Культура економії: кременчуцьких директорів привчають розумно витрачати гроші на енергоносії

Потужність котельні, що в Другій міськлікарні – 1,2 МВт. Цього вистачає, щоб повністю забезпечити теплом лікарню з допоміжними приміщеннями, поліклініку, пологове відділення. Котельня задіяна на 60%. Працює один котел, інший – в резерві. Олексій Гайдабура зазначає, що навколишні ОСББ виявляють інтерес до більш дешевої послуги, і в майбутньому реально приєднати до цієї котельні 2-3 будинки.

Усе споживання – на моніторі

Ціни на енергоносії постійно зростають та змушують економити. І це стосується не лише побуту, а й бюджетних установ, адже це – наші з вами гроші. У виконкомі створений спеціальний відділ енергоменеджменту, який привчає директорів комунальних закладів до економії. Перший крок – це введення системи моніторингу. Подібний досвід уже є в українських містах, наразі його втілили в життя і в Кременчуці.

Олексій Гайдабура (на фото), начальник відділу енергоменеджменту, показує на моніторі діаграми споживання закладів освіти та медицини. Створена спеціальна програма спільно з Кременчуцьким національним університетом імені Остроградського. Моніторинг працює так: у кожній із установ є людина, яка двічі на добу знімає показники лічильників, вводить дані в комп’ютер, і всі вони стікаються у відділ енергоменеджменту.

– Можемо клікнути на будь-який із закладів та побачити дані щодо використання енергоресурсів на сьогоднішній чи вчорашній день, у тому числі у вигляді діаграм. Тобто спостерігати за реальним використанням енергоресурсів протягом доби. Це допомагає вчасно зреагувати на різноманітні коливання (збільшення чи зменшення споживання), а також проаналізувати причини подібних змін, – пояснює Олексій Гайдабура.

Автоматична система моніторингу працює півтора місяця. До неї підключено 270 об’єктів: 145 бюджетних закладів та житлові будинки з лічильниками тепла. Загалом у моніторингу задіяні 715 лічильників (води, тепла, газу, електроенергії). Також до системи в подальшому приєднають і комунальні підприємства.

За словами начальника відділу енергоменеджменту, вже за два місяці можна буде зробити ретельний аналіз та визначити, хто відповідально ставиться до економії електроенергії, тепла і води, а хто їх розбазарює. І розробляти заходи з раціонального використання енергоресурсів.

Уже зараз працівники відділу їздять по школах, дитсадках, лікарнях. Зазирають у підвали, виявляють витоки з мереж і пишуть листи керівництву, вимагаючи усунути недоліки та економити.

Працювати є над чим: енергоменеджери виявили, що лише в кількох дитсадках замінили лампи на економні. У більшості ж закладів стоять звичайні лампи.

– Ми ставимо перед собою мету – встановлення в усіх закладах освіти LED-світильників. Вони найбільш економні і не шкідливі для зору, – каже Олексій Гайдабура.

Що стосується економії тепла, то тут на меті установка не лише лічильників, а й індивідуальних теплових пунктів із системою диспетчеризації. За допомогою датчиків температура регулюватиметься автоматично. Її можна знижувати на ніч у дитсадках та школах та піднімати до норми до приходу дітей.

– За рахунок індивідуальних теплових пунктів (ІТП) можна зменшити споживання тепла на 40%, – стверджує Олексій Гайдабура.

Вартість одного ІТП разом з установкою – 400-500 тис грн, та окупиться він вже за 4-5 років, кажуть у відділі енергоменеджменту.

«Економити невигідно»?

На одній із нарад у виконкомі, присвяченій енергозбереженню, керівники бюджетних закладів говорили про те, що економити їм невигідно. Мовляв, зменшать ліміти енергоресурсів (зокрема, на електроенергію), а, відповідно, й фінансування з бюджету.

– Це абсолютно не так, – переконує Олексій Гайдабура. – Як ми підійшли до розрахунку лімітів на поточний рік? Взяли всі заклади, подивилися на тип споруд, місце розташування, кількість людей і виставили приблизні середні показники. Таким чином, висновок: не може дитячий садочок на Молодіжному і у Крюкові, з однаковими характеристиками, мати різні показники використання енергоресурсів. Ліміти виставлені із запасом. Як такого покарання за споживання понад ліміт немає, але ми наполягаємо, щоб подібні установи дотримувалися хоча б річного ліміту. До того ж кошти, які виділяються на енергоресурси і не використані, залишаються на наступний рік – це великий плюс для установи, якщо вона економить.

Де взяти гроші на «правильні» вікна?

– Нам багато останнім часом розповідають про економію. Ми розуміємо, що все це дуже важливо. Але перш ніж вимагати чогось від нас, нехай нам дадуть гроші на «правильні» лампочки або вікна. Але ж переважну частину ремонтів ми робимо за рахунок батьків дітей! – зауважила нещодавно одна із завідувачок дитсадків у розмові з журналістом «Телеграфа».

Один із представників батьківського комітету розповів про ситуацію із заміною вікон у дитсадку. Ініціатива належала самим батькам. Знайшли фірму, яка виготовить вікна за прийнятною ціною. Проте згодом керівництво дитсадка повідомило, що такі вікна не підходять: відділ енергоменеджменту виставив свої вимоги до склопакетів

– Я розумію, якби це були бюджетні гроші, але це наші власні, і чому хтось має ними розпоряджатися та висувати якісь вимоги, – обурюється представник батьківського комітету.

Олексій Гайдабура підтвердив: вимоги, дійсно, існують:

– Є державні будівельні норми, і там чітко вказані вимоги до теплопровідності. Ми маємо приклади, коли нові склопакети в експлуатації гірші за старі дерев’яні. Якщо підремонтувати дерев’яний склопакет, він служитиме й надалі, тому що є хороша відстань між шибками, немає промерзань, є вентиляція. А неякісний пластиковий склопакет починає промерзати, може утворюватися грибок – на жаль, і це ми бачимо. Тому й радимо встановлювати двокамерні енергозберігаючі склопакети. Ось конкретний приклад по дитсадку №32. Зараз він має отримати кредит NEFKO (детальніше у рубриці «Великий кредит.) на повну термомодернізацію. Провели енергоаудит, і нам рекомендували замінити вікна, хоча там уже стояли пластикові склопакети. Батьки дітей витратили на них гроші, і все марно. Краще робити один раз, але якісно.

Із газу – на дрова

Перші заходи з економії у місті є: перехід на твердопаливні котельні від централізованого опалення. Приклади ми вже бачимо в дитячій лікарні, а нещодавно з’явилися дві котельні в Крюкові, які за власні кошти встановило підприємство «Укрспецтепло». Зараз одна з них опалює гімназію №6 та дитсадок, інша – всі будівлі Другої міської лікарні. Який сенс інвестору вкладати кошти?

– Тарифи дозволяють протягом 4-6 років компенсувати затрати. Потім інвестор зароблятиме, отримуючи гроші за послуги. Протягом трьох місяців можна встановити подібну модульну котельню на будь-якому об’єкті. Головне, щоб було місце для неї, – розповів Олексій Гайдабура.

Максим Середа, начальник управління охорони здоров’я, зазначає, що 1 Гкал тепла від котельні на твердому паливі на 704 грн дешевше, ніж за тарифом КП «Теплоенерго» для бюджетних закладів. І вже до кінця року Друга міськлікарня матиме понад мільйон гривень економії на опаленні. При цьому його якість навіть поліпшилася, зазначають у лікарні.

Олексій Гайдабура каже, що у планах на наступний рік – встановити за кошти інвесторів модульну котельню на твердому паливі у залізничній лікарні, яка цьогоріч теж стала міською.

Раніше 5 котелень на Раківці планувало будувати комунальне підприємство «Теплоенерго» за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку. І таким чином відмовитися від послуг ТЕЦ вагонного заводу. Але поки що «Теплоенерго» кредит не отримало, тим часом приватні інвестори вже наступають на п’яти і відбирають клієнтів. Конкуренція!

1,37 млн таку суму економії на кінець 2015 року матиме Друга міська лікарня разом з поліклінікою за рахунок більш дешевого тепла від котельні.

1,15 млн грн зекономили на електроенергії навчальні заклади за 10 місяців 2015 року порівняно з таким же періодом 2014 року.

Паливо для котельні – дрова та брикети, які виробляють на місцевій олійниці, що на Деївці. Та ще один приємний нюанс – лікарня тепер немає проблем із тим, куди подіти опале листя – все йде у піч, яка має систему очищення викидів.

Великий кредит

Понад 5 мільйонів – на енергозбереження

Корпорація NEFKO надасть Кременчуку кредит у розмірі 5,6 млн грн. на енергозберігаючі технології під 3% річних строком на 5 років. Кошти підуть на повну термомодернізацію дитсадка №32 (утеплення стін та даху, встановлення пластикових вікон, індивідуального теплового пункту та заміна освітлення). А також на реконструкцію вуличного освітлення Крюкова та Раківки: заміну ламп розжарювання на енергоекономні.

За підрахунками енергоменеджерів, енергозберігаючі заходи дадуть 1 млн грн економії на рік.

NEFKO (північна екологічна фінансова корпорація) – це міжнародна фінансова організація, заснована в 1990 році п'ятьма країнами Північної Європи: Данією, Ісландією, Норвегією, Фінляндією і Швецією. NEFKO надає кредити з метою поліпшення стану довкілля. У тому числі, один із напрямів – енергозбереження.