Мешканці гуртожитку для сліпих у Кременчуці бояться виселення

Ліжко-місце терміном на рік

Днями мешканці гуртожитку товариства сліпих у Кременчуці, що на вулиці Майора Борищака, 25, отримали «листи щастя». У них - нові договори найму житлових приміщень, які пропонує підписати адміністрація Кременчуцького учбово-виробничого підприємства УТОС (Українського товариства сліпих). Гуртожиток знаходиться через дорогу від підприємства, де працюють інваліди по зору. Проте договори їм надіслали поштою – адміністрація не захотіла спілкуватися особисто.

Чотири родини інвалідів по зору, які роками живуть у гуртожитку, дуже стурбовані: термін дії договорів — один рік. Натомість один із пунктів договору передбачає, що наймач користується житлом протягом терміну найму. А потім зобов’язаний звільнити приміщення. 

Люди запросили нас до гуртожитку та показали договір, де від імені наймодавця виступає директор підприємства УТОС Юрій Гришин. Вони розповіли, що керівництво підприємства останнім часом тисне на них: викликають на розмову кожного окремо; погрожують «підселити бомжів»; підселити сусідів у кімнати (у гуртожитку надається ліжко-місце, а не кімната). Мешканці розповідали про свої побоювання разом – і дуже просили не цитувати їх поодинці, побоюючись нового тиску з боку директора підприємства - Юрія Гришина. Розповіли, що один із пожильців, Андрій уже залишився без роботи – керівництво звільнило його нібито за строковим договором. Хоча сам Андрій певний, що підписував безстроковий договір.

Будівля гуртожитку як причина конфлікту

Причиною конфлікту мешканців та адміністрації стала сама будівля гуртожитку, яка належить Українському товариству сліпих. Повноваження розпоряджатися будівлею передані директору кременчуцького підприємства УТОС – Юрію Гришину. На місці старенького гуртожитку УТОС хочуть побудувати багатоповерхівку.

Події розвивалися так:

• УТОС звернулося до міської ради з проханням змінити цільове призначення земельної ділянки: замість експлуатації гуртожитку - для будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку.
• Юрій Гришин запевняв, що інвестор-забудовник, якого знайшов УТОС, купить мешканцям гуртожитку квартири - кожну в еквіваленті суми $15 000, були проєкти договорів із мешканцями.
• Деякі депутати міськради запідозрили обман мешканців з боку адміністрації підприємства УТОС. При обговоренні питання говорили про недоліки запропонованих договорів.
• Під час обговорення спливали й інші «підводні камені»: так, депутат Олександр Яцина прямо заявив, що сам зацікавлений у придбанні земельної ділянки під гуртожитком сліпих.
• Сесія міськради двічі не проголосувала за зміну цільового призначення землі.
• Депутати доручили своїм колегам,Олександру Роженку та Денису Терещенку, провести перемовини з правлінням УТОС (головним офісом у Києві) щодо передачі гуртожитку в комунальну власність. Мешканцям заявили, що в цьому випадку гарантом придбання для них квартир виступить міська рада.
• У міськраді (за пропозицією депутата Роженка) обговорювали варіант надання земельної ділянки забудовнику через аукціон.
• Міський голова видав розпорядження про створення робочої групи, яка вивчить питання можливості передачі гуртожитку до комунальної власності. До робочої групи включили представників депкорпусу, мерії та УТОС. Група збиралася на засідання двічі. Обидва рази представники УТОС (ні керівництво громадської організації, ні керівництво підприємства) не з’явилися.

Директор «образився» на мешканців

На відміну від адміністрації, мешканці гуртожитку приходили на засідання робочої групи. Люди кажуть: їх влаштує будь-який варіант вирішення їхньої житлової проблеми (тобто все одно, хто придбає їм квартири) – аби лише не пошили в дурні та не залишили без даху над головою.

Натомість, за словами мешканців, директор підприємства УТОС був проти того, щоб вони ходили на засідання у виконком.

Вони також розповіли, що їм уже пропонували підписати строкові договори найму житла на рік у 2018 році – тоді вони від цього відмовилися. Люди вважають, що такі договори прийнятні для нових мешканців, а не для старожилів. І вказують, що вони суперечать статуту УТОС, де сказано, що мешканця, який прожив у гуртожитку 10 років, можуть виселити лише за порушення правил проживання.

