Арешт майна у тютюновій справі БЕБ у Кременчуці залишили без змін: що відомо

1 грудня Чернівецький апеляційний суд залишив у силі арешт великої партії тютюнових виробів, алкоголю, обладнання та готівки, вилучених під час обшуків на складах і в будинку фігурантів у Кременчуці. Про це йдеться в ухвалі Чернівецького апеляційного суду.

Адвокати, які діяли в інтересах товариства «Кремінь Табако» та одного з фігурантів справи, просили скасувати рішення слідчого судді Садгірського райсуду Чернівців від 20 листопада 2025 року. Тим рішенням суд наклав арешт на все майно, вилучене 12 листопада під час обшуків у Кременчуці.

Як вказує «Полтавщина» і за даними YouControl, співвласником компанії «Кремінь Табако» є чинний депутат Полтавської обласної ради Сергій Мазур (26%). Підприємство має ще трьох співвласників: Олександра Коваленка (26%) — брата Сергія Мазура, а також Миколу Медведєва (24%) і Олега Несвітайла (24%).

Йдеться, зокрема, про майно, знайдене в складських та житлових приміщеннях у місті, зокрема на вулицях Вадима Пугачова, Шевченка та Профспілковій. Під арештом залишаються:

• тютюнові вироби та сировина — десятки тонн тютюну, сотні тисяч сигарет і сигаретних гільз;
• обладнання для виготовлення, нарізання, пакування та сушіння тютюну і сигарет;
• алкоголь — зокрема, 339 ящиків горілки та 285 тетрапаків по 10 літрів;
• близько 190 тисяч марок акцизного податку на тютюнові вироби;
• техніка та носії інформації — телефони, планшет, жорсткий диск, відеореєстратор;
• грошові кошти: 64 000 гривень, 79 300 доларів США та 6 250 євро.

За даними детективів Бюро економічної безпеки, це майно може бути пов’язане з незаконним виробництвом та збутом підакцизних товарів і відмиванням коштів. Кримінальне провадження зареєстроване за статтями 204 ч.1, 204 ч.2 та 209 ч.2 Кримінального кодексу України.

Що казали в апеляції

Представниця «Кремінь Табако» стверджувала, що підприємство працювало легально, мало ліцензію на виробництво та оптову торгівлю тютюновими виробами, а після закінчення дії ліцензії продукцію просто не встигли реалізувати. На її думку, вилучені тютюнові вироби та обладнання — це законно придбане майно, яке зберігали на складах, зокрема й через ремонт приміщень.

Захист також наполягав, що слідчий суддя не пояснив, які саме сліди злочину може містити обладнання, та не довів необхідність арешту майна третіх осіб.

Окрему апеляцію подали щодо готівки — гривні, доларів та євро. Адвокат пояснював, що ці гроші належать підприємиці, яка займається косметологічними послугами: частину нібито відклала з доходів, а 75 000 доларів США взяла в борг для купівлі нового обладнання.

Що вирішив суд

Колегія суддів поновила строк на оскарження для представниці ТОВ «Кремінь Табако», але по суті всі апеляційні скарги залишила без задоволення.

Суд вказав, що:

• ухвала про обшук і вилучення майна стосується кримінального провадження щодо незаконного обігу підакцизних товарів та можливого відмивання коштів;
• під час обшуку разом із грошима в будинку власниці грошей виявили й тютюн, сигаретні гільзи та станок для виготовлення сигарет, що, на думку колегії, може свідчити про її причетність до справи;
• є достатні підстави вважати, що кошти могли бути набуті злочинним шляхом, а питання їх походження та власності має з’ясовуватися під час розгляду кримінального провадження по суті, а не в межах оскарження арешту майна;
• невжиття арешту створює ризики, що майно можуть продати, переховати, зіпсувати або передати іншим особам, що завадить розслідуванню

У підсумку Чернівецький апеляційний суд залишив арешт на майно без змін.

Нагадаємо, у листопаді детективи Бюро економічної безпеки викрили масштабне підпільне виробництво сигарет, яке працювало на території Полтавської області. 

За даними слідства, група осіб організувала незаконне виготовлення сигарет без ліцензій та марок акцизного податку. Для цього використовували ферментований тютюн і спеціальне промислове обладнання, що дозволяло випускати продукцію у великих обсягах.

Готові сигарети збували через тіньові канали по всій Україні, а отримані кошти — інвестували у нерухомість і транспортні засоби, легалізуючи прибутки. Загалом до схеми було залучено 14 учасників, кожен із яких відповідав за виробництво, транспортування чи збут.