24 грудня у Міському палаці культури відбулось прощання з полеглим військовим Русланом Миколаєвичем Якимцем. Чоловік народився 10 травня 1975 року, від народження проживав у Кременчуці. Навчався в Кременчуцькій гімназії №2, закінчив ВПУ №2. Мав звання старшого сержанта, служив на посаді командира зенітно-ракетного відділення.
—От і не стало нашого Русланчика. Ми з ним прийшли у підрозділ майже в перший день війни. Ми памʼятатимемо його вічно і будемо гідні його памʼяті. На Руслана завжди можна було покластись. Він є, він завжди буде з нами, — прокоментував втрату інструктор громадського формування українського козацтва «Соколи Полтавщини» з позивним «Зевс».
За словами Алли, подруги військового, Руслан зміг виховати сина самотужки, був чоловіком з великої літери, завжди усміхненою та яскравою людиною.
—Мені шкода, що ця людина загинула ось так, чому завжди йдуть найкращі?
Помер Руслан Якимець 17 грудня 2025 року, перебуваючи у селіГремʼяче Рівненського району Рівненської області від серцевої хвороби. З родичів у військового залишились син, мати, батько і цивільна дружина.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Руслана Якимця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Талеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовця.
