Чи є життя без ЖЕДу?

Віднедавна ми квартплату не сплачуємо. Ми розраховуємося за певні послуги, перелік яких узгоджується з ЖЕДом у спеціальному договорі. Тарифи на житлово-комунальні послуги встановлює міськрада. Минулого року вона скористалася своїм правом і в два рази підвищила ціни на квадратні метри житлової площі, тобто на експлуатаційні витрати. За стандартну двокімнатну квартиру площею 48 квадратних метрів у будинку з ліфтом без додаткового інженерного обладнання тепер мешканці сплачують 36 гривень76 копійок. Необхідність підвищення цін комунальники пояснювали тим, що тарифи не відповідали фактичним витратам. Натомість, ЖЕДи обіцяли, що в обмін поліпшать обслуговування.
Чи поліпшилось воно за останній рік – судіть самі. Щодо нових тарифів, то вони проіснували недовго – восени нам запропонують ще новіші. „Тарифи переглядатимуться згідно з постановою Кабінету Міністрів № 560 від 1 липня 2005 року, – каже заступник міського голови Микола Порицький. – Наскільки вони підвищаться – поки що не озвучується. Спершу їх треба прорахувати”.
До підвищення тарифів, як зазначив Микола Порицький, ведуть декілька факторів. Це і зростання мінімальної заробітної плати, і підвищення цін на енергоносії, і в першу чергу, новий удосконалений порядок формування тарифів. Їх розмір має визначатися по кожному будинку окремо залежно від фактично наданих послуг, а також з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану будинків згідно з типовим переліком послуг.

Ринкові перетворення якось оминули житлово-комунальну сферу. Вона ще працює за радянськими «стандартами». Ця система з’їдає наші кошти, але якісні послуги надати не спроможна. Сьогодні ЖЕД – це і замовник, і виконавець в одній особі. Працівники ЖЕДу отримають від нас платню, яка ніяк не залежить від того, що ми отримуємо натомість. Житлово-комунальні господарства навіть не зацікавлені в тому, щоб боротися за споживача, мовляв, він і так нікуди не подінеться. Але споживач таки має вибір.
В Україні вже ухвалено закони, які дозволяють усім бажаючим підприємствам, у тому числі приватним, надавати комунальні послуги. З іншого боку, власники квартир в обхід ЖЕДів мають право утворювати власні об’єднання і купувати комунальні  послуги самостійно. «Проти зростання тарифів можна мітингувати, але їх все одно підвищать. На ЖЕДи можна нарікати скільки завгодно, – погоджується заступик начальника міського управління житлово-комунального господарства Оксана Кійло. – Мовляв, всі наші гроші проїдаються, бо йдуть тільки на зарплатню ЖЕДівцям, а ми мешкаємо в обшарпаних під’їздах. Але є і інший бік медалі – наш менталітет і мораль». За словами пані Кійло, згідно з Законом «Про приватну власність» та Цивільним Кодексом, людина, що приватизує квартиру, тим самим приватизує також невизначену частину місць загального користування, опорних конструкцій будинку, механічого, електричного та сантехнічного обладнання, яке призначене для обслуговування потреб усіх власників квартир та нежитлових приміщень, які розташовані у будинку. «Інакше кажучи, ми можемо займатися тільки власним помешканням, і не звертати уваги на стан будинку в цілому, – продовжує Оксана Кійло. – Але коли одного дня він завалиться, то квартири не стане теж, і ніхто її на нову не замінить. Наша Конституція у ст.13 чітко говорить: «Власність зобов’язує», але до цього розуміння треба дорости».
«Коли людина, каже собі: «ЖЕД мене не влаштовує, мені не подобається, як мене обслуговують. Я можу і хочу сам для себе створити гідні умови», це означає, що вона вже доросла до ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), – каже пані Кійло. – Так живе Європа, цей зразок уже наслідує Росія та країни Прибалтики. В останніх перш ніж придбати житло, люди цікавляться, хто в будинку домоуправ і скільки там коштує квадратний метр – для них це показник якості життя».

Вісім років тому мешканці будинку 72-а на вулиці Щорса вирішили створити ОСББ. «Нас не влаштовувала робота ЖЕДу, – розповідає „Телеграфу” нинішня голова ОСББ «МЖК-4» Тамара Мазур. – Ми не бачили, куди витрачаються наші кошти». Тому спочатку на раді МЖК, а потім і на загальних зборах мешканців будинку було прийнято рішення розпрощатися з ЖЕДом. «Ми ані трохи не жалкуємо про своє рішення, – каже пані Мазур. – По-перше, ми контрлюємо свої гроші. По-друге, ми суттєво економимо. І все, що ми робимо, ми робимо на благо собі».
Мешканці багатоповерхівки сплачують щомісяця ОСББ «МЖК-4» ті самі гроші, що вони платили б ЖЕДу. Але виявилося, що ОСББ витрачає менше грошей, ніж раніше витрачали комунальники. „Тільки за перше півріччя нинішнього року нам вдалося зекономити 10 тисяч гривень”, – констатує пані Мазур.
За зібрані кошти «МЖК-4» утримує чотири ліфти і сплачує за їх електропостачання, забезпечує вивіз сміття, освітлює під’їзди та прибудинкову територію, робить поточні ремонти під’їздів. Окрім того, за вісім років існування ОСББ мешканці повністю замінили труби і «обратку» для холодної води (близько 120 метрів), зробили для свого будинку окрему гілку для гарячого водопостачання, заасфальтували територію перед багатоповерхівкою, частково відремонтували дах і повністю навели лад у під’їздах. При цьому жодного разу за період свого існування «МЖК-4» не отримував ніяких дотацій з міського бюджету. «Ми ще й заохочуємо наших сумлінних платників, – посміхаєтьтся Тамара Мазур. – Наприклад, якщо людина постійно сплачує наперед, ми надаємо їй такі собі пільги – замість 77 копійок за квадратний метр вона може сплатити 50 копійок».

Мешканці мають змогу контролювати, куди ОСББ витрачає кошти, адже свої внески вони перераховують на спеціальний рахунок, а ОСББ, в свою чергу, щороку звітує про свою діяльність на зборах. Окрім того, мешканці створили спеціальну ревізійну комісію у складі п’ятьох чоловік, які мають право перевіряти діяльність структури. «Але в цьому немає потреби, – запевняє Тамара Мазур. – Нас два рази на рік перевіряє податкова, тож у нас все добре».
В штаті «МЖК-4» працює сім чоловік: окрім голови Тамари Мазур туди входять ще бухгалтер, паспортист, сантехнік, електрик, двірник і прибиральниця під’їздів. Всі вони – мешканці своєї багатоповерхівки. В ОСББ вони отримують зарплату – на неї, як правило, йде біля сорока відсотків всіх грошей, що їх «МЖК-4» збирає за місяць. Є в об’єднанні і наймані працівники – це чотири консьєржки, з якими мешканці під’їздів розраховуються самостійно.
Єдине, що засмучує пані Мазур, це те, що в їх об’єднанні теж є злісні неплатники. ОСББ, як юридична особа, купує воду, тепло та газ у міських компаній, тому важливо, щоб сплачували всі, інакше будинок «відріжуть» за борги. «У нас є мешканці, які не платять за послуги міськводоканалу, – каже Тамара Мазур. – Але ми вносимо за них гроші самостійно, тому вони винні вже не водоканалу, а ОСББ. І у випадку, якщо ОСББ звернеться до водоканалу з проханням відключити боржників, то водоканал піде нам назустріч і їм перекриють каналізацію.  Але ми, звісно, намагаємося вирішувати такі проблеми і до крайнощів не доводити».
До речі, Тамара Мазур – не лише голова «МЖК-4». Вона працює домоуправом ще в двох сусідніх ОСББ. На Заході це  розповсюджена практика, коли один домоуправ опікується кількома будинками одночасно. Головне, що при цьому цінується – це підготовка і досвід фахівця, а також пропорційне співвідношення ціна-якість.

