Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

21.02.2017, 10:06 Просмотров: 9 950 Комментариев: 12

Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

Чи кожен дурень може редагувати Вікіпедію, та як скоро її засновники зберуть усю інформацію про Землю і полетять додому - дізнався для Вас «ТелеграфЪ»

Нещодавно Українська Вікіпедія відзначила своє 13-річчя. З моменту започаткування у 2004 році,  вона поповнилася 677 тисячами статей, і її сторінки отримують близько 50 млн переглядів щомісяця. На відзначення Дня народження Вікіпедії громадська організація «Вікімедіа Україна» ініціювала триденний марафон із написання статей у Вікіпедію, а також закликала спільноту редакторів провести зустрічі у своїх громадах з метою навчання редагуванню проекту всіх охочих.

 

Така зустріч пройшла і у Кременчуці. Організував та провів її Олег Кущ, викладач зарубіжної літератури та російської мови Кременчуцького педагогічного коледжу імені А.С.Макаренка та Полтавської обласної спеціалізованої школи-інтернату ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів при Кременчуцькому педколеджі (ліцею «Політ»). «ТелеграфЪ» поспілкувався з Олегом аби поглибити свої знання та знання наших читачів про Вікіпедію, а також розвіяти певні міфи про вільну енциклопедію.

 

Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

Олег Кущ

 

Хто і для чого

- Як давно Ви почали дописувати у Вікіпедії?

 

- Я недавно, насправді, почав редагувати статті Вікіпедії — трохи менше року. Існують користувачі, які від часу заснування української Вікіпедії це роблять — вони тисячі статей започаткували. Серед них, до речі, є досить відомі особистості: вчені, музиканти... За цей час я багато матеріалів відредагував, а започаткував 70 - це не багато.

 

- А чому почали цим займатися? Як прийшли до цього?

 

- І до цього виникала така ідея, але руки не доходили та й думав, що це складно. А виявилось, що дуже просто. Я дізнався, що у Києві проводять тренінг для вчителів, поїхав туди і якраз там ознайомлювали з інструментами використання Вікіпедії в освіті. Так і розпочав. І знаєте, затягує ця справа, дійсно. (Сміється, - ред.)

 

- Чи багато у Кременчуці редакторів? Ви багатьох знаєте?

 

- У Кременчуці я мало з якими редакторами особисто знайомий. Ну, зараз я знаю достатньо редакторів, близько 30, тому, що мої учні редагують статті. (Сміється, - ред.) Але з досвідчених знаю лише трьох — тих, які вказали у профілі, що вони з Кременчука. Особисто ми не знайомі, просто я знаю, що вони кременчужани. Один з них — коментатор на «Телеграфі». Саме ці троє редакторів створили величезну кількість матеріалів про Кременчук, його об'єкти і особистостей. Це їх заслуга. У Вікіпедії інформації про Кременчук значно більше, ніж навіть про деякі великі міста.

 

Вікіпедія замість творів і рефератів

 

- Чи допомагає вам Вікіпедія у професійній діяльності?

 

- Існує освітній проект Вікіпедія. Його ідея – замість реферату, який ніхто ніколи не читає, дописати Вікіпедію. Більше 50 країн світу до нього долучилися, багато університетів і шкіл. Результат дійсно вражає. Наприклад, в Ізраїлі існує спеціальний курс в медичних університетах, де студенти пишуть статті на медичні теми. У Вірменії учні пишуть не Вікіпедію, а Вікісловник – це простіше. І в Україні зараз цей проект поступово впроваджується. Зокрема, я пропоную своїм студентам, за бажанням, замість, приміром, твору відредагувати у Вікіпедії сторінку, присвячену прочитаному роману чи його персонажу або створити нову статтю, якщо такої ще не існує. Цінне все – можна просто помилки повиправляти у матеріалі, і стаття від цього уже стане кращою, або дописати пару фактів, про які у ній не згадано. У Вікіпедії існують інструменти, за допомогою яких можна швидко перевірити, що саме нового учень привніс у матеріал. Історія редагувань зберігається і, навіть через багато років, можна побачити, що у матеріалі змінив саме ти. Таким чином, така форма роботи з учнями може замінити неефективні. Наприклад, твори зараз, у 90% списані, тому ніякої освітньої цінності не несуть, хіба що уважність при списуванні розвивають. А у варіанті з Вікіпедією, проконтролює не лише вчитель, але і спільнота, адже тупо скопійований матеріал у Вікіпедії також не вітається, таке редагування, зазвичай, видаляється. Така робота цікава учням і розширює можливості учителя.

 

Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

 

- Як діти реагують на таке новаторство?

 

- Я почав впроваджувати проект цього року і дев’ятикласники уже досить непогано справляються. Зрозуміло, що не все зразу виходить, забувають вони і про критерії значимості, і ввійти у власний профіль іноді забувають, а тоді неможливо перевірити чи це саме вони відредагували. Але діти швидко вчаться, тим більше, що це робота в Інтернеті. Вони вчаться передавати інформацію своїми словами тому, що зараз це досить складно – хочеться просто скопіювати і вставити, а не переписувати. Крім того, це навики наукової роботи, оформлення джерел.

 

- Чи всім старшокласникам така робота до вподоби чи є й такі, які краще б твори здавали?

 

- Справа в тому, що я нікого не змушую. Ті, яким це цікаво, працюють у Вікіпедії, а інші - за традиційними методами.

 

- Нещодавно пройшов Вікімарафон у Кременчуці. Що це таке? Хто брав у ньому участь і які успіхи?
 

- Наприкінці січня відбувся всеукраїнський Вікімарафон, присвячений Дню Народження української Вікіпедії. До нього долучилися і учні ліцею «Політ» при Кременчуцькому педколеджі. В основному, це дев’ятикласники, які беруть участь в освітньому проекті. У Кременчуці ми тут перші, та і не так багато закладів по Україні долучилися, але це лише поки що. Вікіфлешмоб – це такий захід по всій країні, коли досвідчені вікіпедисти допомагають іншим навчитися чи просто познайомитись з Вікіпедією та допомагають бажаючим в створенні чи редагуванні їх перших статей. Мета – зробити певний ривок у кількості статей, адже існує певне суперництво між різними мовними версіями. За останній вікімарафон започаткували більше 2000 статей та зареєструвались багато нових користувачів. Взагалі, таких заходів проводиться не мало – існують тематичні тижні, конкурси фотографій і таке інше.

 

Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

 

Інформаційні війни вікіпедистів

 

- Я так розумію, що існує певне суперництво між українською та російською Вікіпедіями?

 

- Так, суперництво між україномовною і російськомовною версіями існує. Адже російська мова поширеніша, нею пишуть і редагують більше людей. Близько 70% переглядів з України приходяться на російську Вікіпедію, тобто більшість українців звертаються до російської версії, але в останні роки, ця цифра зменшується. Українська Вікіпедія зараз на 16 місці серед усіх мовних розділів, серед слов’янських вона третя – це дуже непоганий результат. Ми маємо майже 700 тисяч статей.

 

Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

 

- Часто статті на одну і ту ж тему в українському та російському варіантах кардинально протилежні, чому це так?

 

- Для усіх мовних версій Вікіпедії є 5 спільних основ і один з головних принципів – нейтральність. Вікіпедія нейтральна і не має відображати якусь одну політичну, релігійну чи будь-яку позицію, а усі суперечливі моменти мають бути висвітлені з кількох точок зору. Ну, це в теорії. (Сміється, - ред.) Зрозуміло, що насправді, в залежності від мовних розділів, існує певний перекіс і, у багатьох питаннях, українські вікіпедисти намагаються протистояти інформаційній війні. І у Вікіпедії, зокрема, вона теж ведеться. Тому, що у англомовній Вікіпедії багато правок робляться з Росії і російськими спецслужбами. Приміром, часто правили статті про той же збитий малайзійський боїнг. Версію про те, що його збив винищувач, котрий не може навіть так високо злетіти, вони просувають у німецькій та англійській Вікіпедії, а наші намагаються висвітлити це справедливо.

 

- Тобто у статтях, написаних різними мовами, може практично не бути нічого спільного?

 

- Статті про одні і ті ж самі речі чи події на різних мовах можуть бути абсолютно різними за змістом, можуть використовуватись різні джерела. Тим більше, в залежності від країни, існують різні критерії значимості: у нас одні герої, у них – зовсім інші. Але деякі матеріали, приміром, просто перекладаються з іншомовних версій і можуть бути практично ідентичними.

 

"В Вікіпедію будь-який дурень може написати"

 

- Часто доводиться чути, що матеріалам з Вікіпедії не варто довіряти, адже їх може написати будь-який дурень. Чи дійсно це так?

 

- Дійсно, редагувати Вікіпедію може будь-хто, але існує певна система контролю, патрульні, які відстежують підозрілі редагування, блокують вандалів і т.д. Зрозуміло, що в українській Вікіпедії їх не так багато і вони не встигають моментально виправити усе, але контроль ведеться. Для перевірки інформації, поданої в статті, існують посилання на джерела в кінці матеріалу. Але, як показують дослідження, відсоток невірної інформації в Вікіпедії менший, ніж у друкованих енциклопедичних виданнях.

 

- Тобто я можу хоч зараз будь-яку статтю відредагувати?

 

- Можете що завгодно відредагувати і написати статтю на будь-яку тему, за тієї лише умови, що такої статті ще не існує.

 

- А чи існують теми, на які не можна створити статтю у Вікіпедії?

 

- Тем, на які не можна створити матеріал, в принципі, немає, але існують критерії значимості. Тобто, не може бути ця енциклопедія про всіх людей на Землі — статті мають бути про тих, хто досяг чогось значного, про кого є публікації в інших енциклопедичних виданнях, всеукраїнській пресі. Наприклад, матеріали про молоді музичні гурти, маловідомих поетів, футболістів — такі статті по декілька на тиждень видаляються. Важливо, щоб було, на що посилатися, щоб інформацію було реально перевірити. Вікіпедія не може бути першим місцем, у якому з'явилась інформація.

 

- А які джерела вважаються авторитетними? На що можна посилатися?

 

- В ідеалі, авторитетні джерела – це інші енциклопедичні видання, довідники. Якщо преса, то всеукраїнська, високого рівня. Якщо стаття про місцеві реалії, то можна посилатися на регіональні видання. Приміром, у статтях про Кременчук чи район, «ТелеграфЪ» є авторитетним виданням, на вас можна посилатися. Не посилаються на блоги, Ютуб, Фейсбук – це однозначно не авторитетні джерела.

 

Метро у Кременчуці

 

- Років зо два тому у Вікіпедії Кременчук перейменували в Підзалупинськ, а минулого року у матеріалі про Кременчук з'явилась інформація про початок будівництва метро на Молодіжному. Чи пам'ятаєте ще випадки таких кумедних редагувань?

 

- Насправді, випадки такого вандалізму зустрічаються дуже часто. Ті статті, які вандалять досить часто (матеріали щодо статевих питань, політиків і т.д.), захищають — користувачі, які не мають достатньо стажу редагування, просто не зможуть нічого в неї дописати чи виправити. Це, якраз, робота патрульних та спільноти. В популярних статтях це помічають досить швидко і виправляють, а IP-адреси, з яких такі правки робляться, блокуються.

 

Чому Кременчук став Підзалупинськом, навіщо у Вікіпедії патруль та до чого тут коментатор «Телеграфа»

 

Скоро засновники Вікіпедії зберуть усю інформацію про Землю і полетять додому

 

- Чи існують якісь лайф-хаки з користування Вікіпедією?

 

- Багато існує того, чого люди не знають, але не тому, що це якась засекречена інформація, а тому, що люди цим не цікавляться. Насправді, у Вікіпедії існує дуже інформативна бокова панель, але не всі туди тиснуть і дивляться. Там усе відкрито, усе прозоро: як вона влаштована, як працює, хто її утримує… Хоча існує певна теорія змови – деякі люди вірять, що Вікіпедія створена з якоюсь корисливою метою, що вона є частиною гей-змови або жидомасонської змови. Але насправді вся інформація про засновників Вікіпедії є відкритою і її можна прочитати.

 

- Не пам'ятаю, де і коли, але одного разу мені зустрілася згадка про гру, суть якої в тому, що з будь-якої випадкової статті на Вікіпедії можна в п'ять переходів за посиланнями потрапити на статтю про Адольфа Гітлера. Чи дійсно усі шляхи ведуть до Гітлера?

 

- Це всього лиш красиві фрази – не більше. Мається на увазі сам серфінг, який затягує. Перехресні посилання можуть завести у такі хащі, що і не згадаєш з чого починав. Це характерна особливість онлайн-енциклопедії.

 

- Чи можливий варіант, коли у Вікіпедії буде матеріал абсолютно про все і дописувати буде нічого?

 

- Такого статися не може, адже перевага Вікіпедії над друкованими виданнями – оперативність. Події, які відбуваються у реальному часі потрапляють на сторінки вільної енциклопедії досить швидко, інформація оновлюється. Постійно з’являється щось нове, нові постаті,  нові місця, нові назви, винаходи, твори мистецтва, тому навряд чи станеться так, що не буде більше про що писати.

Автор: Руслана Горгола Источник фото: techno.bigmir.net
Теги:

Комментарии: 12

249
21 февраля 2017 10:23

багато правок робляться з Росії і російськими спецслужбами

Так че там так и пишут отредактировано спецслужбами?

 


-15
167
21 февраля 2017 11:21

"че там так и пишут отредактировано спецслужбами" - ватника видать издалека... 


+16
249
21 февраля 2017 11:34

Цитата: Yustas
ватника видать издалека

И ты что ничего с этим не будешь делать? так и оставишь? )


-11
167
21 февраля 2017 11:38

уже набираю СБУ


+10
1 887
21 февраля 2017 11:52

Автор: Руслана Горгола
Чому Кременчук став Підзалупинськом.......(((

Хотя бы в кавычки взяли это слово-само сравнение  и упоминание в названии статьи думаю не приятно читать Кременчужанам!! Или а бы громко и пожелтее выглядело?

 


+3
249
21 февраля 2017 11:56

Цитата: Yustas
уже набираю СБУ

Какой смешной. Ну набирай, не забудь шепетом говорить для атмосферности )


-9
167
21 февраля 2017 12:17

 

 


-5
495
21 февраля 2017 20:20

Цитата: AWM
Автор: Руслана Горгола
Чому Кременчук став Підзалупинськом.......(((
Хотя бы в кавычки взяли это слово-само сравнение  и упоминание в названии статьи думаю не приятно читать Кременчужанам!! Или а бы громко и пожелтее выглядело?
 
У них это в приоритете. Написать матюки в заглавии - так учил великий поплавский! Чтобы все прочитали!


-5
1 282
21 февраля 2017 20:41

Цитата: AWM
Хотя бы в кавычки взяли это слово-само сравнение  и упоминание в названии статьи думаю не приятно читать Кременчужанам!! Или а бы громко и пожелтее выглядело?

 

Ув. ЭВМ, данное слово на Википедии было без кавычек. Относительно "жёлтого" и т. д. Да создайте петицию на сайте горсовета - запретить Телеграфу писать жёлтые заголовки! Придите к редакции с плакатами "Долой желтизну!" Мы напишем об этом, естесственно с жёлтым заголовком))) простите, но ваше филологическое ханжество просто приелось уже.


+17
3 442
21 февраля 2017 23:06

Цитата: AWM
Автор: Руслана Горгола
Чому Кременчук став Підзалупинськом.......(((
Хотя бы в кавычки взяли это слово-само сравнение  и упоминание в названии статьи думаю не приятно читать Кременчужанам!! Или а бы громко и пожелтее выглядело?
 

 

Лучше бы Вас оскорбляли заплеванные лифты и свалки на улицах может бы мы и не жили в реале как подзалупенцы.


+16
1 887
21 февраля 2017 23:14

Цитата: Oleg Olimp
Цитата: AWM
Автор: Руслана Горгола
Чому Кременчук став Підзалупинськом.......(((
Хотя бы в кавычки взяли это слово-само сравнение  и упоминание в названии статьи думаю не приятно читать Кременчужанам!! Или а бы громко и пожелтее выглядело?
 

 
Лучше бы Вас оскорбляли заплеванные лифты и свалки на улицах может бы мы и не жили в реале как подзалупенцы.

 

Вы в праве называть себя вместе с солодом как вам нравитса. Я себя считаю кременчужанином. Во дворе чисто-свалок не видел - в моем подьезде  не наплевано-всегда чисто.!!!!


-11
3 442
22 февраля 2017 00:01

Цитата: AWM
 Во дворе чисто-свалок не видел - в моем подьезде  не наплевано-всегда чисто.!!!!

 

Смените своего окулиста, он шарлатан


+15
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх