Стріляють всі: чи не стане зброя самооборони для кременчужан зброєю нападу?

Міністр юстиції Олександр Лавринович

Міністр юстиції пан Лавринович заявив, що вважає доречним вільний продаж травматичної зброї (зброї самооборони) населенню – крім громадян, які стоять на обліку у психіатрів.  Міністр впевнений, що це нововведення  не призведе до погіршення криміногенної ситуації в Україні.

Минулого тижня в Полтаві один п’яний чоловік прийшов до свого кума. Посидів, випив і почав у того стріляти. Зробив 9 пострілів, 6 з них – у голову. Стріляв із пневматичного пістолета. Завдяки тому потерпілий і вижив. Фахівці кажуть, був би замість пневматики пістолет із гумовими кулями, фінал вийшов би зовсім сумний.

На допиті полтавський стрілець пояснив, що переплутав свого кума зі своєю тещею, з якою має напружені стосунки. Виходить, громадянин, який не стоїть на обліку у психіатра – а просто два тижні святкував Новий рік – вгатив 9 «куль» в удавану тещу. І як це оцінювати: зброя у даному випадку була використана для самооборони від тещі чи для нападу на тещу?

Наразі пневматична зброя продається вільно. Умільці її переробляють, щоб збільшити силу удару металевої кульки.  Міністр юстиції пропонує вільно продавати ще і зброю самооборони, яку в народі частіше називають «травматичною» – пістолети та револьвери з гумовими кулями, газові пістолети та аерозольні упаковки сльозогінного газу.  Свою пропозицію урядовець озвучив того самого тижня, коли в Полтаві сталася побутова стрілянина між кумами. Звідки ж у міністра впевненість, що вільний продаж травматичної зброї не погіршить криміногенну ситуацію в Україні?

У «Телеграфа», наприклад, є сумніви. Тому ми запитали експертів, як, на їхню думку, громадяни застосовуватимуть зброю самооборони зараз, коли за свідченнями соціальних психологів, внутрішня прихована агресія українців невпинно зростає? То зброя слугуватиме їм для самооборони чи для нападу?

«Бійки перетворяться на стрілянину»

«ТелеграфЪ» запитав начальника кременчуцької міліції громадського порядку майора Захарченка для чого, на його думку, застосовуватимуть зброю самооборони кременчужани – для захисту чи для нападу? Майор відповів:

– Я впевнений, що частіше зброю самооборони застосовуватимуть для нападів, а бійки перетворяться на стрілянину.  Існують випадки, коли людина захищається, не заперечую. Та ми повсякчас стикаємося саме з нападами. Хоча би останній випадок – один громадянин побив іншого. Той пішов додому, узяв пневматичний пістолет і прийшов постріляти у  кривдника. Звісно, порушена кримінальна справа. Це моя особиста думка, думка офіцера міліції, але я б не поспішав із дозволами вільно продавати пістолети та револьвери з гумовими кулями. Кременчужани і без того непогано озброєні. В місті більше 1000 осіб вже мають спецзасоби самозахисту (пістолети та револьвери з гумовими кулями), ще близько тисячі володіють газовими пістолетами, які «умільці» переробляють на бойові. У мисливців  знаходиться майже 4000 рушниць. Якщо зброї ще побільшає, добра з цього не буде.

Хто стане «ворошиловським стрільцем»?

Про психологічний бік питання «ТелеграфЪ» говорив з Ларисою Калініченко – практикуючим психологом, штатним психологом Кременчуцького наркологічного диспансеру:

– Пані Ларисо, наскільки обгрунтовані твердження про те, що рівень прихованої агресії серед українців невпинно зростає?

– Я вважаю, ознаки такого явища існують. Щоденно бачу клієнтів, які перебувають у стані довготривалого неврозу.  Люди не відчувають впевненості не лише у завтрашньому, а й у сьогоднішньому дні.  Хоча влада і повторює як мантру слова про «стабільність», ми не віримо, не бачимо цієї стабільності. Звідси неврози.

– Громадяни якого типу найвірогідніше стануть «ворошиловськими стрільцями» і почнуть з’ясовувати стосунки зі зброєю самооборони в руках?

– У першу чергу, такими клієнтами можуть стати психологічно неврівноважені особистості, не визнані та не оцінені соціумом – так звані «маленькі люди», які мають дуже скромне соціальне становище і водночас жагуче бажання лідерства. Застосування зброї також можна очікувати від імпульсивних та агресивних особистостей із низьким рівнем самоконтролю. Дуже серйозною групою ризику є підлітки. І не обов’язково це підлітки з кримінального середовища. Просто дорослі діти ще не вміють жити, домовлятися, шукати компроміси, не визнають, що життя не завжди справедливе. Втім, найбільша небезпека полягає в іншому – неможливо гарантувати стовідсотковий відсів неврівноважених особистостей, яким не можна давати зброю. Психіатри – не боги, не завжди вдається передбачити, як особа діятиме в умовах стресу.

Як продаватимуть зброю

Наразі зброю самооборони в Україні може придбати обмежене коло громадян – працівники суду, прокуратури, служби безпеки, їхні близькі родичі, журналісти, державні службовці та ще кілька категорій осіб.  Процедура регламентована наказом МВС № 379 ДСК від 13.06.2000р. Між тим, до другого читання у Верховній Раді тихо, «без шуму та пилу», готується законопроект № 2105 «Про обіг зброї невійськового призначення». Він суттєво розширює коло користувачів – право придбати зброю самооборони набуватимуть усі громадяни України, коли їм виповниться 21 рік (ст. 15). Обмеження поширюються на громадян, які не мають відповідної довідки про стан здоров’я чи визнані судом тимчасово недієздатними, зниклими безвісті чи померлими (ст.19). А також на осіб із непогашеними судимостями та тих, хто лікується від алкоголізму і перебуває на диспансерному обліку. Щодо наркоманів норма прописана дуже непевно – якщо стоїть на обліку, то не дадуть, а якщо не стоїть, то...

Законопроект № 2105 прийняли у першому читанні 14.04.2010 року (318 нардепів проголосували «за»). Наразі його готують до другого читання. Тому, на нашу думку, заява міністра юстиції про доречність вільного продажу зброї самооборони в Україні невипадкова. Поки не зрозуміло – це заява за переконанням чи вона має лобіський характер на користь потужної касти зброярів, яким потрібні покупці.

«ТелеграфЪ» цікавить думка читачів. Як ви вважаєте, кременчужани частіше застосовуватимуть зброю самооборони для захисту чи для нападу? Свій коментар ви можете залишити під цим матеріалом. Найцікавіші коментарі ми надрукуємо у №5 "Кременчуцького Телеграфа".