«У нас є надія на повернення всіх рідних». У Кременчуці підняли «Прапор Надії» до Дня Гідності та Свободи

21.11.2025, 11:36 Переглядів: 942

Цей прапор зшила дружина кременчуцького військового Олександра Оловаренка

21 листопада біля головної адмінбудівлі виконавчого комітету на площі Перемоги у Кременчуці урочисто підняли «Прапор Надії» до Дня Гідності та Свободи. Ініціаторами стали місцеві мешканці, чиї рідні нині вважаються безвісти зниклими. 

Прапор підняв кременчуцький військовий, Герой України Олександр Кроковець.

«Прапор Надії» — це неофіційний український символ, який складається з двох горизонтальних смуг: білої та чорної. Це символ нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти під час війни. Чорний колір символізує втрати та полон, а білий — надію та прагнення до повернення.

Місцева жителька Маргарита Єременко каже, що цей прапор зшила дружина кременчуцького військового Олександра Оловаренка. Нагадаємо, у інтерв’ю «Кременчуцького Телеграфа» боєць розповів про оборону Донецького аеропорту, Іловайський котел, участь в боях за звільнення українських територій у війні 2022-2024 років та отримане у Бахмуті поранення. 

Маргарита Єременко під час акції «Не мовчи, полон вбиває»/архів КТ
— Ми передали цей прапор, ми домовились, що це повинно бути урочисто, щоб бачили рідні безвісти зниклих та полонених, що в нас є надія на повернення всіх рідних, — каже Маргарита. 

Жінка каже, що на сьогодні її син вважається безвісти зниклим. За словами її чоловіка, Ігоря Єременка, військовий загинув у Торецьку Донецької області 10 листопада 2024-го, але його тіло не вдалося евакуювати.

 

— Побратими намагалися, але не вдалося. Так і залишився в Торецьку на вулиці Гайдара, в будинку 15. І цей повинен висіти допоки не повернуться в Україну всі полонені, всі безвісти зниклі, або, на жаль, ті, хто вже на щиті. Тільки тоді цей прапор можна буде зняти. Коли останній українець, який боронив Вітчизну буде повернути в Україну, — каже Ігор. 

Додамо, що Маргарита Єременко є учасницею акції «Не мовчи, полон вбиває», яку організовують, зокрема, і у Кременчуці також. Про те, що її син зник жінка дізналась у листопаді торік. У цей час військовий мав би бути дома на ротації. Останнє повідомлення від нього було вночі: «Я вас дуже люблю» — «і все, далі зв’язок зник», каже Маргарита.

Жінка також була авторкою петиції щодо вшанування пам’яті загиблих військових та цивільних від агресії рф. У зверненні Маргарита просила через гучномовці повідомляти о 9.00 по всьому місту про хвилину мовчання для вшанування пам’яті загиблих військових та цивільних від агресії рф.

Чоловік Олени Ванденко Денис зник 15 січня торік. Відтоді жінка продовжує його пошуки. 

Фейсбук-сторінка Алена Ванденко

— Він боронив нашу країну в п’ятої штурмовій Київської бригади. Ну ось так, вже 22 місяці і поки що нічого, нічого не відомо взагалі, — каже Олена. 

За словами ініціаторів заходів, у Кременчуці мають облаштувати Алею Надії біля комунального підприємства «Турбота» на вулиці Івана Мазепи. Там мають встановити портрети безвісти зниклих військових, прапори тощо. На сьогодні офіційно відомо про 77 зниклих безвісти жителів Кременчука на війні, кажуть місцеві.

Нагадаємо, 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи - дату, що об’єднує початок двох революцій, які докорінно змінили Україну та визначили її європейський курс. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013-го.

Автор: Телеграф
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх