Лагідна українізація: як перекласти українською слово «головокружительный»

Головокружительный: як перекласти це українською

Якщо ви довго розмовляли російською, ви можете в момент, коли вам треба описати щось, що справді вражає, автоматично пригадувати слово «головокружительный». Але чи можете ви правильно перекласти його українською мовою?

Попри те, що словники фіксують іменник «головокружіння», відповідного прикметника від нього у нашій мові не існує. Та й сам іменник радять заміняти на більш літературний варіант «запаморочення».

Спробуємо спершу обміркувати слово «запаморочення», яке є правильним відповідником російського «головокружение». Від цього слова можна утворити прикметник. Він звучить як «запаморочливий». Словники тлумачать його так:

1. той, який викликає запаморочення (дискомфортні відчуття обертання простору чи власного тіла, відчуття падіння в безодню);
2. той, що одурманює, п’янить (зазвичай про запах);
3. той, що справляє сильне враження, є надзвичайно захопливим та перевищує звичайну міру.

Як бачимо, третє значення нам цілком підходить для перекладу російського прикметника. Отже, в таких випадках вживаємо слово «запаморочливий». Наприклад, можна сказати так:

• запаморочлива висота— замість «головокружительная высота»;
• запаморочливий успіх— замість «головокружительный успех»;
• запаморочливий аромат— замість «головокружительный аромат».

 Ніколи не здогадаєтеся: що означає слово «челюсті» в українській мові

Ми усі не раз чули, як вилиці називають «скулами». Наші словники не знають слова «скули». Отож, опукла кістка між верхньою щелепою та оком називається вилицею. В українській мові правильно казати не «челюсть», а щелепа з наголосом на першому складі.

Між іншим, «челюстями» в українській мові називають вихід кухонної печі. Такий собі отвір дугастої форми.

Також не треба називати скроні (бокову частина черепа від вуха до лоба) «вісками».

А тепер про ділянку очей. Запам’ятайте, рухомі складки шкіри, які закривають око зверху і знизу, називають не «вєками», а повіками. В однині — повіко або повіка, обидві форми правильні. А ще не забувайте правильно називати вії, піднебіння, ясна і потилицю.

 Збагачуйте мовлення! Примітивний словниковий запас залишайте в минулому. Дбаючи про чистоту свого мовлення, ви поважаєте не лише себе, а й своїх співрозмовників.