Як упроваджують інклюзивне навчання для учнів з особливими потребами у школі №1 Горішніх Плавнів

Його впровадження передбачає створення умов для повноцінного залучення дітей з особливими освітніми потребами (ООП) до навчання та соціального життя класу, розкриття здібностей кожної дитини. Про особливості організації інклюзивного навчання «Хронікам тижня» розповіли у школі № 1 Горішніх Плавнів.

Як пояснила заступниця директора з навчально-виховної роботи школи № 1 Світлана Кострикіна, це передбачає створення у спільному просторі особливого підходу до навчання з додатковими елементами навчального процесу. Серед них — індивідуальний план розвитку, спеціально облаштоване місце та належні умови для дитини з ООП у звичайних школах за місцем проживання.

Світлана Кострикіна зазначила, що організаційні засади навчання учнів з ООП у закладах загальної середньої освіти за очною формою здобуття освіти затверджені Постановою Кабміну від 15 вересня 2021 року № 957 (зі змінами). Для переходу на такий формат навчання дитину мають обстежити в міському Інклюзивно-ресурсному центрі (ІРЦ). За результатами комплексної оцінки фахівці роблять висновок про ступінь розвитку і потреби дитини, визначають рівень необхідної для неї підтримки. За словами Світлани Кострикіної, сьогодні існують п’ять рівнів підтримки дітей з ООП.

Перший рівень надається за рішенням школи, коли в дитини є поодинокі незначні труднощі. Для цього створюється команда супроводу, яка ухвалює рішення про надання дитині першого рівня підтримки та складає індивідуальну програму розвитку.

Третій рівень, вказала Світлана Кострикіна, вважається помірним ступенем прояву труднощів, тому в класі може бути не більше двох таких дітей. Четвертий та п’ятий рівні — найскладніші. В обох випадках дитина потребує асистента, а також адаптації чи модифікації навчальних програм. Для кожного учня, який отримує інклюзивну освіту, призначається асистент педагога, який допомагає не лише дитині, а й учителю організувати її навчання в класі. Приміром, може допомогти виготовити відповідні картки, роздати зошити, написати на дошці завдання. Проте робота асистента педагога переважно стосується дитини.

Асистент школяра, уточнила вона, допомагає дитині пересуватися на перервах, надає послуги в обслуговуванні. Крім того, для учнів з ООП передбачаються безкоштовні корекційні заняття залежно від рівня підтримки дитини. Зокрема, для дітей другого рівня підтримки передбачено два заняття, третього — чотири, четвертого — шість і п’ятого — вісім. Також визначається, які спеціалісти будуть додатково працювати з такими дітьми. Зокрема, практичний психолог чи вчитель-логопед, учитель-дефектолог або вчитель-реабілітолог. Крім того, для дітей, які знаходяться на інклюзивному навчанні, виділяється державна субвенція на придбання додаткових матеріалів для занять.

Світлана Кострикіна розповіла, що у школі № 1 організовано інклюзивне навчання для десяти дітей з особливими освітніми потребами. Ще двоє дітей знаходяться на педагогічному патронажі, тобто навчаються вдома.

За словами Світлани Кострикіної, для кожної дитини, яка проходить інклюзивне навчання, створюється команда психолого-педагогічного супроводу. До її складу входять учителі, які проводять уроки, корекційні педагоги, практичний психолог школи, заступник директора освітнього закладу, батьки і представник ІРЦ. Засідання команди супроводу відбуваються не рідше, як тричі на рік. Перше — на початку навчального року, де обговорюються напрями роботи з дитиною і визначаються навчальні програми, що модифікуються або адаптуються.

В індивідуальній програмі розвитку, пояснила представниця школи, вказується обсяг знань, яким володіє дитина, її труднощі і потреби, визначається необхідна адаптація і модифікація навчальної програми, психолого-педагогічна адаптація, доступність освітнього середовища для дитини. Також визначаються корекційно-розвиткові заняття, які будуть проводитись педагогом із цією дитиною, очікувані результати за напрямами роботи.

Також, за її словами, визначаються цілі щодо отримання відповідних результатів по завершенню навчального семестру. У кінці семестру відбувається засідання команди супроводу дитини, де підбиваються підсумки щодо її досягнень.

Вона зауважує, що в індивідуальному навчальному плані зазначається перелік навчальних предметів, які дитина буде вивчати протягом навчального року. Якщо програма модифікується, то вказуються теми для вивчення, цілі та завдання документа, очікувані результати з кожного предмета.

Також вказується кількість «корекційно-розвиваючих годин», які мають проводити відповідні фахівці. Третє засідання команди супроводу проводиться в кінці навчального року, де обговорюються різні проблемні питання, а фахівці дають важливі поради батькам. Мета — покращення процесу навчання дітей та їхньої соціалізації. Соціалізація та розвиток здібностей Світлана Кострикіна наголошує, що дітей, які знаходяться на інклюзивному навчанні, залучають до позашкільної роботи.

Також діти з ООП відвідують гуртки в Центрі дитячої та юнацької творчості, а одна дівчинка навчається в музичній школі. Є хлопці, які займаються у спортивних секціях.

Вона вказує, що діти, які знаходяться на інклюзивному навчанні, використовують, головним чином, підручники для програми загальноосвітньої школи, але є й підручники для дітей з ООП з модифікованою навчальною програмою.

Учителі ведуть відповідну документацію, щоденник спостережень за такими дітьми, результати яких підсумовують і обговорюють на засіданнях команди супроводу дитини. «На кожну дитину створюється портфоліо, куди вкладаються її досягнення, за якими можна зрозуміти динаміку розвитку учня», вказала заступниця директора школи № 1. Асистент школяра і вчителі, зазначила вона, спільно виготовляють додатковий матеріал, інструкції для опанування різних предметів для кожної конкретної дитини.