«Перемагає той, хто пам'ятає»: у Кременчуцької гімназії №12 створили музей та Алею пам'яті загиблих Героїв

25.11.2025, 16:50 Переглядів: 849

Про війну дітям розповідають на прикладі історій батьків, які знаходяться на фронті

У тихій залі військово-історичного музею гімназії № 12 панує особлива атмосфера. Серед експонатів — артефакти різних епох, Другої світової, і сучасної російсько-української війни.

 Музей, відкритий ще у 2009 році у межах масштабного міського проекту, сьогодні переживає новий етап. Його місія стала глибшою, болючішою і водночас важливішою як ніколи: зберегти пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.

 Керує музеєм вчителька історії Любов Коноваленко, яка разом із учнями та їхніми родинами збирає матеріали, експонати та історії.

 Спершу експозицію формували за результатами пошукових робіт: старшокласники знаходили військові предмети 1943 року, досліджували шлях 97-ї Полтавської гвардійської дивізії, а згодом установили зв’язок із її ветераном — учасником боїв за Кременчук Полозовим. Його особисті речі й досі займають почесне місце у музеї.

 Та з 2014 року історія музею невіддільно сплелася з новітньою війною.

— Коли у 2014 році почалася війна, у нас виникла думка, увічнити пам’ять загиблих хлопців, що є вихідцями з Кременчуцької територіальної громади. Ми шукали елементи біографії, зв’язувалися з рідними, шукали фото. Зробили таку фотовиставку. Серед цих фото є батьки наших учнів. Наприклад, Степан Ус. Його син вчився в нашій школі. Ми кожного з них згадуємо, але зараз ми зосередилися на випускниках нашого навчального закладу, які полягли, віддали найдорожче життя уже в ході повномасштабного вторгнення, — розповідає керівниця музею.

 Після 24 лютого 2022 року зал почав наповнюватися новими експонатами — не з підручників, а з полів боїв. Гільзи, шеврони, зошити курсантів, фрагменти ворожих безпілотників, передані волонтерами.

 У музеї зібрані фотографії загиблих полеглих випускників гімназії № 12.

— Якщо у 2022 році їх було четверо, то сьогодні вже десять. Це Артем Березнюк, це Максим Білоусов, це Дмитро Корба, це Микола Лебідь, Андрій Лісняк, Ігор Турмій, Едуард Хаак і зараз, нажаль, ще три випускника, інформацію про яких ми збираємо і також будемо увінчувати.

Окремо пані Любов розповідає про загиблого воїна, випускника гімназії, свого учня Максима Білоусова. Його зошити, передані бабусею-волонтеркою, стали одним із найзворушливіших експонатів музею.

— Перша лекція у його конспекті — «Філософські проблеми війни та миру». Але реальну війну він пізнав не з книг, а з власного досвіду. Він був командиром, мав в своєму підпорядкуванні людей. Загинув, помер від поранень, які отримав на Запорізькому напрямку. Ми пишаємося тим, що в нас є такі хлопці.

Крім музею в гімназії є Алєя пам’яті — місце, де кожен може зупинитися, подумати, подякувати.

 Ідея належала мамі одного з учнів, волонтерці Марині Шляпіній. Щоб її втілити, школа організувала благодійний ярмарок і зібрала одразу 64 тисячі гривень, які спрямували на благоустрій території майбутньої алеї.

Ялини, самшит садили учні, вчителі, батьки та члени сімей загиблих Героїв.

— 1 жовтня, коли ми відкривали алею, було четверо хлопців-випускників, які загинули. На даний момент їх вже 10. При відкритті алеї було дуже багато гостей запрошено, мешканці будинків приходили, батьки наших учнів, рідні хлопців, представники ТЦК та СП. Але головне — наші діти. Для них відкриття алеї стало не рядовою подією. Воно оселилося глибоко в їх серцях, — розповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Вікторія Драненко.

 Активісти навіть створили свою знімальну групу і самостійно монтували і робили ролики, озвучу. Перший ролик —  відкриття алеї. Наступним кроком став ролик про відвідування військових у шпиталі. Третє відео про те, що переживають діти під час війни, який їх стан, як вони хвилюються, здобув перемогу у конкурсі «Веселка».

— Відео з відкриття алеї зайняло третє місце по Полтавській області.

Не тільки школярі цікавляться історією сьогодення. Вона стосується всіх, навіть самих маленьких.

 Після відкриття алеї діти з місцевого садочка принесли власноруч зроблених паперових ангелів і прикрасили ними ялинки.

— Це означає, що пам’ять починається з малечі, — каже педагог-організатор гімназії № 12 Вікторія Федотьєва.

«Наш девіз простий: перемагає той, хто пам’ятає», — підкреслює Вікторія Дриненко. — Поки ми розповідаємо історії наших випускників, поки учні бачать, якою ціною дається мир, — вони будуть жити у нашій пам’яті».

Більше інформації ТУТ.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх