«Я сиділа після роботи, до ночі, кожен день усе пакувала», — кременчужанка, яка з-за кордону допомагає Україні

21.02.2024, 17:02 Переглядів: 2 370

 

Написала книгу, в якій опублікувала свою історію волонтерства, розповіді українських біженців та військових

Нещодавно «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з кременчужанкою Ларисою Міщенко, яка близько 20 років проживає за кордоном, проте від початку повномасштабного вторгнення допомагає нашим військовим та не зупиняється на розпочатому.

Крім того, жінка написала та презентувала книгу, в якій опублікувала свою історію волонтерства, розповіді українських біженців та військових.

 

— Я почала свою роботу з першого дня повномасштабної війни. Через 2-3 дні у центрі Стокгольма організували демонстрацію, куди йшли люди, аби показати, що на той час відбувалося. Ми там були з подругою, дуже багато людей зібралося, всі йшли, збирали гроші на допомогу. Було організоване приміщення, куди шведи та україніці несли допомогу. Тоді ми скупили багато в аптеці та принесли туди, після того я прийшла додому й подумала, що можу так само збирати та допомагати нашим військовим, — розповіла Лариса.

Тоді Лариса написала про це декільком людям, яких знала, і всі почали зносити до її дверей допомогу.

— Так я сиділа після роботи, до ночі, кожен день усе пакувала. Дуже багато приносили спальників, теплий одяг та необхідне для діток. До речі, у мене на той момент вже були контакти перевізників, тож я їм зателефонувала, вони приїжджали, забирали у мене посилки та відправляли, — розповіла Лариса.

 

Також Лариса поділилася історією про те, як почав та продовжує допомагати українським військовим її сусід-швед.

— У Швеції сусіди між собою не дуже спілкуються, проте один чоловік із сусіднього будинку прийшов до мене та приніс багато прицілів для зброї, вони дуже дорогі, і я навіть не знала, що сказати. Відтоді ми об’єдналися: я пакую, а він — збирає кошти та речі. Він сам у минулому військовий та мав контакти військових, які також допомагали в закупівлі зброї для українських воїнів. Ми їздили у спеціальне місце, де знаходиться багато списаних речей для шведської армії, й там багато закуповували, — розповіла Лариса.

 

Також волонтерка розповіла, що вже не може не допомагати, бо не може кинути солдатів, які так потребують допомоги.

— Вони мені дзвонять з проханнями, багато розповідають. Багато з тих, кому ми допомагали, вже загинули, на жаль, — говорить Лариса.

Також Лариса розповіла, як зародилася ідея написати книжку з історіями біженців.

— Я працюю в аптеці, й коли у Швецію почали заїжджати біженці з України, до мене могли зайти близько 20 українців на день, бо хотіли щось придбати та отримати підтримку. І зараз багато хто повернувся в Україну, а хтось залишився, тож близько 5-6 українців на день все одно заходять. Вони та військові, які мені телефонують, розповідають багато історій, тож у мене виникла ідея зібрати їх у книгу саме для шведів, — говорить Лариса.

Жінка розповіла, що по телебаченню не показують багато про події в Україні, 2-3 хвилини показали — й усе, а основний біль та переживання не показують.

— Тоді я написала декільком знайомим солдатам та цивільним, хтось відмовився, бо мав сильний біль та втрати, а деякі погодилися. Хтось написав багато, а хтось — мало, та всі додали фотографії, — розповіла Лариса.

Сама книжка — жовто-синя. Розпочинається вона з історії волонтерства Лариси, а продовжується історіями біженців та військових. Кожен текст має фото автора, у ньому вказане ім’я, місто та розповідь, а історії загиблих солдатів ще мають дату народження та смерті. Також у книзі є розповіді шести переселенців, які зараз мешкають у Кременчуці, з них два — юні хлопчики. Крім того, в книжці Лариса написала ще про трьох людей, які їй допомагають волонтерити. Це жінка, яка допомогає з одягом, її сусід та ще один швед, який теж привозить багато допомоги. А закінчується книга словами: «Ми українці й в цьому наша сила!».

 

Найменша людина, яка поділилася історією, це 10-річна дівчинка, тато якої загинув на війні, а найстарша — 68-річний медик з Криму, він виїжджав з родиною ще у 2014 році та двічі за життя все втрачав, його історія так і називається «Це останнє, що я можу зробити». Зараз він повернувся в Україну та працює військовим хірургом. А загалом в книжці близько 240 сторінок та 35 історій, на її написання Лариса витратила близько 6 місяців.

 

За словами Лариси, шведи відгукуються, що книжку дуже важко читати, оскільки дуже болісні історії. Вони кажуть, що ця книжка є історичним документом та доказом того, що Росія зробила з Україною та українцями.

— Продаж книжок відбувається через друзів, знайомих та Фейсбук, ми будемо їздити по бібліотеках. Також я зробила презентацію книги, де продала кілька екземплярів, — розповіла Лариса.

Хоча книжка й написана для шведів, проте українці також можуть її придбати, як зазначила Лариса, декілька українців вже це зробили. Книжка коштує $30 та додатково за доставку по Україні.

— Багато хто питав, чи буде ця книжка українською мовою, я думаю, що ні, — зазначила Лариса.

Також Лариса планує їздити з презентацією книги різними містами Швеції та продавати примірники, бо має ціль — купити автомобіль швидкої допомоги.

— Ми вже купували звичайні автомобілі, й наш друг задонатив та купив великий військовий автомобіль. А тепер я хочу придбати автомобіль швидкої допомоги для наших військових. Я так порахувала, що якщо продам половину своїх книжок, то зможу купити цей автомобіль, — розповіла Лариса.

 

Наостанок Лариса побажала нашим читачам робити кожен день щось хороше.

— Особисто я, як на крилах літаю, коли мені хтось напише чи сердечко надішле, коли наші хлопці отримують допомогу, бачу їхні посмішки. Це надає мені енергії. І для мене це зараз найголовніше. Отже, мир буде, якщо ми будемо всі намагатися щось маленьке для цього робити. Не сваритися, не обговорювати, а щось робити, — зазначила Лариса.

Нагадаємо, що у січні редакторка друкованих видань «Кременчуцького Телеграфа» та «Для Дому і Сім'ї» Мирослава Українська у читальній залі філії № 2 Кременчуцької бібліотеки презентувала книгу-збірку історій вимушених переселенців «Думки, що лягли на папір»


Автор: Дарія Згура
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх