Топ новина, Кременчук, Благодійність, Відео, Волонтерське

Берегині Крюкова: як звичайні кременчужани допомагають нашим захисникам у спортзалі школи

14.05.2023, 15:00 Переглядів: 6 078

Організації «Берегині Крюкова» бракує людей, тож долучайтеся — усім будуть раді

З початку повномасштабного вторгнення в одній зі шкіл Кременчука звичайні цивільні кременчужани згуртувалися та назвалися організацією «Берегині Крюкова», аби разом допомагати нашим захисникам. Тож «Кременчуцький ТелеграфЪ» вирішив навідатись до них, поспілкуватись з цими людьми та на власні очі побачити, як відбувається весь процес.

Як виявилось, у Кременчуцькій спеціалізованій гімназії №7, прямо у спортзалі плетуть сітки, виготовляють «кікімори», а також шиють матраци, подушки та ноші.

Детальніше дивіться у відео:

Ноші почали виготовляти не так давно, місяць тому. Вони потрібні для евакуації та перенесення поранених. Їх виготовляють з тканини, тому вони компактні та легкі. Наразі на них дуже великий попит.

— Зараз дуже велике замовлення, потрібно виготовити 200 нош. Але у нас мало людей, бракує рук, а щоб їх пошити потрібно декілька годин. Тож приходьте, ми будемо вам дуже раді, — розповіла волонтерка Влада Киседенко.

За словами Влади, вона дізналась, що тут є така організація, за 5-6 місяців з початку повномасштабного вторгнення і так долучилась. На її думку, кожен хоче допомогти, але не кожен знає, куди йти аби допомогти.

— Я знаю деякі є, що наче допомагають, але люди можуть бути невпевнені, що їхня допомога піде за призначенням, а не застрягне десь у штабі. Ця допомога, яка йде від Берегинь Крюкова, вона йде прямо до хлопців на бригади, вона не йде у штаб. Тобто тут без жодних переймань можна заспокоїтись і бути впевненим, що допомога доїде, — зазначила Влада.

До речі, «Берегиням Крюкова» фінансово допомагають люди та депутат Полтавської обласної ради Руслан Телятник.

— Нам фінансово допомагають люди. Деякі люди питають, скільки нам платять та що ми за це отримуємо, але ми нічого не отримуємо. Це все робиться задля допомоги та задля перемоги нашої країни, це робиться від серця і душі, — зазначила Влада Киседенко.

Після кімнати, де шиють ноші, подушки та матраци, ми перейшли до спортзалу. Тут усі люди при роботі: хтось ріже тканину, хтось плете сітки, хтось натягує сітку, а хтось плете «кікімори». Ми поспілкувались з Оленою Кравцовою, яка волонтерить тут майже з самого початку війни.

За словами Олени, до повномасштабного вторгнення і зараз вона має основну роботу, жінка працює електромонтером. Коли почалась повномасштабна війна Олена захворіла і постійно плакала, особливо коли рідні виїхали закордон. Але згодом Олена дізналась, що є місце, де збираються волонтери, й прийшла також допомагати нашим захисникам.

— Тут я з 18 квітня, тобто понад рік. На початку війни я сюди не змогла прийти, такі обставини були. Спочатку я починала плести. Мене навчили плести кікімори, якими я зараз займаюсь. У мене вихідні тільки коли я на першій зміні, відпочиваю на роботі. За квітень ми сплели 1600 м кв. маскувальної сітки, — розповіла Олена Кравцова.

До речі, в Олени є два онуки, які також їй допомагають. Старший онук допомагає постійно руками, а молодший — очима, оскільки ще дуже малий.

— Я хочу, щоб мій молодший онук це побачив, але не запам’ятав, а мій старший онук просто забув цей жах, — розповіла Олена.

Також Олена Кравцова розповіла чи важко їй поєднувати основну роботу та волонтерство.

— Я не можу сказати важко мені чи ні. Я завжди кажу, що хлопцям важче. Це можна пережити, а хлопцям у будь-якому разі важче. У них дуже важка робота — захищати нас. Я дякую усім хлопцям, які там на передовій. Дякую, що можу вранці вставати, пити каву, можу спати спокійно і я покладаюсь повністю на них, це їхня заслуга, — зазначила Олена Кравцова.

Також нам вдалось поспілкуватись із волонтеркою, яка започаткувала це ще у 2014 році, вона ж — вчителька української мови у спеціалізованій гімназії №7 Тамара Іванівна Вібла.

— Коли почались події у 2014 році, то ми у кабінеті праці плели сітки. Кожен клас плів сітки 8 на 10 м за два уроки та відправляли на фронт на Донбас. Потім прийшла ця страшна звістка 24 лютого 2022 року, то вже 25 лютого тут зібралися усі працівники школи — й згодом весь спортзал літерою «П» був обтягнений сітками, — розповіла Тамара Вібла.

Також жінка пригадала наступний день повномасштабного вторгнення.

— 25 лютого подзвонив мені Максим Краснопольський і сказав, що вони один блокпост закінчують, і запитав, що робитимуть у школі. Тоді я взяла сітку і вирушила до школи, а дорогою стукала в усі вікна і двері й закликала людей допомагати. Пообіді тут уже було 40 людей і з кожним днем вони додавалися. Спочатку люди на підлозі сиділи та різали тканину, потім ми принесли з їдальні столи та стільці. Ми не зупиняємося, постійно працюємо, — розповіла Тамара.

За словами Тамари, так багато людей було до літа 2022 року, потім люди роз'їхалися і допомагати стало нікому, але залишилися найвідданіші, серед них — головні активістки та очільниці організації «Берегині Крюкова» Світлана Кондрашова та Олена Кравцова.

— Я дуже їм вдячна, а також онуку Світлани Кондрашової — Кирилу Царенку, — подякувала Тамара.

Ми поспілкувались з волонтеркою, яка вже давно на пенсії, але щодня приходить плести сітки, а ще часто ліпить пиріжки й вареники для наших захисників.

— Я не можу допомагати коштами, тож я допомагаю роботою нашим воїнам. Хто небайдужий, приходьте, будь ласка. Хоч на годину-дві. Тут ніхто не змушує, на скільки... що... до чого... принесете користь нашим солдатам. Я ліплю вареники та пиріжки — чим можу, тим і допомагаю. Яка я не є старенька, а встигаю все, і подруги у мене є мого віку, які встигають все. Крім волонтерства я займаюсь вдома городом. Минулого разу я зробила 400 вареників, а цього разу 200, у мене 100 вареників займають годину, — розповіла волонтерка Олексіївна.

Також ми стали свідками, як організація «Берегині Крюкова» передавала допомогу військовим. Наразі громадська організація «Лінія життя Полтавщини» тримає напрямок на Костянтинівку, аби відвезти допомогу нашим захисникам та людям, які зараз знаходяться під обстрілами.

— Я хочу сказати «дякую» нашим «Крюківським Берегиням» і усім людям за те, що допомагають нашим хлопцям, які зараз на передовій. А також треба не забувати про людей, які зараз живуть під обстрілами. Наразі ми також їдемо до них, оскільки крім наших захисників, ці люди нас також чекають. Було влучання нещодавно у домівки й тепер постраждалі просять у нас їжу та засоби гігієни, тож зараз ми все зібрали та тримаємо напрямок на Костянтинівку. Дуже вдячний нашим Берегиням за такі гарні сітки, наші хлопці дуже задоволені роботою дівчат, — подякував волонтер.

Своєю чергою Олена Кравцова подякувала волонтеру з ГО «Лінія життя Полтавщини».

— Ми вам дякуємо за те, що ви доставляєте нашим хлопцям, бо ми можемо це тільки зробити, але доставка — це ваша заслуга. Велика вам подяка, — Олена Кравцова.

На жаль, організації бракує людей, які могли б шити ноші, матраци та плести сітки. Тож волонтери запрошують усіх охочих долучитися до допомоги військовим у Кременчуцькій гімназії №7.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Фото: Артем Коваленко

Автор: Дарія Згура Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.