Українцям хочуть дозволити вести підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП: у парламенті розглядають законопроєкт

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів повернувся до розгляду законопроєкту №8143 «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств». Цей документ пропонує революційні зміни для мікробізнесу: надати українським домогосподарствам (родинам) право легально займатися підприємництвом без обов'язкової реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП).

Для ведення такої підприємницької діяльності пропонують визначити три умови:

• ведення такої діяльності лише членами домогосподарства;
• подання річної податкової декларації домогосподарства;
• річний дохід від економічної діяльності домогосподарства має не перевищувати 8 мільйонів гривень.

Про це повідомила Судово-юридична газета.

Що дозволять робити без реєстрації ФОП

Згідно із законопроєктом, без статусу ФОП домогосподарства зможуть легально надавати доволі широкий спектр послуг. Загалом дозволяється будь-яка економічна діяльність, що не потребує спеціальних ліцензій та не належить до незалежної професійної діяльності.

До переліку дозволених послуг та підприємницької діяльності входять:

• роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами з лотків і на ринках;
• юридичні консультації;
• надання індивідуальних уроків (репетитора);
• індивідуальне виховання дітей (гувернер);
• послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
• послуги з перевезення вантажу;
• діяльність у сфері ресторанного господарства;
• перукарські та косметологічні послуги;
• послуги з естетичної косметології, крім тих, що підлягають ліцензуванню;
• послуги домашньої прислуги;
• догляд за хворими або немічними особами;
• послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням;
• ремонт взуття, одягу, інших виробів, меблів, радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури, електропобутової техніки та інших побутових і офісних приладів, годинників, інших предметів домашнього вжитку та металовиробів;
• технічне обслуговування і ремонту музичних інструментів;
• послуги з прання та прасування білизни та інших текстильних виробів;
• інші види робіт, до яких залучаються члени цього домогосподарства, крім видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та відповідно до закону відносяться до незалежної професійної діяльності.

Податки, облік та соціальна допомога

Законопроєкт суттєво змінює підхід до фінансів домогосподарства. До його витрат можна буде записувати не лише прямі витрати на ведення підприємницької діяльності, але й суми на утримання кожного члена сім'ї — у розмірі 60% від середньомісячної зарплати по країні за минулий рік. Сам облік доходів буде максимально спрощеним, а його правила має розробити Кабмін.

Крім того, законопроєкт напряму пов'язує ведення бізнесу із соціальними виплатами. Вводиться поняття «соціального трансферту» — державної фінансової допомоги. Щоб отримати таку підтримку, родина буде зобов'язана подати річну декларацію про свої реальні доходи (окрім стипендій та пенсій). На переконання ініціаторів законопроєкту, це зробить державну допомогу адресною та унеможливить нецільове витрачання бюджетних коштів та призведе до детінізації мікробізнесу.

Юридична плутанина та ризики корупції

Законопроєкт стикнувся з жорсткою критикою Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експерти якого вказують на низку серйозних юридичних прогалин документу. Серед них:

• Законопроєкт фактично дозволяє вести бізнес усім членам домогосподарства. Це означає, що підприємництвом легально зможуть займатися навіть ті люди, яким це суворо заборонено антикорупційним законодавством (наприклад, державні службовці чи правоохоронці), якщо вони є частиною такого домогосподарства. На думку експертів це створює корупційні ризики.
• У законопроєкті пропонується внести до Цивільного кодексу термін «свобода створення домогосподарств», але не дається чіткого визначення цього поняття, що створює прямий конфлікт із Сімейним кодексом, де фігурує поняття «сім'я». Досі термін «домогосподарство» використовувався в Україні виключно для статистичного перепису населення, а не як форма суб'єкта господарювання.
• І головне – у його тексті взагалі не прописано, що мають робити державні органи, якщо родина порушить встановлені правила (наприклад, найме сторонніх працівників або перевищить ліміт доходу у 8 млн грн).

Варто зазначити, що законопроєкту №8143 «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств» був звреєстрований у Верховній Раді 5 народними депутатами понад три роки тому - 20 жовтні 2022 року. Перший раз його розглянули на засіданні парламентського комітета у квітні 2023 року, а другий - 20 лютого 2026 року.

Нагадаємо, нещодавно ми повідомляли, що малий бізнес зможе отримати до 15 тисяч гривень на енергонезалежність - заявку треба оформити через «Дію».