«Головне — це люди»: у Кременчуці погасили марки на конвертах, присвячених 90-річчю вагонного депо

4.11.2025, 10:36 Переглядів: 493

Погашення марки відбулося печаткою «Кременчук — місто легенд»

Сьогодні, 4 листопада, у День залізничника, на кременчуцькому головпоштамті відбулося погашення марок на конвертах, присвячених 90-річчю вагонного депо Кременчук.

Ініціатива випуску ювілейних конвертів належить Кременчуцькій спілці філателістів, якою керує Володимир Скляр, та профспілці вагонного депо Кременчук під керівництвом Володимира Тягуна. Перед погашенням голова профспілки привітав всіх залізничників з професійним святом, а також розповів його історію.

 

— Історія дня залізничника дуже велика. Почали святкувати з 1896 року. Потім після 17 року це було призупинено, і в 92-му році, коли залізниця була виділена в одну структуру, День залізничника стали відмічати в Україні в перший вихідний серпня, а згодом свято було перенесено на 4 листопада.  Це зв’язано з тим, що в цей день, в 1861 році, перший потяг із Відня до Львова, який називався Ярослав, зайшов на територію України, чим було започатковано святкування Дня залізничника, українського залізничника.

Історія залізниці у Кременчуці почалася в 1870 році, коли перший потяг із Полтави прибув до Кременчука. Були відкриті паровозне депо, складські приміщення, вугільний склад, вокзал. У 1872-му році був побудований міст, і потяги пішли на південь країни. В 1874 році були започатковані вагонні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці. Зараз на цій території розташований Крюківський вагонобудівний завод.

— Вагондепо Кременчук знаходилося в складі паровозного депо і в 1933-му році було прийнято рішення про виділення вагонної складової у свою галузь. У 1935-му воно було побудоване і з цього року вагондепо Кременчук веде відлік своєї історії.

Спочатку це була дільниця, яка в 1948-му році  стала вагонним депо Кременчук. На цей час залізниця, як і вся країна, переживає тяжкі часи. На залізниці йде реорганізація і вагондепо Кременчук, на жаль, втратило можливість розвиватися далі, розповідає Тягун.

— На даний період є втрати по залізниці. Це і рухомий склад, і вокзали. На жаль, досталося і вагоному депо Кременчук — на нашу територію упав шахед, пошкоджені й промислові підприємства, і адмінкорпус. Але ми відновлюємось і виживаємо.

Він підкреслив, що за роки існування депо й зараз зроблено дуже багато і головне — це люди, які творили цю історію, це ветерани, які присвятили багато років свого життя залізниці.

Сам Володимир Тягун продовжив сімейну дінастію. Його мама, батько, старші брат і сестра працювали на залізниці. Чоловік прийшов на роботу в 1991-му році, працював начальником вагонного депо Білопілля, а у 2000 році був переведений у вагондепо Кременчук.

— У 2000 році з червня прийшов на керівником вагонного депо Кременчук. Пропрацював тут 17 років до виходу на пенсію і в 2017 році пішов за власним бажанням в зв’язку з виходом на пенсію. І був обраний головою профкому вагондепо Кременчук. З того періоду  по теперішній час я — голова профкому.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх