарання у вигляді штрафу або 15 діб адмінарешту.

- Водночас з’явилася значна кількість військовозобов’язаних, охочих платити значні суми, щоб обійти встановлені обмеження. Користуючись такою нагодою деякі особи, що фігурували у провадженнях, пов’язаних з контрабандною діяльністю та перевезенням нелегалів, перекваліфікувалися на незаконну діяльність з переправлення ухилянтів через державний кордон, — зазначили в ДПСУ.

Прикордонники нагадують про кримінальну відповідальність військовозобов’язаних, які планують нелегальну мандрівку за кордон, а також тим, хто їм у цьому допомагає.

Про тих, хто пішов на Схід: подарунок на 8 березня

У день, коли ДПСУ оприлюднила своє повідомлення про ухилянтів, що прориваються через кордон, зустрів колишнього співслужбовця у військовій формі та зі зброєю.

Знаю, що він був звільнений з військової служби понад десять років тому за станом здоров’я. Трохи здивувався, адже знав, що Костянтин має 2-гу групу інвалідності – свого часу потрапив у ДТП, отримав травму і йому зробили складну операцію із заміною тазостегнового суглоба на штучний. Та й вік – близько 50 років. Поставив питання, як його пропустила військово-лікарняна комісія і чи можливо потрапити до бойової частини людині з інвалідністю? У відповідь почув слова справжнього чоловіка.

- Війна мене застала у Харкові, де жив останні роки. Через обстріли вивіз родину до батьків у Кременчук та пішов до військкомату. Про інвалідність промовчав, бо розумів, що тоді мене б не призвали. Медична комісія була доволі формальною – особливо стан здоров’я ніхто не перевіряв. Лікарі лише питали чи є скарги, а почувши відповідь, що немає – робили запис про придатність до проходження військової служби. Призвався на службу 8-го березня. Зранку подарував жінці квіти та сказав, що роблю їй незвичний подарунок – дам трохи відпочити від своєї присутності. Так пошуткував. Вона не здивувалася, бо догадувалася, що рано чи пізно я так вчиню. Інакше поступити не міг – адже на мою країну напав ворог і Україну треба комусь захищати, — розповів Костянтин.

«Ойген» полює на ворогів у лісах під Харковом

Напередодні поспілкувався з бойовим побратимом, який вдруге звільнився зі Збройних Сил України 4 роки тому, а 11 березня втретє добровільно відправився на військову службу.

Цей 52-річний ветеран пройшов чимало – свого часу служив у 23-й аеромобільній бригаді, що колись дислокувалася у Кременчуці. У 90-х роках під час скорочення ЗСУ звільнився з військової служби вперше. Коли у 2014 році розпочалася російська-українська війна він повернувся до армії. У 2015 році служив у зоні АТО у складі 5 БТГр 81-ї окремої аеромобільної бригади. Потім у складі 36-ої окремої бригади морської піхоти захищав Широкине під Маріуполем.

Звільнився зі служби у 2018-му за станом здоров’я. МСЕК визнала його інвалідом війни 2-ої групи.

А на початку березня 2022 року він повернувся до війська – тепер воює у складі нещодавно сформованої … окремої єгерської бригади.

На питання, як його могли взяти до бойової частини на командирську посаду, майор з позивним «Ойген» відповів, що скрив свою інвалідність під час проходження військово-лікарської комісії.

- У нас тут «гаряче». Полюємо на «орків» у лісах. Єгері – то такі війська, що заходять не тільки на «нуль», а й на «-1» (ред. – рейди у тил ворога). На жаль, є «200» та «300» (ред. - загиблі і поранені). Але настрій у всіх бойовий. Ворога переможемо!, - розповів «Ойген».

За його словами, серед особового складу бригади майже третина – кременчужани. Дуже багато бійців з Полтавщини. Більшість – добровольці, що самі прийшли до військкомату у перші дні війни. Кадрових військових у його підрозділі лише п’ятеро – усі інші мобілізовані. Хоча, серед мобілізованих багато тих, хто раніше мав бойовий досвід. А за місяці підготовки та боїв на фронті усі стали «профі». За віком бійці у бригаді різні – від молоді до 50+.

- Разом зі мною воював 59-річний побратим. Нещодавно йому виповнилося 60 – звільнили з армії по досягненню граничного віку перебування на військовій службі. Не хотів звільнятися, але така вимога закону. Ветерани виконують бойові завдання не гірше за молодь. Щоправда, це робити нам не так легко, — зазначив «Ойген».

Він розповів, що за тиждень після призову скинув 7 кг ваги. А за перший місяць служби схуднув на 15 кг.

- Зате, тепер легше ходити з бойовою екіпіровкою, — додав офіцер.

«Кочівник» залишився у Кременчуці

Варто згадати й про третього ветерана з інвалідністю 2-ої групи, який нікуди не поїхав, а залишився у Кременчуці. Бо йому виповнилося 62, а тому за віком його не могли призвати на військову службу навіть попри бажання та досвід проходження АТО у 2015-2016 роках. Проте, це його не зупинило — з перших днів війни він почав створювати добровольче формування. Після проходження перевірок Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ був призначений командиром ДФТГ, набрав добровольців і вже кілька місяців готує їх до бойових дій.

- Проводимо стрільби, заняття з тактичної та військово-медичної підготовки. Нещодавно отримали форму. Усі добровольці дуже мотивовані та готові у разі потреби стати на захист України та Кременчука. Це при тому, що вони не отримують жодних коштів від держави, бо не є військовослужбовцями, — зазначив він.

Розмовляючи з ветеранами, які попри групу інвалідності та вік стали на захист України, згадав про двох побратимів, які у 2015 році так само скрили від медичної комісії свою інвалідність та добровільно призвалися на військову службу у «четвертій хвилі» мобілізації – на початку 2015 року. У складі 5-ої БТГр вони відслужили у зоні АТО, займаючи відповідальні посади. Один з них навіть не став демобілізовуватися після 14 місяців служби, а залишився на війні ще на два роки. Витримав все. Через стан здоров’я повернутися до армії у 2022 році ці ветерани не змогли, але залишилися у Кременчуці та роблять усе, що в їхніх силах для Перемоги.

Зауважу, що чоловіки віком від 60 років та старше, а також ті, що мають інвалідність, можуть вільно виїжджати за кордон. Їх прикордонники пропускають. Але чоловіки, про яких я розповів, не виїхали. Вони відправились не на Захід, а на Схід - назустріч ворогу, щоб його зупинити та захистити Україну. Вони захищають нас…

Статті автора

Стань блогером

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

rv.telegraf@gmail.com


Свіжий випуск (№ 6 від 8 лютого 2024)

Кременчуцький ТелеграфЪ

Читати номер

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх