У Кременчуці почалася війна за заповідні землі

19.03.2012, 08:56 Переглядів: 4 109

Мешканці сіл Білецьківської сільради заявили про те, що хочуть забрати собі заказник «Білецьківські плавні», який входить до складу регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні» і є його найціннішою частиною. Селян можна зрозуміти – адже їх лякають, що в заказник зроблять платний вхід та взагалі обнесуть парканом. Тому вони і хочуть самі там хазяйнувати.

У грудні 2011 року на сесії Кременчуцької райради депутати хотіли затвердити низку документів, які стосуються роботи регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Кременчуцькі плавні». Серед них було нове Положення про парк, про його екологічний фонд, про платні послуги на території парку і про громадських інспекторів, які б допомагали охороні забезпечувати правопорядок. Це, а особливо згадка про «платні послуги», дуже обурило деяких депутатів і вони домоглися зняття питання з порядку денного. Селами Білецьківської сільради пішли чутки, що у них хочуть відібрати землю.

 

У Кременчуці почалася війна за заповідні землі


Директор парку «Кременчуцькі плавні» Володимир Никифоров пояснює, що змінити Положення вимагає екологічна інспекція, про що свідчить припис, виданий у листопаді 2011 року – дійсне зараз Положення не відповідає зміненому Закону «Про природно-заповідний фонд». Облуправління Мінекології надало парку зразок правильного документу (такий вже діє в Нижньоворсклянському ландшафтному парку) та Положення про платні послуги. Відповідно до наданих документів, адміністрація парку переробила своє Положення та подала його на затвердження в Кременчуцьку райраду. Якщо подивитися на запропоновані документи, дійсно можна дійти висновку, що за прогулянку парком (милування квітами, метеликами, співом пташок) треба сплатити 3 грн за день або 5 грн за добу. Дорожче коштують встановлення наметів, стоянка автомобілів, фотографування. В адміністрації ландшафтного парку запевняють, що робити такі висновки не варто, але погоджуються – документи треба переробити. Згодом платні послуги взагалі відмовилися вводити.


За словами начальника відділу охорони парку Ігоря Білоброва, після хвилі обурення, що прокотилася селами, вони надіслали в Білецьківську сільраду лист, де зазначили – стягувати платню на території заказника «Білецьківські плавні» не можна згідно з Законом (він є частиною заповідної зони), тому немає причин для хвилювання. Але люди не заспокоювалися – невідомі розповсюджували листівки, в яких запевняли: гроші за вхід у плавні таки стягуватимуть. Через це 10 березня у Чечелевому вирішили провести збори, де представники влади і адміністрації парку повинні були пояснити місцевим жителям, що відбувається насправді, відповісти на всі питання.


Біля клубу зібралися селяни – кілька сотень. У багатьох в руках були листівки, де знову написали, що скоро з людей будуть брати гроші за вхід у заказник, встановлення наметів, ловлю риби...


Діалогу не вийшло. Народ «гудів» при будь-якій згадці про те, що потрібно прийняти нове Положення. Місцеві жителі повторювали одне – у них хочуть забрати землю, яку відвойовували діди-прадіди, її обнесуть парканом і нікого не впускатимуть, все буде «для панів». Дехто лякав своїх односельчан, що в них повториться ситуація з Лозинським – почнуть місцевих вбивати...
У запевняння директора парку Володимира Никифорова, що питання запровадження платних послуг вже знято, люди просто не вірили та свистіли у відповідь.


Зрештою, місцеві жителі прийняли резолюцію, в якій постановили вивчити питання, щоб вивести заказник загальнодержавного значення «Білецьківські плавні» (близько 1,9 тис гектарів) зі складу регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні». Мовляв, ця «земля наша, ми самі на ній за порядком стежити будемо». Відомо, що «Білецьківські плавні» є найціннішою частиною парку і без нього сенс існування РЛП «Кременчуцькі плавні» втрачається.


Багато хто з місцевих жителів переконаний, що нове Положення про парк готують для того, щоб вся земля комусь «відійшла». Із таким же успіхом можна припустити, що хтось спеціально підбурює народ, аби позбутися охорони у заказнику і спокійно робити там все, що заманеться. Тобто, на терезах знаходяться інтереси окремих солідних громадян та питання збереження унікальної природи. Якщо ж дозволити розтягти парк по шматках та позбавити захисту держави – то хіба ж можна сподіватися, що наші діти зможуть показати красу природи своїм онукам?


Питання роботи РЛП «Кременчуцькі плавні» наразі пильно вивчають у райдержадміністрації та райраді. «ТелеграфЪ» і надалі інформуватиме читачів про перебіг подій.

 

Довідка «Ъ»

 

Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні» створили у 2001 році рішенням Полтавської обласної ради. Його фінансує Кременчуцька райдержадміністрація. Оскільки на утримання охорони в бюджеті не було грошей, то працівники парку займалися виключно просвітницькою, екскурсійною та науковою роботою. Для того, щоб отримати фінансування охорони заповідної землі, адміністрація постійно піднімала питання про надання «Кременчуцьким плавням» статусу Національного природного парку. Тоді б його фінансували з державного бюджету і він мав би достатній штат державної охорони. Проте цей процес гальмувався – як на місцевому, так і на державному рівнях. Тому волонтерам лише залишалося прибирати гори сміття з заповідних островів, де відпочивають місцеві «любителі природи». Практично всі охоронні знаки, виставлені по периметру парку, викрали невідомі.


У 2011 році районна влада знайшла гроші на фінансування кількох охоронців. Вони за підтримки козачих організацій почали затримувати порушників, браконьєрів, домоглися знесення частини незаконних споруд. Це, звісно, викликало хвилю обурення.

Автор: konstantinov
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх