«Людина, яка мала надзвичайну силу духа і волі»: у Кременчуці презентували роботи полтавського митця Олександра Келима

8.10.2025, 11:01 Переглядів: 1 066

 

Він був першим головою Полтавської крайової організації Народного Руху України, борцем за її незалежність

У вівторок, 7 жовтня, в читальному залі бібліотеки-філії № 2 Кременчука, презентували виставку художніх робіт полтавського митця Олександра Келима. Він був художником, фотографом та громадянином української держави — громадським діячем та першим головою Полтавського крайового осередку Народного Руху України.

 

Ця виставка, присвячена Дню захисників і захисниць України, вже експонувалася у Полтаві, Миргороді та Лубнах. Її експозиція складається із мальовничих полотен та акварелей Олександра Келима, а присвячена вона не тільки творчій, а й громадській діяльності митця. Це вшанування пам'яті людини, яка стояла біля витоків Народного Руху України та незалежності України.

 

Його художні роботи досить різнопланові: від формалізму до символічної експресії. Картини Олександра Келима пронизані натхненням, силою єднання, боротьби та віри в перемогу України. А фотороботи точно відображають характер людей та подих епохи.

Виставку митця організували за сприяння ГО «Захист держави». Очільник її обласної організації Петро Ворона особисто добре знав й дружив з Олександром Келимом. Він був присутній на презентації та поділився спогадами про митця, нагадавши, що на Полтавщині створено Комітет вшанування пам'яті Олександра Келима. Петро Ворона також подякував голові міського та районного осередків ГО «Захист держави» Миколі Капіносу та Володимиру Полякову за допомогу в її проведенні.

 

До Кременчука завітала дружина і соратниця художника — Ганна Кіященко, а також одна із засновниць Народного Руху, яка очолювала управу Полтавської крайової організації НРУ Зоя Коваленко.

 

— Ми з Олександром прожили разом 30 років. Коли одружувалися, ми вже були «рухівцями» і засновниками Народного Руху України. Спочатку ми здружилися, бо в нас були однакові погляди й ми однаково бачили, як повинна розвиватися Україна. І от на самому початку, коли ми відроджували українські традиції, український гімн і той, що ми сьогодні співали… Олександр так жартома казав, що українці перші у світі за кількістю пісень, які треба співати стоячи, — розповіла Ганна Кіященко.

Вона нагадала, що її чоловік народився у простій селянській сім'ї, яка виховала в нього любов до України.

 

— І нічого не казало про те, що він стане людиною, яка буде однією з перших відроджувати на Полтавщині Україну і тим, хто буде серед перших, що боролися за її незалежність… Він читав безліч книжок, набирався мудрості, хоча не всі книжки тоді були у вільному доступі. Однак, було багато книжок, з яких він зрозумів, у якому стані знаходиться Україна і куди б ми хотіли рухатись. Тому що те, як в Радянському Союзі пригнічували людину, а тим більше українців, тоді було видно багатьом, — сказала Ганна Кіященко.

 

Олександр Келим разом із середньою школою закінчив художню. Спочатку він влаштувався на роботу оформлювачем до Полтавського музично-драматичного театру, а згодом працював у Полтавському краєзнавчому музеї. Пізніше вступив до Харківського художньо-промислового інституту, де пройшов школу митця і саме в Харкові остаточно усвідомив що потрібно робити для національного відродження України.

 

На рубежі 80-х та 90-х років минулого сторіччя, коли Україна здобувала незалежність, Олександр Келим став першим головою Полтавської крайової та міської організації Народного Руху України. Він створював осередки НРУ на Полтавщині, організовував мітинги та акції на підтримку державної незалежності України. Це не заважало йому займатися мистецтвом.

 

Під час презентації Зоя Коваленко показала перший жовто-блакитний прапор, який майорів над Полтавою та який вона власноруч пошила у 1988 році. Вона пригадала, як разом з Олександром Келимом купували жовту та синю тканину для пошиття українських прапорів ще за радянських часів.

— Продавчині зрозуміли навіщо ми купуємо цю тканину, і одна з них пішла доносити керівництву. Але ми встигли пробити чеки й таки придбати цю тканину, — розповіла вона.

Зоя Коваленко також показала другий прапор — червоно-чорний прапор боротьби з вишитими на ньому цитатами В’ячеслава Чорновола та Олександра Келима.

— Тут вишиті слова Келима — його своєрідний девіз: З вами і за вас. Вчора, сьогодні, завжди! Я так їх і вишила, — додала соратниця митця.

 

Зоя Коваленко розповіла, як у серпні 1991 року вона та інші українські патріоти стояли добу під Верховною Радою, вимагаючи від депутатів ухвалити Акт проголошення незалежності України. А також читала вірші, присвячені митцеві.

Вона пригадала, що саме тоді — 34 роки тому, Олександр Келим пророчо казав, що з проголошення незалежності побудова української держави тільки починається.

 

— Це така глиба. Він був унікальний оратор. Людиною, яка мала надзвичайну силу духу і волі, — поділився своїми спогадами Петро Ворона.

Він пригадав, що познайомився з Олександром Келимом у 1990 році на з'їзді Народного Руху України.

— Я побачив цього чоловіка, який був значно вищий за мене. І мав такий дуже козацький голос. Як і саму поведінку. У нього була така харизма людина, яку хочеться слухати і за якої хочеться йти. Келим мав таку харизму. У нього відчувалася козацька генетика, — розповів Петро Ворона.

 

Він також згадав, як обіймаючи посаду голови Полтавської обласної ради попросив у митця, який тоді був його радником, подарувати свою картину.

— Сказав, що для мене це буде пам’ять на все життя. Він попросив привези якусь фотографію… До речі, ця його робота представлена сьогодні на виставці. От там, де сидить Володимир Поляков, і виставлена та сама картина «Біля батьківської хати». Для мене вона настільки цінна… Це була людина, художник, митець, але яка свій талант певним чином залишила і стала служити суспільству… Це є унікальний приклад. В України було багато митців, які пішли служити нашій державі, — додав Петро Ворона.

Він наголосив, що імена людей, які стояли біля початків нашої держави, мають бути відомі, їх мусять знати й вони мають стати знаковими. Їх не можна забувати чи применшувати їхнє значення.

 

Петро Ворона також розповів, що від імені Спілки офіцерів України до Полтавської обласної військової адміністрації направили пропозицію вшанувати вклад Олександра Келима в розвиток української держави та посмертно нагородити його «Хрестом Мазепи». Але Полтавська ОВА досі розглядає це звернення.

 

Наприкінці презентації Петро Ворона згадав, що у 2014 році, коли він пішов на фронт, у його підрозділі в зоні проведення АТО було дуже багато патріотичних кременчуківців.

Варто зазначити, що виставка присвячена митцю, художнику та громадському діячу Олександру Келиму триватиме два тижні, і всі охочі можуть подивитися його художні роботи та долучитися до його творчості.

Крім того, ця виставка стане можливістю пригадати та вшанувати людину, яка сенсом свого життя визначила відродження української державності.

Автор: Віктор Крук
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх