3 лютого у Кременчуці попрощались з 49-річним військовослужбовцем Русланом Кір’яновим. Чоловік був солдатом стрільцем.
Руслан Кір’янов народився у селі Садки, проживав у Кременчуці. Навчався у ліцеї № 6, розповів офіцер цивільно-військового співробітництва Віталій Іванчиков.

На військову службу чоловік пішов 11 червня 2024 року. Солдат загинув 17 листопада 24-го року у Покровському районі Донецької області, тривалий час вважався безвісти зниклим, каже офіцер.
Мама загиблого Ірина прийшла попрощатись з сином востаннє:

— Він пішов сам на війну. Останні його слова, він казав: «Матусю, я хочу додому, але я не кину хлопців». Не втік, не ховався, загинув, — каже жінка.
Донька солдата Олександра каже, що «тато назавжди залишиться у серці».

— Він дуже любив тяжку музику. Він слухав рок. Дуже любив цю символіку. У нього була косуха, був кучерявим. Як з мамою розписувалися на весіллі, то було волосся дуже кучерявим. Був запальним, але дуже добрим, завжди приїжджав до доньки, завжди подарунки привозив. Вона дуже плакала за ним, — каже донька.
У Руслана залишились мати, донька і син. Після прощання у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на кладовищі у селі Садки, біля його рідних.