Сьогодні, 25 серпня, у Свято-Миколаївському соборі Кременчука в останню путь провели військовослужбовця Юрія Мокроту. Народився чоловік 1 травня 1982 року, жив у Кременчуці, навчався у гімназії № 1, а згодом — у професійно-технічному училищі № 2. До служби у лавах Збройних сил України працював столяром.
Попрощатися із військовослужбовцем прийшли його рідні, та близькі, друзі та знайомі. Усі, хто знали Юрія, прийшли віддати йому останню шану.
Олександра знала чоловіка змалечку — товаришувала з його батьками. Ділиться спогадами про нього.
— У школі був скромним, потім вивчився десь, служив в армії. Пізніше батька поховав, мати в нього лишилася. А так дуже хорошою людиною був, дбав про все, — розповідає жінка.
Тільки хорошими словами пригадує Юрія і його тесть, Віктор.
— Дуже хороший чоловік був, чесний, перспективний. Багато чого міг би ще досягти. Після смерті батька усе звалив на свої плечі, допомагав усім. А так веселий був, хороший. Усі його поважали і любили. Свій хлопець, як кажуть, — ділиться Віктор.
Юрій Мокрота мав звання рядового, служив у другому відділі Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман». До лав Збройних сил України став 16 березня 2024 року.
— Помер 20 серпня 2025 року у стаціонарі Кременчуцької міської лікарні планового лікування від гострої серцево-судинної недостатності, — додає «Лиман».
Як повідомив «Лиман», у військовослужбовця лишилася одна мати.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали захисника на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Юрія Мокроти.
