
Відверта розмова з Володимиром Цоуфалом, клінічним нутриціологом, магістром психології та магістром адаптивної фізичної реабілітації
Так починається не гучний заголовок, а реальна історія з практики Володимира Цоуфала. І, як не дивно, вона не про смерть — вона про життя. Людина, якій відводили лічені дні, прожила ще чотири роки й померла не від онкології.
Саме з таких історій, а не з теорій, починається розмова про клінічну нутриціологію. Напрямок, який Володимир називає медициною майбутнього. А точніше медициною, яка вже працює сьогодні.
— Пане Володимире, у ваших виступах постійно звучить теза: «хвороба — це не діагноз, а симптом». Що ви маєте на увазі?
— Якщо говорити просто, хронічна хвороба — це постійне «збивання» гострих проявів. Симптом зникає, але причина залишається. Саме тому люди роками живуть із діагнозами, приймають ліки, але не стають здоровими. Для нас, наприклад, цукровий діабет це не вирок і не кінцева точка. Це наслідок. А причина — інсулінорезистентність, дефіцити, токсичне навантаження, порушення гомеостазу. Якщо працювати з причиною, симптом просто втрачає ґрунт.
Володимир часто використовує просту, але влучну метафору: організм — це будинок.
— Ми всі складаємося з елементів: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів. Це наші «будівельні матеріали». Якщо в будинку не вистачає цементу — він руйнується. Так само і з тілом. Немає кальцію — з’являється остеопороз. Немає калію — аритмія. Дефіцит В9, В12, заліза, вітаміну С — анемія.
Знайшли дефіцит — усунули його — проблема зникає. Саме на цьому і побудована клінічна нутриціологія.
— Ви часто говорите, що стандартні аналізи не завжди показують реальну картину. Чому?
— Тому що організм розумна система. Він компенсує. Наприклад, аналіз крові показує нормальний рівень кальцію, але в людини прогресує остеопороз. Чому? Бо кальцій «позичений» з кісток, щоб утримати рівень у крові. Класичні методи не завжди бачать глибину процесів. Тому ми використовуємо розширену діагностику, яка дозволяє оцінити не лише кров, а й клітини, кістки, міжклітинний простір.
Обстеження у центрі Цоуфала не схоже на лікарню з чергами та уколами.
— Людину сканують електромагнітним біорезонансом. Через 20 хвилин вона має на руках повну картину: дефіцити, профіцити, токсичне навантаження і чіткий шлях корекції. Ніякої містики. Чиста фізика і біологія. Колись КТ і МРТ теж здавалися фантастикою.
— Ми працюємо не лише з профілактикою, а й із тими станами, які вважаються невиліковними: аутоімунні захворювання, хронічні порушення, розлади аутичного спектра.
Володимир говорить про це спокійно, без гучних обіцянок.
— У дитинстві формується фундамент здоров’я. Якщо ми вчасно відновлюємо баланс — дитина отримує ресурс на все життя.
Він згадує кейс, коли за півтора року роботи дитина з аутизмом повністю інтегрувалася і нічим не відрізняється від однолітків.
— Це не диво. Це системна робота.
— Сучасна їжа часто є харчовим муляжем. Навіть якщо людина харчується «правильно», вона фізично не може отримати потрібні концентрації поживних речовин з продуктів.
Скільки треба з’їсти капусти, щоб отримати терапевтичну дозу індол-3-карбінолу? Півтора мішка за раз. Тому нутриціологія працює з точними формами і дозуваннями.
— Мені казали, що я ніколи не зможу ходити. Я не погодився. Потім танцював гопака. Потім чотири роки займався кунг-фу.
Саме власний досвід, каже Володимир, навчив його не сприймати діагнози як вирок.
— Коли ти сам проходиш цей шлях, ти інакше чуєш людину.
— До нас не варто приходити зі словами «рятуйте». Краще прийти тоді, коли ще нічого не болить. Створити ресурс. Зміцнити фундамент.
Бо найвища цінність у житті -це здоров’я. Без нього все інше втрачає сенс.
Повну версію інтерв’ю з Володимиром Цоуфалом дивіться у відео за посиланням.
Там ще більше кейсів, пояснень і відповідей на складні питання про медицину, яка починається не з пігулки, а з розуміння причин.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.