У Кременчуці відкрилася виставка 73-річного фотографа і художника Ігоря Носова

8.11.2023, 21:00 Переглядів: 2 250

 

Митець зазначає, що у його колекції є цілі історії у картинах

У Кременчуцькій міській художній галереї відкрилася виставка 73-річного художника та фотографа Ігоря Носова. В експозиції представлені понад 60 фотографій і картин, які охоплюють період останніх років.

Ігор Носов поділився, що наприкінці 50-х років батьки подарували йому набір олівців з 24 кольорів. Він взяв цю коробочку з олівцями й пішов записуватися у художній гурток. Але коли він виконав вступну роботу, вона не сподобалася художнику, який приймав у гурток, і його не взяли. Тоді хлопець і вирішив бути фотографом. Він займався фотографією з братом, той покинув це заняття, а пан Ігор продовжив. Він заочно навчався у технікумі й мав принести довідку з місця роботи. Так він у 17 років потрапив на завод «Кредмаш».

Ігор Носов працював професійним фотографом, певний час — художником-оформлювачем Полтавського художнього комбінату, а серйозно займатися живописом почав останні 3 роки.

— У мене було кілька персональних виставок фотографій. Але останнім часом така тенденція, що фотографія відходить на другий план, нею менше цікавляться у суспільстві. А я ж створюю свої роботи для людей! І для себе, звичайно, теж, я отримую духовне задоволення. Короновірус, війна… Якби я не писав, можна було б з'їхати з глузду. А так це дозволяє мені зберігати духовну рівновагу по життю, — пояснює митець.

На виставці роботи автора розділені на кілька блоків, присвячених музиці, війні, 100-річчю лісгоспу. Ігор Носов зазначає, що у його колекції є цілі історії у картинах.

Митець пише акрилом, бо він дає змогу працювати швидко, а картини виходять яскравішими. Ігор Носов спочатку створює ескізи на комп’ютері, а потім їх переносить на полотно.

— Я намагаюся до картин підходити з сенсом. Не просто пусте місце, кожна картина має нести якесь навантаження — психологічне, моральне, — каже Ігор Носов.

Коли автор був у підлітковому віці, у них з друзями була забава — виїхати на човні на середину фарватеру Дніпра, пірнути (а там було не менше 10 м), дістати пісок з дна і показати його, щоб усі знали, що ти пірнув. Ось ця картина зі спогадами з дитинства

Також пан Ігор розповів історію про своїх онучок. Колись, гуляючи містом з родиною, на перехресті онучки помітили військових — двоє високих і один, посередині, низенький. І молодша онучка витягла з кишені цукерку, підбігла і дала одному з них. Один з високих військових взяв цукерку, повернувся до свого побратима, який стояв посередині, зірвав у нього з рукава шеврон і віддав в обмін на смаколик. Тоді вже старша онучка вручила цукерку ще одному з військових. І інший високий військовий, коли прийняв від дівчинки солодощі, зірвав у низенького колеги ще один шеврон і подарував старшій онучці.

Дві свої роботи Ігор Носов надав для виставки, присвяченій Крюкову. На одній зображено, як люди їдуть з сінокосу, інша присвячена голові товариства любителів голубів Тертичному.

Фото: Кирило Воронцов
Автор: Катерина Турубара Фото: Кирило Воронцов
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх