«Був вільним, як сьогоднішній вітер»: у Кременчуці попрощались із Ігорем Андросовим

3.10.2022, 14:57 Переглядів: 2 447

 

Загиблий захисник - батько шістьох дітей, троє з них служать в лавах ЗСУ

Сьогодні, 3 жовтня, у місті попрощалися із захисником України, кременчужанином Ігорем Андросовим.

До Міського палацу культури провести в останню путь прийшли сотні людей - рідні, друзі, сусіди, однокласники, співробітники та побратими по фронту. Люди несли квіти та не приховували сліз. 

Ігор Андросов загинув 26 вересня 2022 року на 56 році життя при виконанні бойового завдання, звільняючи Харківщину від окупантів.  

Військовослужбовець із позивним «Художник» розповів, що Ігор Андросов до великої війни неодноразово бував в АТО. Цього року на військову службу його призвали під час часткової мобілізації, у березні 2022 року. Служив у військовій частині А-4044, був сержантом. Пізніше його підвищили по службі та призначили головним сержантом танкового взводу.

- Примітно, що наш боєць воював на тих танках, які наші хлопці захопили на Полтавщині в окупантів. Загинув у важкому, тривалому танковому бою, - розповів «Художник».

Друзі та побратими згадують Ігоря Андросова як надзвичайно добру та веселу людину. Сьогодні перед прощанням у палаці культури мешканці Крюкова проводжали його в останню путь на колінах. Вийшли сусіди, знайомі, учні та працівники 7-ї школи, де він навчався.  

- Дуже позитивна людина, весела, добра, великий патріот, - розповів товариш дитинства Ігоря Андросова Олександр.
- Ігоря знаю вже років 15. Він запам’ятається мені як дуже сильна, вільна - як вітер сьогодні - людина. Добрий, люблячий, позитивний. Дуже любив спілкуватись. Ми дружили сім’ями, він любив компанії. Про його загибель я дізналась від його дружини Тетяни, яка поставила пост у фейсбук про його загибель, - говорить Марія. - Дуже сумно, прикро, що найкращі наші люди йдуть. Я дуже вдячна йому. 

У Ігоря Андросова залишилась дружина, донька та п’ятеро синів. Троє синів служать у лавах ЗСУ.

Біографічна довідка: 

Ігор Павлович Андросов народився у Кременчуці. Закінчив школу №7, Крюківський машинобудівний технікум, служив в армії. Затим у 1989 році прийшов працювати на Крюківський вагонобудівний завод, трудився у складальному цеху, будівельно-монтажному управлінні.

З 1995 року пов’язав своє життя із службою в органах внутрішніх справ. Брав участь в АТО, з 2016 року має статус учасника бойових дій.

Останні 6 років працював на Крюківському вагонобудівному заводі слюсарем-електромонтажником у корпусі пасажирського вагонобудування. 

Героя поховали на Свіштовському кладовищі на Алеї Слави.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Фото: Олеся Данилова
Автор: Олеся Данилова Фото: Олеся Данилова
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 47 від 24 листопада 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх