Навіщо НАТО потрібна Україна?

„НАТО сприймається у нас, як такий собі ястреб імперіалізму”, – казав президент Асоціації сприяння міжнародному бізнесу та розвитку Андрій Мельник, провокуючи дискусію у кабінеті ректора Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету  економіки і права минулої середи. Це був другий день перебування двох дипломатів Словаччини, які, власне, і приїхали до нашого міста на запрошення Асоціації.
Досвід членства Словаччини в Північноатлантичному альянсі – два роки. Словацькі дипломати запевняли, що наш шлях до такого партнерства дуже схожий на їхній. Ось і референдум щодо вступу в НАТО пообіцяв нещодавно Президент Ющенко. Втім іноземці визнали, що словацький референдум мав політичне значення.
На зустрічі зі студентами вони розповіли, що мають на озброєнні російські літаки і контрактну армію, яка у п’ять разів менша за чисельністю, ніж була до реформи. Щомісяця контрактники отримують $300. В гарячих точках – більше. НАТОвських воєнних баз у Словаччині немає.
За цим круглим столом були і козаки та їх духовний наставник Ігор Матвієнко. Останній переймався „кримським питанням”, політичним розбратом в Україні, тим, що уряду вступ до НАТО потрібніший, ніж простим громадянам, а також, що у гарячих точках „українським пацанам” не платитимуть таких грошей, як тим же словакам.
Щодо стандартів, яких вимагає альянс, то словакам, за їхніми словами, довелося придбати лише американські засоби зв’язку. Решта озброєння залишилась такою, як була. Вони твердять про позитивні зрушення в інвестиційному полі і пояснюють це появою довіри до держави, що входить в НАТО. Найважчим для країни при вступі до альянсу було подолати двовідсотковий бар’єр (від ВВП) на військові потреби. Кажуть, що в Україні на армію тратиться приблизно 1,45% ВВП.
Нещодавно представник НАТО в Україні Мішель Дюре заявив, що внесок нашої держави в бюджет альянсу після вступу до нього, складатиме близько 5 грн. на кожного українця на рік. Словаки не змогли згадати розмір своїх внесків.
Цікаво, що коли військових ліцеїстів у Кременчуці запитали, чи потрібно Україні вступати в НАТО, хлопці відповіли „ні”. А ось козаки сказали „Телеграфу”, що так і не отримали відповіді на запитання „Навіщо ж блоку НАТО Україна?” Вони впевнені, що наша держава – це тактичний плацдарм для Північноатлантичного альянсу. І він зацікавлений в українських землях і мізках. Принаймні, козаки кажуть, що в протилежному їх не переконали.
У зустрічах у Кременчуці взяла участь і представниця інформаційного центру НАТО Оксана Мусієнко, яка наголосила на численних не військових проектах, які впроваджує альянс. Наприклад, телемости українських студентів з експертами штаб-квартири НАТО, програми стажування студентів та аспірантів за кордоном. Сам організатор зустрічей президент АСМБР Андрій Мельник тішився, що наші студенти мають шанс потрапити на таке стажування.

Марина
– Я вважаю, що варто вступати в НАТО. Я не знаю країну, що є членом НАТО, де погано живуть люди. Я думаю, що і ми станемо краще жити. Підвищиться авторитет України у  світі та в Європі.

Володимир
– На мій погляд, Україні треба вступати в НАТО. Але не зараз. Бо це сильно вдарить по нашій економіці. Зокрема, вклад в озброєння. Тим більше є приклад Чехії. У мене є знайомий звідтіля. Він каже, що в маленьких країнах Європи сильно впав рівень життя після вступу в НАТО.

Ольга
– Думаю, що вступ України до НАТО може бути корисним для укріплення її відносин з іншими країнами. Це підтримка в економічних і соціальних питаннях за рахунок спільних інтересів. Це допомога і у випадку проблем з іншими позаблоковими країнами.