Мінуси: Підніжки для ОСББ
1. Як стверджує Оксана Кійло, найпершою проблемою об’єднань власників квартир є питання, кому доручити управління. Потрібні фахівці, які домовлятимуться з постачальниками послуг, організовуватимуть ремонт, вестимуть бухгалтерію. Домоуправ має бути перш за все каліфікованим спеціалістом. Якщо він ефективний на своїй посаді, то зможе управляти кількома будинками, і їхні мешканці вирішуватимуть, наскільки він відповідає їхнім вимогам. Якщо домоуправ неефективний, з ним можна розірвати контракт і знайти собі іншого.
2. Друга проблема – беззахисність перед монополістами. ОСББ може вибрати гарного прибиральника під’їздів, зробити якісний ремонт ліфтів чи стін. А ось альтернативного постачальника води, газу чи каналізації не знайдеш – їх просто немає. Тому і в будинку періодично не буде гарячої води, а батареї не дуже обігріватимуть.
3. Третя перешкода – нерівноправне ставлення з боку влади. Органи місцевого самоврядування не включають їх до програм розвитку комунальної інфраструктури. Тобто ЖЕДам, наприклад, на ремонт дитячих майданчиків у дворах гроші дають, а об’єднанням власників квартир – ні. Особливі труднощі виникають, коли справа доходить до капремонту будинку – не так просто зробити його власними коштами, коли будівля „сиплеться” просто через старість та трухлявість. «Кременчуку в цьому плані пощастило, – каже Оксана Кійло. – Ми єдине місто в Україні, яке виділяє дотації ОСББ. Цього року, втім, як і минулого, це 200 тисяч гривень».

Плюси: Життя без ЖЕДу є
Завдяки ОСББ, на відміну від ЖЕДівських будинків, мешканці можуть самостійно:
* визначати кошторис утримання своїх квартир
* встановлювати розмір внесків на утримання будинку
* диктувати структуру і стиль управління ОСББ, формувати штатний розклад і персональний склад працівників, які обслуговуватимуть будинок та встановлювати їм заробітну плату
* вибирати найкращого виконавця житлово-експлуатаційних послуг (вивіз сміття, обслуговування ліфту, дезинфекція, виконання ремонтних робіт, тощо)
* визначати черговість проведення поточного ремонту і контролювати його якість
* отримати прибудинкову територію в приватну власність і самостійно приймати рішення щодо її використання;
Окрім того, ОСББ як юридична особа може отримувати кредити на ремонти, установку лічильників, облаштування прибудинкової території тощо. Приватизувати нежиле приміщення у будинку з ОСББ неможливо без погодження з правлінням, до того ж, першочергове право на викуп таких приміщень має саме ОСББ. Об’єднання власників квартир може здавати в оренду допоміжні приміщення та направляти ці кошти на поліпшення технічного стану житла. А ще ОСББ має податкові пільги – за законом воно не платить податок на прибуток із тієї своєї діяльності, яка спрямована на утримання житла.

Довідка:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку – юридична особа, створена власниками квартир та приміщень будинку для спільного управління й утримання будинку та для спільного використання загального майна. ОСББ є неприбутковою організацією. Вона має печатку та банківський рахунок і може укладати цивільно-правові договори. За своїми зобов’язаннями ОСББ відповідає своїм майном (але не особистим чи спільним майном своїх членів).

4,1 копійки з квадратного метру житлової площі йде на ремонт під’їздів. Згідно з графіками ЖЕДів, ремонти під’їздів повинні закінчитися у 2008-2010 році.

Поділіться досвідом з „Телеграфом”
Якщо мешканці вашого будинку відмовились від послуг ЖЕДу і створили своє приватне об’єднання власників квартир, поділіться досвідом з „Телеграфом”. Можливо, ваша думка стане в нагоді тим, хто вже замислюється, яким чином можна уникнути „жедівського монополізму” і зважує всі „за” і „проти” такого кроку.