«На щиті» до Кременчуччини повернувся військовий Василь Томинець

Вчора, 24 листопада, Глобинська громада провела в останню путь військового Василя Томинця. Серце військового зупинилося 14 листопада в одному з військових шпиталів.

Василь Васильович Томинець народився 19 червня 1971 року в закарпатському селі Дусино. Там промайнули його дитячі та юнацькі роки. Василь добре навчався та грав у духовому оркестрі. Опанував спеціальність електрика, пройшов строкову службу та отримав звання молодшого сержанта. Повернувшись додому, створив власну сім’ю, став батьком двох донечок. Але доля повела далі іншим шляхом. У 1996 році Василь разом із матір’ю переїхав до Фрунзівки (нині — Троїцьке), де розпочав нову сторінку свого життя. Працював столяром, згодом — механізатором у ТОВ «Астарта-Київ».

У 2005 році пов’язав своє життя з коханою Світланою, у родині народилися донечки Христина та Вікторія.

Василь мав «золоті руки»: міг створити майже все, збудувати і відремонтувати. Його роботу цінували, а його самого — поважали: за чесність, точність, відповідальність. Він був тим майстром, на якого можна покластися, і тою людиною, яка завжди приходила на допомогу. А у вільні хвилини він ішов на риболовлю — у свою тиху гавань, де знаходив спокій і відпочинок.
Коли країна опинилася у смертельній небезпеці, Василь Васильович не залишився осторонь. 10 травня 2024 року його мобілізували. Він служив командиром відділення з обслуговування та ремонту акумуляторних батарей ремонтно-відновлювального батальйону.

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого воїна.