«Сказав, що піде воювати — і все»: у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою захисником Дмитром Гафикіним

20.08.2025, 13:30 Переглядів: 4 452

 

У лавах Збройних сил України військовослужбовець служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів

Сьогодні, 20 серпня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого у бою за Україну військовослужбовця Дмитра Гафикіна. Народився чоловік 25 жовтня 1984 року у Дніпрі, а згодом разом із родиною переїхав до Кременчука, де й прожив майже усе життя. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 3, а згодом — у Дніпровській політехніці.

 

Провести в останню путь захисника зібралися багато людей — його рідні та друзі, однокласники та вчителі, знайомі родини. Приїхали і побратими, з якими Дмитро служив.

Колишній секретар Кременчуцької міськради Василь Івко знав Дмитра із самого дитинства — вони товаришували родинами. Тож разом із дружиною прийшли сьогодні віддати останню шану загиблому захисникові.

 

— Ми Дімку пам’ятаємо із самого народження. Пам’ятаємо, як у школу ходив, як в інституті вчився. Був такий добрий, душевний, веселий був. Бачите, скільки молоді сьогодні зібралося — він був завжди душею компанії. У його житті траплялося всяке, але в тяжку хвилину опинився там. Сам обрав собі такий шлях. Ми висловлюємо щирі співчуття його рідним та розділяємо з ними це горе, — каже Василь Михайлович.

Лише теплими словами пригадує свого випускника і директорка Кременчуцької гімназії № 3 Наталія Куліш.

 

— Він навчався у нашій школі із першого класу, а з п’ятого по одинадцятий клас я читала у нього математику. Він ще й однокласник моєї дочки, тому знаю його дуже добре.

Наталія Миколаївна пригадує: Дмитро був веселим, запальним, активним учнем, який завжди знаходив спільну мову і з однолітками, і з педагогами.

 

— Він завжди усім допомагав і ніколи нікому нічого поганого у цьому житті не зробив. Не був підлим — це відкрита, щира людина. Уже після випуску коли б не зустрілися, завжди вітався, розпитував як справи. І клас у нього теж був дуже дружнім — ми взагалі на Третьому Занасипі як одна сім’я усі, — додає жінка.

Пані Наталія ділиться: про те, що Дмитро пішов на війну, дізналася не відразу. Зате потім їй розповіли, що це було його свідоме рішення.

— Він так собі вирішив: піду воювати — і все! Мама його дуже просила не йти, у нього була така можливість. Але він сказав: ні, я буду воювати, — каже Наталія Миколаївна.

 

До лав Збройних сил України Дмитро приєднався у липні 2024 року, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман». Чоловік мав звання солдата, служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів.

— Загинув 8 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Велика Рибиця на Сумщині. Світла пам’ять полеглому захиснику, — додає «Лиман».

 

У полеглого військовослужбовця лишилися сестра, мати та бабуся. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Дмитра Гафикіна на Свіштовському кладовищі у секторі почесних поховань захисників та захисниць України.

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника.

Автор: Яна Гудзь
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх