«Перейменування не виходило за рамки новорічних тостів»: як у Кременчуці перейменували ТЦ «Пролетарський» (доповнено)

Перший етап «деколонізації» відбувся у Кременчуці у 2016 році, коли перейменували частину вулиць. Вулиця Пролетарська також потрапила під «декомунізацію», й назву вулиці змінили на Небесної Сотні. Проте торговельний центр «Пролетарський» своєю назвою нагадував перехожим про радянську спадщину й незавершені етапи позбавлення радянських маркерів.

Минулими вихідними, 4 та 5 квітня, кременчужани мали змогу бачити, як біля ТЦ «Пролетарський» «кипіла» робота навколо демонтажу рекламних вивісок і самої назви торговельного центру.

«Кременчуцький Телеграф» поспілкувався з Антоном Пархоменком, орендарем, команда однодумців якого допомагала у процесі не лише «деколонізації», а й позбавлення «візуального шуму» будівлі.

- Антоне, розкажи, будь ласка, чому взагалі ви вирішили допомогти у демонтажі рекламних вивісок?

- Я вже давно працюю в IT на міжнародні компанії, приблизно з 2013 року був постійно у відрядженнях, і, повертаючись до України, зокрема до Кременчука, страждав від двох речей: відсутності місця, де попрацювати, і благоустрою.

З першим спробував щось зробити у 2017 році, відкривши на власні заощадження коворкінг Merge Place (ще той челендж), а друге просто постійно напрягало.

Останні 10 років я живу у Києві, у Кременчук навідувався чисто в гості до друзів і батьків, але з відкриттям коворкінгу це стало набагато частіше, а враховуючи те, що він знаходиться у ТЦ «Пролетарському» (вже колишньому), захаращеність останнього рекламою була постійним подразнюючим фактором.

Зняття вивісок, а тим більше перейменування, спочатку не виходило за рамки жартів чи новорічних тостів - бо де я, орендар 90 кв. м неліквідної площі під чердаком, а де власник ТЦ і купа орендарів?

Усе змінилося приблизно під час ковіду, і це окрема історія, як я пішов на експеримент, в результаті якого у нас тепер «коворкінг без персоналу» (майже, в результаті експерименту з самоуправлінням один з резидентів, Едуард, став співвласником). Потім ми зайняли ще кілька приміщень, впорядкували не лише їх, а і місця загального користування — в тому числі й чужі балкони з фасадної сторони, чим завоювали довіру власника ТЦ.

- Як проходив процес зняття? Чи правда, що ви всією своєю командою працювали, можливо, окремо наймали людей?

- Може здатися, що це було одномоментне рішення проблеми — хоп — і зняли. Але цьому передувало багато роботи, як комунікації, так і дій. Ми постійно розмовляли з власником ТЦ, він знав про мою та Еда відразу до засміченості фасада, але ж «це все чиїсь вивіски, що поробиш».

Ми почали ще пів року тому з власноручного демонтажу вивісок тих орендарів, які зʼїхали, не знявши їх за собою. Винайняли автовишку, заодно і почистили кондиціонери. Планували найняти бригаду, щоб познімати «під ключ», але нам загнули таку ціну, що вирішили зробити це власноруч, «сімейним» підрядом, обмежились орендою автовишки і наймом одного знайомого як підсобника.

- Чи приносили рекламні вивіски дохід від розміщення? Чи вплине їх відсутність на формування та наповнення бюджету ТЦ?

- Це запитання до власника, до бюджету ТЦ ми відношення не маємо. Але, наскільки я знаю, частина вивісок точно висіли безкоштовно. Тобто вони не приносили нічого нікому. Наразі демонтували й назву «Пролетарський».

- Як на такий крок погодилися власники ТЦ? На якій зараз стадії перейменування? Чи необхідно погоджувати перейменування з мерією Кременчука, з переоформленням документів?

- Власне, всупереч хибній думці про «мерія нічого не робить», і перейменування, і очищення фасаду — це ініціатива влади. Мерія попередила власника, який, добре знаючи про нашу мрію, делегував виконання нам. Звісно, що, скоріше за все, не обійшлося і без вказівок згори, можливо, і звернень громадян, але я б сказав, що тут спрацювали всі разом.

- У соцмережах активно обговорюють варіанти щодо перейменування. Серед варіантів озвучують «Центральний» та «Біржовий», адже там колись був Біржовий сквер. Ви визначилися з назвою торговельного центру?

- Цього тижня починаємо перейменування у «БЦ Центральний». Тут грає ще і фінансовий чинник, бо наразі сама будівля як ТЦ приносить мізерні кошти, яких недостатньо для якихось кардинальних змін.

Мені подобається, як у Києві перейменовували ТЦ «Більшовик» (колишня назва заводу) на Шулявці, у кілька етапів. Перший фірмовий стиль був взагалі якась діч: будьоновка, зірка, червоний совєцький шрифт. Перейменували у «Космополіт», залишивши шрифт. Десь через рік, коли всі звикли до нової назви, змінили шрифт і кольорову гаму, змінивши вивіску на Cosmopolite. А згодом взагалі скоротили до Cosmo. Тобто «Центральний» виглядає як нормальний проміжний етап, який можна буде замінити на щось інше після перемоги, коли вже буде можливість інвестувати у покращення фасадів.

 - Кілька років тому у Кременчуці обговорювали проєкт очищення міста від великої кількості зовнішньої реклами - зменшення візуального шуму. На твою думку, чи можливо з фінансової та практичної точки зору реалізувати цей задум?

- Війна ще триває, із фінансової точки зору є набагато важливіші речі, на які варто витрачати гроші, в першу чергу – це зменшення кількості росіян. Але це ніяк не заважає наводити порядок у місті, в тому числі і своїми силами. І я не тільки про візуальний шум, а і про інші речі, від не курити в підʼїзді до прибрати сміття і покосити чагарники на пустирі — це безкоштовно.

«ТелеграфЪ» вирішив трохи поекспериментувати й подивитися, як може виглядати Центральний ринок, якщо прибрати величезні банери з рекламою.

До...

Після...