Гуртожиток «втомився»…

Ми розмовляємо з мешканцями на старенькій пошарпаній кухні гуртожитку, по стіні якої загрозливо повзе тріщина. На всі родини – одна електроплита. Інші приміщення теж наводять сум: гуртожиток нагадує стару, хвору людину. Вичовгана підлога в коридорах; відколота місцями плитка на сходовій клітці другого поверху, через яку доводиться перечіпатися інвалідам по зору; деформовані від довгої експлуатації вікна з облупленою фарбою та штукатуркою на відкосах. Мешканці кажуть, що адміністрація «жартує»: яка вам різниця, ви ж все одно погано бачите?

Із «живих» приміщень – відремонтований туалет та душ, дорога до якого веде через облуплене приміщення рукомийника.

Один із пунктів нового договору – про те, що житло «передається в користування в належному, справному, придатному для проживання стані». Мешканці зауважують: а раптом усі негаразди з гуртожитком, що існують зараз, адміністрація потім «навісить» на них?

(Договір найму житла, який пропонують меншканцям, клікніть для збільшення) 

Як уже сказано, платять люди за ліжко-місце, і суми набігають доволі суттєві. Наприклад, родина Дмитра сплатила за свої три ліжко-місця понад 2 тисячі гривень – пішла вся зарплата Дмитра за місяць на підприємстві УТОС, ще й винен залишився 6 гривень. Скористатися місцевими пільгами для інвалідів по зору (50% плати за комуналку) мешканці не можуть – у них немає окремих рахунків на кімнату. У трьох із них немає й ордерів, усе, що є – штамп про реєстрацію місця проживання.

«Хтось написав на мене – давайте розберемося – хто?»

За коментарями з приводу житлової ситуації мешканців гуртожитку журналіст «Телеграфа» пішов до директора підприємства УТОС Юрія Гришина. Пан Гришин зустрів неприязно – на ганку офісного приміщення. До офісу не запросив, при цьому покликав свого підлеглого, який паралельно з нами записував розмову на диктофон. Під час розмови (вона публікується зі скороченнями) Юрій Гришин весь час намагався відповісти питанням на питання та з’ясувати прізвища людей, які поскаржилися в редакцію.

…Називати прізвища людей і з'ясовувати, хто та що казав, ми, звісно, не стали. По суті питання про договір пан Гришин повідомив, що він є типовим для системи УТОС – це аж ніяк не прояснило, чому термін найму – лише рік. Також він повідомив, що зараз підприємство не має договірних відносин із мешканцями гуртожитку – і тому пропонує укласти угоди.

- В угоді написано, що по закінченню терміну її дії люди мають звільнити приміщення. Куди вони підуть?

- От, дивіться, як ви ставите запитання! Ви зробили висновок, що вони кудись підуть, так про що мені з вами говорити? Нікуди вони не підуть!

УТОС судиться з міською радою

У Єдиному реєстрі судових рішень ми знайшли інформацію про справу. Кременчуцьке УВП УТОС подало позов про визнання протиправною бездіяльності Кременчуцької міської ради та зобов’язання вчинити певні дії – змінити цільове призначення земельної ділянки під гуртожитком. Тобто на добровільну передачу гуртожитку у комунальну власність міста УТОС не йде.

У мерії не радять мешканцям підписувати договори найму

Тим часом мешканці не знають, кому вірити (чи своєму керівництву, чи депутатам), але не налаштовані підписувати угоди про найм житла на рік. І теж пишуть звернення, щоб захистити свої права – у тому числі й депутатам. Денис Терещенко, голова депутатської комісії з питань соцзахисту, повідомив, що юридичний департамент виконкому аналізує договори, які пропонує УТОС, і готує для мешканців варіанти відповіді на листи від адміністрації підприємства.

На 12 лютого призначене виїзне засідання робочої групи виконкому - у гуртожитку УТОС.

P.S. Отже, за гуртожиток сліпих – а точніше, за ласий шмат землі в центрі міста – триває війна в судах. Із досвіду подібних справ ми знаємо, що вони тягнуться роками. Поки що в цій війні земельних інтересів програють мешканці, яким потрібна не війна, а квартири.

Питання про будівництво багатоповерхівки з підземними паркінгами на місці гуртожитку адміністрація УВП УТОС лобіювала ще в 2007 році. Тоді людям запропонували просто виселитися з гуртожитку на період будівництва і пожити у знайомих чи родичів...