1

Легендарний «Сокіл», через 15 років, у Кременчуці завоював Кубок України

7.01.2022, 00:57 Переглядів: 2 718

 Кременчуцька команда у напруженому матчі поступилася супернику

Напередодні Різдва, 6 січня, у Кременчуці відбувся фінал Кубку України з хокею. Кубок названий на честь члена Зали слави IIHF, першого президента ФХУ Анатолія Хорозова. На льодовій арені Айсберг київський «Сокіл» вдруге в своїй історії здобув Кубок України. Команда Олега Шафаренка і Костянтина Сімчука перемогла «Кременчук» з рахунком - 4:1.

«Сокіл» (Київ) – «Кременчук» - 4:1 (1:0, 1:0, 2:1)

Шайби: 1:0 – Рубан (Міхнов), 04:50. 2:0 – Єлисеєнко (Кузьменко, - більш.), 21:02. 3:0 – Міхнов (Кузьменко), 41:14. 4:0 – Рубан (Кузьменко), 49:46. 4:1 – Казьянін (Денискін), 53:09

«Сокіл»: Кубрицький; Мажуга – Алексєєв, Хайруллов – Рибалко, Герцик – Лєтов, Сисак; Благий – Німенко – Андрущенко, Рубан – Кузьменко – Міхнов, Єлисеєнко – Смирнов – Павленко, Коржилецький – М. Сімчук – Гончаренко, Давидов. Тренер – Олег Шафаренко; асистент – Костянтин Сімчук

«Кременчук»: Мустафін; Тимофеєв – Григорян, Серанов – Толстушко, Горлушко – Т. Савицький, Матусевич; Казьянін – Дубінін – Денискін, Гриценко – Хришпенц – Ворона, Грицьких – Баснєв – Забавін, Созонов – Савченко – Сеник, Сібілевич. Тренер – Олександр Савицький; асистент – Дмитро Сумець

Як повідомляє пресслужба ФХУ, борти у цій зустрічі тріщали з перших секунд зустрічі. Тон поєдинку задала швидка шайба, яку організувала перша ланка «Сокола»: Андрій Міхнов віддав, а Антон Рубан забив, набравши своє десяте очко на турнірі.

Повівши в рахунку, кияни зосередилися на тому, на чому наголошує перед кожним матчем їх тренер Олег Шафаренко: «Тримати нуль». Причому реалізували цю установку майже буквально. При цьому не скажеш, що «Сокіл» закрився в обороні. Гості, гідно прийнявши силовий стиль ведення гри суперником, вели агресивну оборону. Відвертих провалів в обороні у першій 20-хвилинці кияни не допустили взагалі, але при цьому кілька разів у дуже гострих ситуаціях Дмитро Кубрицький команду врятував. Мінімум два його порятунки тягнули на визначення «суперсейви». Зокрема це стосується ситуації, коли на ворота зліва виривався Єгор Серанов. Владислав Герцик, звісно, притримував нападника суперників ключкою і отримав за це заслужених дві хвилини, але Кубрицький створив щось вражаюче і заслужив від рідних фанатів фірмовий іменний заряд.

Та ще й у меншості «Сокіл» довго не залишався, бо через невеликий час Єгор Кузьменко здійснив перехоплення і змусив на собі фолити Давида Григоряна. Більше того, наприкінці першого періоду «Сокіл» отримав право грати в подвійній більшості і матеріалізував цю перевагу, правда, вже в форматі 5х4 – відзначився Антон Єлисеєнко.

 

Після того гра стала ще гострішою, з елементами грубощів. Спершу по обличчю ключкою Антона Рубана вдарив Давид Григорян. Невдовзі після того за партнера відповів тою ж монетою, штовхнувши суперника ключкою в спину, Михайло Рибалко.

Врешті, після двох поспіль вилучень «Сокіл» був затиснутий до власних воріт. П’ять останніх хвилин другого періоду стали найважчими для команди в цій грі. По гарячих слідах і не злічити, скільки ж саме шайб кияни цієї миті прийняли на себе. А Кубрицький залишався бездоганним, як і до того.

Вистоявши у критичний момент, кияни деморалізували суперників швидкою шайбою у виконанні дуету Кузьменко – Міхнов на самому початку третього періоду. По суті, до тями господарі прийти вже не змогли. Четвертою шайбою в середині періоді Антон Рубан з передачі того ж Кузьменка поставив переможний знак оклику. «Кременчук» продовжував робити спроби щось змінити, але на більше, ніж на одну шайбу Іллі Казьяніна, котрий добив шайбу в стулку після кидка Андрія Денискіна, не спромоглися.

«Сокіл» – дворазовий володар Кубку України!

Переможець отримав грошову премію розміром пів мільйона гривень

Призовий фонд турніру склав 500 000 гривень. Половину призових отримав володар Кубка - київський «Сокіл». 125 000 грн – фіналіст  «Кременчук». Херсонський «Дніпро», який посів третє місце - отримав 75 000 грн, а БСФК - 50 000 гривень.

 

Найкращі гравці Кубку України імені Анатолія Хорозова

  • Найкращий воротар - Дмитро Кубрицький (ХК "Сокіл");
  • Найкращий захисник - Владислав Грицьких (ХК "Кременчук);
  • Найкращий нападник - Єгор Кузьменко (ХК "Сокіл");
  • Найкращий бомбардир - Антон Рубан (ХК "Сокіл") - 11 (7+4) очок;
  • Найцінніший гравець - Андрій Міхнов (ХК "Сокіл").

«Кременчук» взагалі важко надламати»: MVP Кубку України Андрій Міхнов

Капітан київського «Сокола» і національної збірної України почав рік з поповнення багатої трофейної колекції. Андрій Міхнов був чемпіоном України, Білорусі і Польщі, володарем Континентального кубка і Кубка Білорусі. Тепер віртуальний музей Міхнова-молодшого поповниться Кубком України. Причому досвідчений нападник, закинувши на турнірі три шайби і віддавши чотири результативних передачі, був визнаний найкориснішим гравцем турніру.

- Ми заслужили цю перемогу, вигравши всі чотири поєдинки, - каже Андрій. – Причому важко було не лише в зустрічах проти «Кременчука». Дуже нелегкою вийшла зокрема перша гра проти «Дніпра». Ми хоч і виграли 11:1, але в першому періоді суперники рухалися краще. Можливо, на стані нашої команди позначилося кілька новорічних вихідних. Хоча кожен з нас начебто й розумів, що попереду серйозний турнір, тому дуже гучно святкувати не варто. Посиділи кожен у ніч з 31-го на перше з сім’ями, а 2 січня вийшли на перше в році тренування. Тому й вкотилися в матч із херсонцями вже з другого періоду. Забили три поспіль шайби, які трохи надламали суперників.

 

А матчі з «Кременчуком» завжди однакові – кістка в кістку, божевільна самовіддача з обох боків. Ми розуміли, що поєдинки з господарями будуть жорсткими і грубими. Як завжди, що в цьому сезоні, що в попередньому. Ми не лише тримали удар, але й самі відповідали. Тому і в груповому турнірі, і в фіналі у нас із «Кременчуком» вийшов гарний, бойовий хокей. Головне, що нам вдалося забити достатню для перемог кількість голів.

- Зі сторони виглядало, що «Кременчук» так і не зміг оговтатися від поразки в групі. В фіналі команда Савицького була не такою агресивною, як зазвичай.

- Зазвичай «Кременчук» розпочинає матчі агресивно, а в фіналі з перших хвилин наші суперники діяли у відкаті. Може, це був тренерський тактичний хід і опоненти вирішили після поразки за два дні до того змінити тактику. Чотири гри впродовж чотирьох днів – це дуже важко. На гравцях лежить велике фізичне навантаження. Навіть на чемпіонатах світу після двох ігрових днів команди мають день паузи. Не виключаю, що кременчужанам забракло фізичних кондицій. Хоча наші хокеїсти теж втомилися. Після гри у хлопців було зневоднення організму. Навіть сил, щоб кричати й радіти перемозі не залишилося. На льоду ми віддали все, що є. Добре, що ми виграли. Дякую всім хлопцям за віддачу. І нашим вболівальникам. Їх підтримка впродовж усіх чотирьох днів нам дуже допомогла. Вони постійно гнали нас уперед. Це наш спільний кубок.

- Вважаєте, швидкий гол у ворота господарів, коли Антон Рубан закинув після вашого пасу, визначив подальший сценарій гри?

- Голи завжди змінюють характер матчу, дезорієнтують. При цьому ми не ставили перед собою завдання – забити швидко. Ми прагнули з перших хвилин не відходити від плану на гру – тримати шайбу в зоні суперників, створювати моменти. Це й допомогло відкрити рахунок. Ми вивели Антона на ударну позицію, а він не промахнувся. Цього хлопця достатньо знайти в зоні – він обов’язково влучить. Рубан знає свою справу. Його для того сюди й брали, щоб він забивав. У будь-якому разі, «Кременчук» не кинув грати навіть за рахунку 4:0. Напруга в грі відчувалася постійно. Ми розуміли, що втрачати концентрації не можна. Гра була в’язкою, з великою кількістю єдиноборств, атак у тіло до заключних секунд матчу. «Кременчук» взагалі важко надламати. Тим паче, що останнім часом у наших матчах частіше вигравав якраз той, хто пропускав першим.

Перший Кубок України: Хет-трик Савицького, тріумф «Сокола» і три літри шампанського

До фіналу пресаташе Федерації хокею України підготував екскурс в історію першого Кубку України, який розіграли 20-24 березня 2007 року. Кубковим турніром ФХУ тоді вирішила замінити плей-оф національного чемпіонату, вручивши золоті нагороди переможцям «регулярки» - київському АТЕКу. Перший Кубок України розіграли «Сокіл» і «Беркут».

До цього турніру команди підійшли з різною мотивацією. «Сокіл» жадав реабілітуватися за непереконливий сезон. Річ у тім, що в національному чемпіонаті підопічні Сеуканда вперше в історії фінішували за межею призерів, а в білоруській Екстралізі не пробилися в число учасників плей-оф. Натомість керівництво «Беркута» сприйняло як провал друге місце в чемпіонаті України і відправило у відставку головного тренера команди Костянтина Буценка. Помічник наставника Раміль Юлдашев пропозицію очолити команду відкинув. Як наслідок, на матчі Кубка в статусі граючого тренера команду виводив 35-річний Олександр Савицький. Для нинішнього наставника «Кременчука» то був початок тренерської кар’єри.  

«Беркут» (Київ) – «Сокіл» (Київ) – 3:7 (1:4, 0:2, 2:1)

Шайби: 0:1 – Гунько (Бобкін, Бобровников, - більш.), 00:52. 1:1 – Савицький (Кіча), 02:28. 1:2 – С. Черненко (О. Благий, Гунько), 04:58. 1:3 – Бобкін (Гунько, Матвійчук, - більш.), 12:14. 1:4 – Кириченко (Лясковський, Яковенко), 12:56. 1:5 – Панченко (Бондарєв, Бега), 33:18. 1:6 – Матвійчук (Бобровников), 37:32. 1:7 – Бондарєв (Бега, Лясковський, - більш.), 49:30. 2:7 – Савицький (Бернацький, Віт. Гаврилюк, - більш.), 58:42. 3:7 – Савицький (Савенко, Супрун), 59:59

«Беркут»: Селиверстов (Андрущик, 37:36); Бернацький – Савицький, Полковников – Сичов; Василевський – Віт. Гаврилюк – Савенко, Проценко – Майко – Квітченко, Слюсар – Кіча – Дворецький, Супрун. Тренер – Олександр Савицький

«Сокіл»: Пяткевич (Напненко, 55:19); Гунько – О. Благий, Ден. Ісаєнко – Лясковський, Ємельяненко – В. Черненко, Свиридов; Матвійчук – Бобровников – Бобкін, Бега – Бондарєв – Панченко, Шевченко – С. Черенко – Катрич, Легачов – Яковенко – Кириченко, Войцехівський. Тренер – Олександр Сеуканд

 

Цікаво, що оскільки клубні кольори в обох фіналістів тоді були однаковими, біло-синіми, компроміс суперники знайшли оригінальний. «Беркут» грав фінал у своїй формі, а «Сокіл» вийшов у синьо-жовтих джерсі збірної України, з рекламою тодішнього спонсора національної команди на грудях.

У складі «Сокола» тоді був відсутній ключовий оборонець Володимир Алексюк, котрий травмував пах. Його замінив, відігравши сезон у складі білоруського «Гомеля», Денис Ісаєнко. Натомість Савицький мав кадрових проблем значно більше. Через пошкодження з обойми випали обидва найкращих бомбардири першості України Олександр Зіневич і Дмитро Марковський, котрі в матчах чемпіонату набрали 86 і 77 очок відповідно. Надодачу останньої миті на лікарняне вирішив піти син колишнього головного тренера, молодий і перспективний нападник Микита Буценко. Як наслідок, за Кубок «Беркут» бився двома парами оборонців, а номінальні захисники Микола Майко і Павло Дворецький грали в нападі.

Боротьби в фіналі, на льоду броварського «Термінала» тоді не вийшло. «Сокіл» фактично зняв питання про переможця ще в першому періоді. Цікаво, що в складі «Беркута» першим і єдиним за кар’єру хет-триком відзначився граючий тренер Олександр Савицький.

Сам Кубок-2007, на відміну від нинішнього, який важить 30 кг, та навіть від 16-кілограмового чемпіонського трофею того сезону, був зовсім легким. Тодішні гравці «Сокола» згадують, що в чаші помістилося лише три літри шампанського.

Фото: Ірина Василенко
Автор: Альона Душенко Фото: Ірина Василенко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх