«Епідемія...»

Ви подумайте, як сильно перелякала український народ пані прем’єр-міністр!  Три місяці пройшло відтоді, як вона патетично оголосила у країні пандемію поросячого грипу.  Два місяці пройшло відколи прем‘єр отримала  на боротьбу з  містичною  пандемією  мільярд гривень з держбюджету.  Відтоді  ми жодного разу не почули, куди пішли отримані кошти.  І про поросячу пандемію-епідемію прем’єр-міністр більше не згадує.  А переляканий на рік наперед  народ все ще не може позбутися остраху перед епідеміями, «навроченими» прем’єром.  От і святковий концерт, що з успіхом  пройшов у ПК «Кредмаш», організатори чомусь  вирішили  назвати  «Епідемія кохання».   

Втім, оголосивши епідемію кохання,  організатори заходу добросовісно забезпечили ПК «Кредмаш» достатньою кількістю медперсоналу – в усякому випадку, на сцені медиків вистачало.  Головним у них був доктор Сєрцеєдов Валентин Поцелуєвич ( до речі, його роль переконливо зіграв аспірант КДУ).  Доктор мав двох персональних  медсестричок (одна з них теж аспірантка).  Так вони утрьох і тримали епідемію під контролем.   А от  художній  колектив «Молодість» вивів на сцену ціле відділення  «медсестер».  Гарненькі медсестри експресивно  виконали танок медпрацівників.   Він справив сильне враження на чоловічу половину залу.

В ефектності з медсестрами «Молодості» могли позмагатися хіба що янголи з «Фурору». Колектив показав глядачам ефектну композицію «Янголи тут більше не живуть». Ми, до речі, згодні.  Янголів там і сліду не було.  Скоріше, білі та чорні демони літали по сцені.  То були дуже гарні демони.

На тлі театралізованої епідемії почуттів, лише один концертний номер нагадав нам, власне, про кохання –  «Літургія» Театру танцю Світлани Шумкової.  І музика, і червоні та чорні костюми, і сам танок – все це було про кохання.  Без перетікання у масову епідемію.