Covid-19 в Україні/Кременчуці
Дані МОЗ України. Оновлення: 18.01.2021 12:00
Підтверджені:
Україна1163716
Кременчук5473
Хворі:
Україна271651
Кременчук910
Одужало:
Україна871196
Кременчук4411
Померло:
Україна20869
Кременчук152

«Ми кременчужани, ми олімпійські чемпіони!»: Кременчук провів в останню путь легенду й Олімпійського чемпіона Володимира Кисельова

9.01.2021, 17:29 Переглядів: 7 567

 Кременчужани вишукувалися в черзі під стінами Свято-Миколаївського собору, щоб віддати шану людині, яка прославила Кременчук на весь світ

Сьогодні, 9 січня, Кременчук попрощався з легендарним Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра Володимиром Кисельовим. Прощання з відомим спортсменом відбувалося у Свято-Миколаївському соборі. Під стінами зібралися містяни та спортсмени не лише з Кременчука, а й Горішніх Плавнів і Полтави. Віддати шану прийшли: міський голова Кременчука Віталій Малецький, депутати Полтавської облради Олег Сазонов, Олександр Алексюк, Іван Москалик, Руслан Проценко, голова Полтавського обласного відділення Національного олімпійського комітету Олександр Удовіченко, керівники та викладачі всіх спортивних закладів міста.


 

На фото Володимир Кисельов


Черга до собору в кілька метрів стримано чекала своєї черги, карантинні обмеження не дозволяли великій кількості одночасно перебувати у храмі, проте охочих попрощатися з Володимиром Кисельовим була велика кількість.


 


Володимир Кисельов жим спортом 


Володимир Кисельов жив спортом. Директор ФК «Кремінь» Андрій Недяк згадує, що познайомився з Володимиром ще коли був хлопчаком.


- Часто був у нашому дворі. Це було у 70-х роках. Мені тоді років 10 було, а Володі 16. Його ще тоді бачили та знали. Хороший був з усіх сторін: як людина і як спортсмен. Любив різні види спорту: і футбол, і хокей. Й дітей дуже любив, завжди із задоволенням ходив до них, - додав Андрій Дмитрович.


Володимир Вікторович був справжнім богатирем із ростом під два метри та вагою близько 140 кг. Русявий спортсмен з легкими кудряшками працював з такою наполегливістю та завзятістю. Спокійний та веселий він мав внутрішню спортивну злість, які допомагала боротися до останнього.


«Ми - кременчужани, ми - олімпійські чемпіони!»


Екскерівник спільноти КрАЗ та відділу спорту Петро Скрильник розповів, що Володимир Кисельов був справжнім патріотом Кременчука. Його запрошували працювати і в Єгипет і в ОАЕ, проте він не залишив рідну країну та місто.


- Ті навантаження, які Володимир витримував… він сотнями тон тягав штангу. Для Володимира та його тренера Паламарчука не було вихідних та свят. Навіть після завершення парадів ми сідали й випивали сто грамів, то Кисельов з Паламарчуком в цей час на тренуванні. У них було по три-чотири тренування у день, - згадує Петро Скрильник.


 


Петро Григорович розповів, як у 1980 році разом з делегацією з Кременчука вирушили до Москви підтримати Кисельова на Олімпійських іграх. 15 кременчужан сиділи на трибунах за кілька метрів від Володимира. Й повертаючись до рідного міста вони зупинилися у Подольську на базі олімпійської збірної.


«26 липня колишня кременчужанка Надія Ткаченко прийшла до нас показати золоту медаль, яку вона виграла в п'ятиборстві. Надія надягла її на мене і каже: «Тільки така тобі, Володимире, підійде», - розповів в інтерв'ю «Зорі Полтавщині» Володимир Кисельов. - Наче це було зовсім недавно. Коли я виходив на шикування і бачив своїх суперників під два метри зросту й вагою понад 130 кілограмів, відверто скажу, що було страшно й не зрозуміло, куди я йду... Свою перемогу на Олімпіаді-80 я присвятив мамі».



Саме з Надією Ткаченко вони як діти щасливо стрибали та раділи, що двоє кременчужан стали олімпійськими чемпіонами. Надія Ткаченко олімпійська чемпіонка з багатоборства, тренувалася у Віри Ребрун в Кременчуці, згодом почала представляти Донецьк.


- Дві ці могутні людини, Володимир з вагою 140 кг та Віра не маленька, й вони у танці обійнявшись стрибали в нічному Подольську. Й кричать по черзі: «Надя!», а він «Вова!», «Ми олімпійські чемпіони!», «Ми кременчужани, ми олімпійські чемпіони!», - додав Петро Скрильник.


Зараз Надія Ткаченко живе в тимчасово окупованому Донецьку.


За словами Петра Скрильника, коли Кисельову виділяли квартиру було запропоновано кілька варіантів: у 14-поверхівці та в районі військкомату. Володимир Кисельов обрав невеличку квартиру біля Дніпра, оскільки боявся висоти.


 


- Це людина, яка прославила рідну землю, виховувала багато поколінь спортсменів, давала путівку до великого спорту... Багато років він уособлював справжнього бійця, людина, яка принесла золоту медаль, а присвятила левову частку життя рідному Кременчуку. Володимир Кисельов це приклад справжнього спортсмена та людини,- заявив голова Полтавського обласного відділення НОК Олександр Удовіченко.


Олімпійський чемпіон навіть таксував…


Життя Володимира Кисельова було не з легких. Володимир любив спорт та із задоволенням спілкувався з дітьми, пропагував олімпійський рух та здоровий спосіб життя. Водночас Володимиру доводилося тяжко працювати, навіть таксувати. А останні кілька років життя боровся з онкологією й переніс операцію та понад 40 курсів хіміотерапії.


Олександр Алексюк розповів як важко давалася підтримка спортсмену збоку влади. Якщо у 1974 році Володимир Кисельов став почесним громадянином штату Техас, то у Кременчуці це спромоглися зробити лише через 15 років – у 1996 році Володимир Кисельов став Почесним громадянином Кременчука.


 


- Один розумник, який не хотів Володі дати автомобіль, сказав, що таких олімпійських чемпіонів через 5 років буде 20. 30 років пройшло, але їх не видно. Цього року необхідно відновити турнір пам’яті Володимира Кисельова, - додав Олександр Алексюк. – Пам’ятаю, як Володя таксував, а в його будинку жив колишній керівник КДБ. Була дискусія давати чи ні Кисельову звання почесного громадянина, то цей керівник КДБ сказав, що він проти, бо Кисельов повертається додому пізно вночі, о другій ночі. Він і не знав, що Володимир таксує, і єдиний потяг на якому можна заробити це нічний Калінінград – Дніпропетровськ, який приходить о другій ночі.


 

Змагання з футболу на піску 2002 рік


Олександр Барковський згадує, як Володимир Кисельов заступився за собачку й навіть довелося влізти в бійку. Це трапилося на залізничному вокзалі, коли чоловік ногою вдарив пса, це не сподобалося Володимиру й він заступився за пухнастика. 


 


Володимир Кисельов помер 7 січня після довготривалої хвороби. Поховали Олімпійського чемпіона на Новоревівському цвинтарі на центральному вході, де поховані ексголови Кременчука Іван Пономаренко та Олег Бабаєв. 


*Володимир Вікторович Кисельов народився 1 січня 1957 року у місті Миски, Кемеровської області, Російської Федерації. У 1985 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Все своє життя присвятив спорту. Займався легкою атлетикою, штовханням ядра, тренувався у спортивному товаристві «Авангард».


 


Заслужений майстер спорту (1980). На літніх ХХІІ Олімпійських іграх, які проходили у Москві у 1980 році, виступав за збірну команду СРСР і здобув перемогу – став Чемпіоном і золотим призером. Володимир Кисельов був учасником багатьох міжнародних змагань, бронзовим призером чемпіонату Європи 1979 року у Відні, переможцем матчів СРСР–Канада і СРСР–США (1979).


 


Чемпіоном СРСР (1984), срібним призером чемпіонату СРСР (1979), переможцем зимового чемпіонату СРСР (1979). Має багато нагород різних рівнів - нагороджений орденом «Знак Пошани» (1980), грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1984).


  


У 1974 році Володимир Кисельов став почесними громадянином Техасу. В американському місті Остін Володимир стрибнув з мосту та врятував людей, які тонули. В нагороду отримав грамоту з американським прапором, оброблений діамантами і сапфірами. Цей прапор коштував 25 тисяч доларів. Володимир Кисельов хотів його показати друзям в Алма-Аті, але його подарунок вкрали.  


Володимир Кисельов був прикладом для багатьох кременчуцьких спортсменів, прекрасним тренером і наставником молоді. З 1972 до 2004 рік працював у Кременчуці тренером-інструктором, з 2004 до 2010 рік завідувач кафедрою фізичного виховання у Кременчуцькому інституті Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля. На нього рівнялися і досягали значних перемог більшість спортсменів нашого міста. Він був життєлюбом і з усіх сил боровся за життя, та, на жаль, не зміг подолати тяжку хворобу.


 

Інформація

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх