Чи зітхнуть алергики з полегшенням?

Очікується, що за п’ять років реалізації програми «посіви» алергенної рослини скоротяться на 80%. Ціна питання – 1 мільйон 425 тисяч гривень. Попередня міська програма боротьби з амброзією не виконувалася. 

На сесії міської ради 21 квітня депутати затвердили міську «Програму з виявлення, локалізації та ліквідації карантинних бур’янів». Вона розрахована на 2011-2015 роки. Всі заходи спрямовані на боротьбу з амброзією, і описова частина програми розповідає, як страждають від її пилку нещасні алергики. «В цілому при виконанні карантинних заходів та Програми очиститься земля не тільки від амброзії полинолистої, а й від інших видів бур’янів», – роблять висновок розробники програми, фахівці управління житлово-комунального господарства. 

Знищувати карантинну рослину планується різними методами, але на перше місце творці документу  чомусь поставили просвітницьку роботу та всілякі наради. Мимоволі згадалося, що попередня програма боротьби з амброзією так і не була реалізована. І хоча її термін дії не вичерпався, санстанція наполягала на ухваленні нової, більш дієвої програми, та її фінансування. Тепер за п’ять років на боротьбу з амброзією планується витратити 1 мільйон 425 тисяч гривень – по 285 тисяч гривень на рік. Ця сума рівними частками (по 95 тисяч гривень) розподілятиметься між УЖКГ, Автозаводським та Крюківським райвиконкомами.

Звичайно, найбільше нас цікавили не майбутні наради по амброзії, а самі методи боротьби. Тим більше, що, за прогнозними показниками програми, на першому етапі (2011-2012 роки) очікується знищення амброзії на 30% заражених нею територій, на другому етапі (до 2015 року) – аж на 80! У програмі йдеться про скошування, висапування та виривання з корінням до цвітіння; викопування в період цвітіння (це коли алергикам вже не допоможе). Але передбачене й знищення цієї рослини до її цвітіння «агротехнічним методом», щоб потім посіяти газонні трави. Які ж дива агротехніки застосує КП «Благоустрій Кременчука», адже цьому підприємству належить виконувати програму? Руслан Федорченко, директор цього підприємства, мало що прояснив. Ми почули від нього, що, звичайно, «треба сіяти траву», що «в Польщі амброзії чомусь немає». 

– Звичайно, всю її руками не видеремо, доведеться косити. Але щось будемо робити, поцікавимося хімічними препаратами, відпрацьованими методами, – бадьоро заявив Руслан Федорченко, додавши, що ще повністю не ознайомився з програмою і порадивши звернутися до  Світлани Кулініч, начальника цеху озеленення цього ж підприємства. 

Ми так і зробили. Світлана Кулініч розповіла, що планується використовувати, де це можливо, гербіциди (тобто отруту для бур’янів). Але таке використання можливо тільки там, де воно не зашкодить іншим рослинам. Наприклад, на «Скелі гранітний реєстр», де амброзію труїли препаратами в минулому році та планують продовжити цьогоріч. Так само нищити амброзію гербіцидами можна, за її словами, біля стовбурів дерев. Який же «агротехнічний метод» прийнятний для інших територій, засмічених амброзією? Цього ми, на жаль, не почули. Натомість нас запевнили, що до літа ще час є…

Дивно, правда? У місті приймається програма, на неї передбачаються кошти. А виконавці програми чітко не уявляють, що ж їм робити. То чи не стане ця боротьба з амброзією безрезультатним «освоєнням коштів»?

ЧУЖИЙ ДОСВІД

У Запоріжжі амброзію нічим не труять

З Людмилою Бабенко, завідувачкою відділом інженерної гідрогеології та поводження з відходами, НДІ «Укрводгео» ми познайомилися торік під час екологічної конференції в Кременчуці. Тоді вона й розповіла про експериментальний метод боротьби з амброзією, який вона та вчені її відділу почали випробовувати у Запоріжжі. Не вдаючись у деталі, пані Бабенко повідомила, що амброзію не косять, не виривають і не поливають отрутою. А роблять так, щоб вона не зійшла. 

– Ми почали експеримент торік, результати побачимо у середині травня. Але поки що на експериментальних ділянках сходів амброзії немає. Якщо їй не дати зійти, то пізніше зійдуть злакові трави (родичі ячменю та вівса) і в подальшому не дадуть розвинутися амброзії, – каже Людмила Бабенко. 

Хотілося б, щоб і кременчуцькі «штатні» борці з амброзією поцікавилися новітніми методами. Не все ж косити траву і гроші!