Ім’я Любові Ярославівни Кухаренко відомо багатьом кременчужанам. Понад чверть сторіччя вона працювала шкільним психологом в кременчуцькому ліцеї № 4, допомагала учням та їх батькам долати виклики, з якими вони стикалися протягом шкільного навчання
Вже два роки жінка — на заслуженому відпочинку, але й зараз продовжує консультувати тих, хто цього потребує. Каже, не може відмовити людям, яким потрібна психологічна допомога.
За її плечима 36 років педагогічної діяльності, 25 років роботи психологом. В них — сотні історій, тисячі розмов, безліч подоланих криз. Усе це зберігається у пам’яті так само дбайливо, як і теплі усмішки тих, кому вона допомогла повірити в себе.
Напередодні круглого ювілею, який жінка святкує 5 травня, ми поспілкувалися про історію професійної відданості й власного шляху пані Любові, спрямованого на допомогу іншим.
За освітою пані Кухаренко вчителька. Вона закінчила Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. Івана Франка. Кілька років працювала за спеціальністю, а коли у 1991 році у Кременчуці відкривався перший в місті ліцей, його директорка запропонувала жінці посаду психологині.
Після проходження курсів підвищення кваліфікації при Академії наук, Любов Ярославівна прийшла працювати практичним психологом з учнями та їх батьками в ліцей № 4.
Робота захопила. Й крім прямих обов’язків, пані Любов вирішила організувати гурток психології.
Десять років професійної практики жінка присвятила роботі з дітьми, які мають інвалідність. Вона й досі згадує складні, але успішні заняття з дівчинкою, що мала аутизм. Психологиня змогла знайти той єдиний підхід, який сприйняла дитина й прийняла пані Людмилу у свій особливий світ.
Також в практиці був складний випадок роботи з дитиною, що мала важку форму ДЦП. Після занять був помітний результат в рухах й сприянні оточення.
Але основні сили пані Любов спрямовувала на шкільну роботу, й навіть після виходу на пенсію, продовжувала працювати з дітьми.
Її цінували не тільки колеги, але й учні та їх батьки. За професійний підхід, за людяність, за бажання не просто проконсультувати, а з глибиною вивчити проблему й знайти її рішення.
За свою практику Любов Ярославівна неодноразово була нагороджена Грамотами Міністерства освіти та науки України, грамотами Департаменту освіти Полтавської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, грамотами Кременчуцького ліцею.
Вона має памʼятний знак за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у справу навчання і виховання учнівської молоді, є переможцем конкурсу авторських робіт до 15-річчя Видавничої Групи «Основа», переможцем в номінації «Шкільний психолог», а також переможцем Всеукраїнського конкурсу «Освітній Оскар — 2017».
Пані Любов — дійсний член УСП Європейської Асоціації Психотерапії, учасниця І та II Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психолого-педагогічні та політичні проблеми у трансформаційних процесах українського суспільства». Вона є авторкою численних публікацій, а також підготувала методичну розробку «Організація психологічного супроводу учнів молодшого шкільного віку».
Але головне досягнення й нагорода для жінки — це успіхи її вихованців.
У день свого ювілею, Любов Ярославівна залишається для багатьох джерелом світла, підтримки й мудрості. Її життєвий шлях — це приклад активної праці на благо людей, віри у можливості кожної особистості й справжнього служіння своїй професії.
Пані Любов і далі залишається в строю, адже справжній психолог ніколи не припиняє бути поруч із тими, хто потребує підтримки.
Вона не відмовляє в консультаціях, коли до неї звертаються. Намагається підказати, допомогти, адже розуміє складність сьогодення, важкий психологічний стан, в якому через війну перебуває більшість українців.
Нехай тепло сердець учнів, колег і всіх, кому вона допомогла, буде найкращим подарунком на цьому особливому етапі життя.
З ювілеєм, пані Любове!
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.