10 грудня у Кременчуці попрощались з 41-річним військовослужбовцем Андрієм Марчуком.
За словами офіцера цивільно-військового співробітництва Віталія Іванчикова, чоловік був родом з Кременчука, навчався у гімназії № 26.
Сусід Андрія Анатолій каже, що знав чоловіка 3 роки. Він живе по сусідству з матір’ю загиблого у селі. Розповідає, що Андрій відслужив приблизно 9 місяців.
— Це була дуже добра, любляча людина. Дуже кохав свою матір. На війні він пробув дев’ять місяців. Останній раз він приїжджав у серпні. Це була коротка відпустка два чи три дні. Це він приїжджав до матері у село. Ну, а потім поїхав знову на війну. Балакали про життя, про тварин. Дуже любив тварин. Там у матері в нього і собаки, і коти. Він от то з ними був, вони забігали в хату, і він з ними багато часу проводив. Теж кохав тварин. І так добра людина була, — розповідає Анатолій.
Ще одні сусіди мами Андрія Володимир і Лариса пам’ятають його як «гарного хлопця».
— Загинула людина, захищаючи країну. Допомагав, в будинку допомагав, спілкувався з людьми, — розповідає Володимир.
— Бачите, як мама вбивається. Ну, а як кожна мати, дуже любила свого сина. Я разом з нею працювала. Завжди усміхливий. Дуже любив маму, піклувався про маму. Мама дуже любила сина. Що можна сказати? Гарна була людина. Молода, гарна людина, яка полягла за Україну, — каже Лариса.
Андрій загинув під час оборони України 24 листопада цьогоріч у Сумській області. У воїна залишилась мати. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі похвали військовослужбовця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
