
Серед загиблих Героїв був і молодший сержант Олександр Яцина з Кременчуччини — лише у січні 2025 року тіло воїна повернулося додому, а 21 січня його поховали з військовими почестями у селі Кривуші
У Полтавському обласному ТЦК та СП нагадали про подвиг своїх п’яти побратимів, які загинули цього дня два роки тому, щоб вшанувати їхню пам’ять.
30 січня 2024-го року під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка на Донеччині, гідно і до кінця виконавши свій військовий обов’язок загинули п’ятеро військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Полтавської області:
Вони виконували бойові завдання в лавах зведеної стрілецької роти, до якої долучилися у липні 2022 року. Після навчання та бойового злагодження у складі роти упродовж 2022-2023 років військовослужбовці ТЦК та СП Полтавщини на Чернігівщині виконували завдання з охорони важливих об'єктів та протидії ворожим ДРГ у прикордонні. А 21 січня 2024 року зведена стрілецька рота була придана до 110 ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка та виконувала бойові завдання на околицях міста Авдіївки на Донеччині.
Ці п’ятеро воїнів воювали у різних бойових групах та обороняли свої позиції та усі вони загинули в один день — 30 січня 2024 року, відбиваючи масований російський штурм. Територія, яку обороняли бійці зведеної стрілецької роти Полтавщини, була захоплена російською регулярною армією і побратими не встигли витягти тіла загиблих. Тільки після обмінів тілами, коли російська влада поступово передавала тіла загиблих військових в Україну, рідні захисників змогли провести воїнів в останню путь.
Серед тих, кого вшанували у Полтавському ОТЦК, загиблий Герой з Кременчуччини — Яцина Олександр Миколайович. Він народився 12 березня 1988 року в селі Кривуші Кременчуцького району. Навчався у Кременчуцькій загальноосвітній школі № 5. У 2008 році з відзнакою закінчив Кременчуцьке ПТУ № 7, потім заочно закінчив Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського за спеціальністю «Правознавство».
Олександр пройшов строкову військову службу, після якої служив у органах внутрішніх справ. А у 2014 році у лавах добровольчого батальйону став на захист України. Брав участь в боях поблизу населених пунктів Червоний Лиман, Слов’янськ, Дебальцеве на Донеччині. Вже у лавах Національної гвардії України захищав рідну землю на Широкинському напрямку. У 2017 році був звільнений з військової служби та повернувся до цивільного життя.
Рідні та друзі згадують Олександра як вольового, принципового, із сильним почуттям справедливості. Він захоплювався спортом, грав на музичних інструментах, був актором аматорського театру. Разом з дружиною виховував дочку.
Початок повномасштабного російського вторгнення застав Олександра вдома. За лічені години він зібрав речі й прибув до Кременчуцького районного ТЦК та СП. Був мобілізований до його роти охорони на посаду водія. спершу виконував службові завдання в рідному місті, а у липні 2022 року долучився до зведеної стрілецької роти ТЦК та СП Полтавської області.
Після бойового злагодження у складі роти упродовж 2022-2023 років виконував завдання з охорони важливих об'єктів та протидії ворожим ДРГ у прикордонні на Чернігівщині та Сумщині, а 21 січня 2024 року зведена стрілецька рота була перекинута на Донеччину — Олександр Яцина виконував завдання з оборони спостережного пункту в дачному масиві на околиці Авдіївки. 30 січня під час відбиття ворожого штурму він загинув у бою.
Уже рік петиція щодо надання звання Героя України Олександру Яцині перебуває на розгляді
Лише у січні 2025 року тіло воїна повернулося додому, а 21 січня Олександра поховали з військовими почестями у селі Кривуші.
Вічна пам’ять і слава Герою та всім полеглим воїнам!
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.